— Поїсти дай тобі щодня,
А хто за тебе гавкать буде? —
Омелько ганить Цуценя. —
Від тебе користі ждуть люди.
Ледачих кидають під лід…
— Не лай! — озвавсь Сусід.—
Мого ти знаєш псюку?
Дай Цуценя йому в науку! …
Tags: Байка, Механік, Діти, Сатира, Микита Годованець
Питалися Васька: — А ким ти хочеш бути?
— Механіком! — казав він, виставивши груди.
— О, славний хлопчик! Він доб’ється чина!
Наш батько — бригадир,
А син механік буде… Молодчина! —
Васько …
Ховрах на розвідку синочка слав:
— Піди, малий, за річку подивиться —
Готова до коси пшениця?
Нам треба не ловити гав,
Бо взимку будуть на полиці зуби.
Мерщій, мерщій, синочку любий!..—
Аж син, задихавшись, біжить,
Немов осінній лист дрижить:
— …
Кінь Бойовий кінчив важкі походи
І поверта в село,
Де стільки друзів і братів було.
А Стригунець, у брязкотельцях моди,
Брикаючись, зустрів його:
— Вернувсь? — пита глузливо. —
Побачать наші — то-то буде диво!
Забула вже тебе рідня,
Забули …
Дрібненька Курочка — весела, молода,
Із виводку весняного, марцівка, —
В подвір’ї крутиться, мов на весіллі дівка,
Сокоче що є сил, збитошниця двора:
Нестися їй прийшла пора.
— Старі — набік! Своє ви однеслись
Колись,
Гайда на пенсію безногу!
Я …
Одарка — дівчина на все село!
По праву дівчині весною повезло:
Щаслива доля висудила Гната —
Сам хлопець як орел, і на підмурку хата.
Куди не йдуть, — веде її під руку,
Говорить про любов, про квіти, про науку
(Він …
На квітнику велике свято:
Там розцвіло квіток багато, —
Розкривсь Червоний Мак.
На Мак милується усяк:
Один завмер, хвилюється, не дише;
Той вірша «Мак» під яблунькою пише,
Слова знаходить осяйні;
А той співає квітам славу
За їх красу яскраву…
На …
— Ти чув, старий? — питає Чобіт модний. —
Ми завтра будем балювать, —
Художник видатний народний
Почне нас малювать!
Та не тебе, коли казать одверто:
Там — діри, там — протерто;
Лежиш під лавою, мізерія стара…
В утиль тебе …
В садок затишний із діброви
Чванливий Одуд залетів.
Барвистий та здоровий,
Він витворяв, що сам хотів,
На ласку й втіху сподівався,
Та всяк од нього відвертався,
І шани, й ласки не було:
— Мабуть, катну я на село.
Прощайте, Соєчко …
Сьогодні радість в нашому саду:
Сорокопуди зміну молоду
Пускають в світ широкий.
Сумує батько. Матінка рида.
Ворона дзьоба чистить збоку.
Дбайлива Ластівка до діток припада:
— Збирайтесь! Крила розправляйте!
Гнізда свого, батьків не забувайте…
Ей-ей! Куди ж ви летите?
А …
— Голубонька! Кума!
Чи ти зійшла з ума?
— А що? — Лисиця запишалась,
До Вовка хитро обізвалась.
— Як «що»? То бурою була,
А це сріблясто-чорна.
Хіба щоб у ціні зросла?
— Хі-хі! — регочеться, моторна.—
Не для мисливців …
Прилинувши з чужих країв,
На рідному гнізді Лелека сів.
– Ура! Кукуріку! –
Утішивсь Півень на току
і, гребенем труснувши гарним,
Почванивсь пір’ям різнобарвним.–
Тепер удвох ми спів заведемо,
Подвір’я піснею звеселимо,
Добряче нап’ємось
І наїмось,
За валом в смітнику …
Ослиця до хліва через квітник брела,
Сумна і зла,
На світ увесь гнівлива.
Буркоче Солов’ю: — Ой пташко ти чудна!
Одна лиш квітка розцвіла, одна,
А ти розтьохкалась, щаслива!
Ось я ту квіточку ковтну,
Тоді пізнай весну! —
Сміється птах: …
Вночі сиділа Квочка на гнізді.
Курчата сняться молоді.
Аж зирк — Тарган із щілини вигляда:
— Яка нещасна птиця!
Не злазить стільки днів з гнізда.
Нудьга бере, дивиться:
Поблідла як стіна,
Ніяких радощів не зна,
Пусте життя, нікчемна праця!
А …
Горобчики й Синиці
Збираються, як і годиться,
На свято гуртове під Новий рік —
зустріти новий привабний вік.
Лише стара Сова, котячі очі,
Сутулиться в проваллі димаря,
Стрічати рік Новий не хоче.
— Чого це ти ховаєшся, стара?
Чи випити …
Іван з родиною на прогулянку
Пішов у ліс в неділю зранку.
Все явно свідчило про те,
Що пишне свято в лісі жде.
— А ти куди чимдуж
Пошилась між травою? —
Пита Гадюку Вуж
З усмішечкою злою.
