TOU

Жовтень

Вірші Анатолія Валевського

Сіре небо, невеселе

Смуток обіцяє.

Зажурилось все довкола –

Сонечко не сяє.

У дворі не чути сміху

Радісної дітвори.

Всі гулянки та утіхи

Позабуті до пори.

Птахи в жовтні не співають –

Щебет завмирає.

І щодня дощі ідуть,

Листя облітає.

На сухому підвіконні,

Згадуючи теплі дні,

Спить, клубком згорнувшись, кицька

І мурмоче увісні.

Сподобався твір? Залиш оцінку!

0 / 5. Оцінили: 0

Поки немає оцінок...

Залишити коментар

 

Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: