<

Золоторогий віл

Українська народна казка. Читати українською онлайн.

У одного дідича була велика череда. В тій череді був віл, що мав золоті роги. Його завжди пас найвірніший дідичів пастух Стефан. Дідич наказував:

– Пильнуй, Стефане, мого золоторогого вола, як свої очі!

– Буду пильнувати, паночку, ще ліпше. Та що я зроблю, як нападуть вовки і його з’їдять?

– М’ясо з’їдять, а роги залишаться, їх принесеш мені. Ти зрозумів, Стефане?

– Аякже, пане.

Якось дідич скликав багато гостей. Він похвалився перед гостями:

– Маю такого вола, що ще світ не бачив: золоті роги в нього!

– А чи того вола не вкрадуть у вас?

– Нізащо! Череду пильнує мій найвірніший пастух Стефан. Він хитрий, як лис.

Один панисько каже:

– А в мене є наймичка Парасочка, що зачарує пастуха і украде вола.

– Цього вона не зможе зробити.

– Ще й як! Можемо побитися об заклад… Даю півмаєтку!

– Я теж – півмаєтку,– засміявся дідич.

Змовилися. Пан послав наймичку на полонину, де паслася дідичева череда. Дівчина була файна, як те сонечко, а бесідлива, як та пташка. Пастух дуже сподобав собі наймичку Парасочку і захотів її поцілувати.

– Ой ні, цього не можна,– сказала вона.– Спочатку дай мені серце вола, що має золоті роги.

Стефан довго не думав, зарізав того вола та й дав дівчині серце. А вона сказала:

– Поцілуй мене один раз. Другий раз буде завтра. Але мусиш мені дати за це золоті роги.

– Бери їх вже, лише дозволь ще раз поцілувати! – відповів пастух. Він забув про дідича і про все на світі. Знав одну Парасочку.

Після того дівчина пішла і більше не приходила.

Стефан почав боятися дідича. Що тепер робити? Увігнав палицю в землю, повісив на неї капелюха. Цілий день ходив довкола того і вчився, як має говорити з дідичем. Потім пішов до панського двору і став перед дідичем.

– Що нового, Стефане?

– Біда, пане.

– Яка, Стефане?

– Та прийшла якась спокуса, без бороди й без вуса і за чорні брови видурила ще й золоті роги.

Дідич від злості впав на місці.

Півмаєтку взяв собі панисько, а друга половина лишилася Штефанові. Йому і Парасочці, яку взяв за жінку, було й того досить!

Тут і казці кінець, а хто слухав молодець.

Подобається!

Сподобалась казка? Залиш оцінку!

0 / 5. Оцінили: 0

Поки немає оцінок...

Залишити коментар