— Мовчи! Я …
На пасіку Гривко у гості причвалав.
Не встиг Грицькові мовить «гав»,
Як Бджоли роєм всі знялись
І в гостя, мов п’явки, вп’ялись.
Одразу спухли щоки й боки,
І двинув звір навтьоки:
— Отак до тебе, Грицю, і ходи!
Не тільки-но …
Кінь Бойовий вернув з походу,
Де воював за честь народу.
Прийшов до рідних сіл,
Та не лежать коло ясел
У стайні гарній,
А працювать подавсь до короварні.
— Гай-гай, дружок! —
Сказав Осел, прямуючи в лужок. —
Герой війни,
Прославлений …
Голубка
— Як восени ти в вирій відлітав, —
Ледь-ледь крилом хитав,
А навесні, коли вертав до нас,
Із поспіху і дух ледь не погас?
Лелека
Бо вирій хоч і вирій — чужина:
Багато там тепла — весни в душі …
Грицько Чухрайко на затишній дачі
Газету свіжу повагом читав.
І враз: — Ой, що я бачу!? —
Від радості задріботав. —
Агов! А йди-но глянь, стара!
Помилочка! Таж не туди вмістили кому!
Мерщій давай ціпок, майну я з дому —…
Літаючи над містом, два Сичі
Над виставкою пролетіли уночі.
Вони б там політати ще охочі,
Так світло било в очі.
Сховались в димарі
І там кричали до зорі.
— Хав-хав! — гукав один. — Хав-хав!
Про виставку хтось добре набрехав.…
Диван із Шаблею в коморнім бруді
Розмову завели, всіма забуті.
— Нещасні наша доля та буття! —
Сказав Диван. — Нікчемність! Забуття…
Колись на пишному Дивані
Сиділи вифранчені пані,
А зараз… ноги ламані, оббійки рвані…
Пропали ми тепер! — стогнав …
За притчею індійського поета
Сур’якáнта Тріпатхі Ніралі
Чванливий велет, Слон вухатий,
Сказав: — Бурхливий ти, Потік,
А я тобі підставлю бік
І будеш ти калюжею лежати:
Замре безкрайній стік! —
Забрів Слон у Потік,
Потік надвоє перетяв,
І нижня частка …
Коли весна якогось дня
На землю глянула ласкавим оком,
У вирії, на просторі широкім,
Знялась пташина метушня:
Ті вчора зринули в блакитну височінь,
Сьогодні інші зникли, наче тінь.
Ось Соловейко рознімає крила…
Всіх батьківщина кличе мила.
Одна Ворона порпається в …
Що ж таке байка і чим цей жанр відрізняється від казок чи віршів? Основна його відмінність від інших літературних жанрів — це повчальний та сатиричний характер твору. Хоча головними героями байки є тварини, рослини, природні явища та предмети, все одно розповідь ведеться про людей та висміюються їх недоліки, слабкості та погані риси характеру. Невід’ємною частиною кожної байки є мораль. Зазвичай вона яскраво виражена, написана в кінці твору, деколи — завуальована, але в будь-якому випадку завжди зрозуміла читачеві.
У цьому розділі ви зможете читати байки для дітей відомих байкарів українською мовою.
Байка є одним з найдавніших літературних жанрів та відома ще з часів античності. Засновником жанру та “батьком байки” вважається Езоп, що жив у Стародавній Греції в VI до нашої ери. Головними героями творів Езопа були тварини, за допомогою цих образів автор висміював людські недоліки. На жаль, оригіналів творів Езопа не збереглося, відомі лише їх віршовані переробки написані давньоримськими поетами та письменниками.
В українській літературі засновником жанру літературної байки є Григорій Сковорода (1722-1794рр). Байки Сковороди написані у прозі, їм притаманний глибокий зміст, багато назв алегоричних образів птахів та звірів взято з біблійних мотивів та античної літератури. Людські персонажі зустрічаються в байках Сковороди вкрай рідко. У своїх творах Григорій Сковорода дотримувався ідей про те, що справжню цінність людини визначають не зовнішні якості, а внутрішні, такі як розум, милосердя, великодушність, справедливість, викривав згубні для людини прагнення та пристрасті, прославляв дружбу та розум.
Великий внесок у розвиток жанру у 19 столітті зробили Петро Гулак-Артемовський, Левко Боровиковський та Євген Гребінка. До цього жанру у своїй творчості також звертались Іван Франко та Борис Грінченко. Найбільш відомим українським байкарем є Леонід Глібов, адже саме з його іменем пов’язують розквіт жанру в українській літературі.
Байки для дітей невеликого розміру, читаються швидко, незалежно від того, в віршах вони чи прозі, тому сприймаються краще. Оскільки часто ці твори написані з гумором та сатирою, дитина з усмішкою слухатиме розповідь, хороший настрій допомагатиме сприймати сюжет та зрозуміти мораль байки. Корисним буде обговорити почуте з дитиною, а якщо ж сюжет і мораль був зрозумілий правильно, можна прочитати ще одну байку, (або казку чи оповідання), але тут основне не перестаратись.