Зозуля та орел

Байки Івана Крилова

Підвищив раз Орел Зозулю в Солов’ї.
Зозуля, в новім чині,
Поважно сівши на ялині,
Таланти в музиці свої
Тут виявлять пустилась.
Та ба — всі геть летять,
Одні глузують лиш, а інші ще й бурчать.
Моя Зозуля зажурилась
І з скаргою на птиць прямує до Орла.
«Стривайте!» — каже тут: «Як ви ото звеліли,
Я Солов’єм призначена була, —
Чому ж мій спів так ганити посміли?»
— «Мій друже!» — їй Орел: «я цар, не бог же я.
Не можна у біді тобі вже ради дати:
Зозулю Солов’єм я міг звеліть вважати;
Але зробить не міг з Зозулі Солов’я».

Переклад Д. Білоуса

Подобається!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

0 / 5. Оцінили: 0

Поки немає оцінок...

Залишити коментар

 

Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: