Тягнули віз Бики з великою вагою.
Колеса скрип та скрип, аж голосна
Над степом поплила луна.
Питаються Бики, хитнувши головою:
— Чом, навіжені, скрипите? —
Колеса їм на те:
— Чого ми скрипимо?
Хай люди скажуть:
Тягар ми веземо,
А …
Давно-давно, коли Бджола
Жила
Що дика,
Вона була
І зла,
Й велика.
А до труда така ледача,
Подібної ніхто не бачив.
І горе для Бджоли
Було безкрає:
Коли
Кого укусить,— він не помирає…
Зевеса просить:
— Нехай Бджола в собі …
Стук та стук,
Дзень та дзень!
На всю силу дужих рук
День у день
По ковадлу бив-кував,
Гірко гроші добував.
Від тих дзвонів,
Передзвонів
Світ, здавалося, дрижав.
За ковадлом Пес лежав.
Горно дише та сопе,
Тисне пригарами груди —
Псу …
Кабан до дуба як підскочить,
Мов бойові ножі, завзято ікла точить.
Лисиця дивиться здаля,
Смішком до нього промовля:
— Що діється з тобою?
У лісі тиша скрізь німа,
Про напад чутки ще нема,
А ти готуєшся до бою.—
Кабан одказує: …
Вівчар любив свою роботу:
Овечок пас, співав пісень,
Нажива в серце не знавала ходу,
Душа його була ясна як день.
Прожив би так життя безжурне,
Якби не грало збоку Море бурне:
Колишеться, хлюпочеться, живе,
Виблискує, ласкавиться, зове:
— Збирайсь за …
— Куди ти пнешся, Жабенятко?
Тут у ставку і ненька, й татко,
А на шляху тебе чекає доля зла —
Загинеш од вухатого Осла! —
Ставкова Жабку умовляла,
На добру путь сердечно наставляла.—
Шлях — добрий світ, та не для …
Знадвору
Гадюка заповзла в комору.
Аж гляне — Пилка на стіні.
Гадюка просичала люто:
— Ти на шляху стоїш мені,
Зі світу хочеш збути?! —
І Пилці скочила на груди,
З великим злом
Штрикала в зуби їй жалом.
Злостилась, жалила, …
Бреде Лисиця через сад.
Сумна, шляхів не розбирає.
Живіт голодний бубном грає.
Аж гляне: спілий виноград!
Немов глузує з гості:
— Ану, Кумасенько, дістань!
Стань гопки, люба, стань! —
Лисиця піниться від злості:
— Якісь дурні садівники,—
Садили б по …
Хлопчина спав, згорнувшись у калачик.
Гадюка десь взялась і гаспидським жалом
Торкнула Хлопчика в чоло.
А Батько ще побачив.
Вмиваючись слізьми, так каменем упік,
Що хвіст гадючий начисто розсік:
— У, гадино немила!
Чим та дитина завинила? —
Гадюка мовчки …
В болоті лемент, рух, турбота:
Настав кінець для мешканців болота!
б чутка: Небо хоче Сонце одружить.
Де значить — будуть в Сонця діти,
Болото висушать, кінець настане світу,
А без болота їм не жить…
І Жаби рушили війною на світило:…
Був чоловік — багатий, дужий, ситий,
Та страх його почав мутити;
Він спать не міг і їсти не хотів:
Сусід ліворуч швидко багатів;
Його сім’я — щаслива і велика,
Її не роз’їда гризня і чвара дика,
Весела раз у раз, …
Ловчилась Лиска на співочу птицю,
Потрапила, не глядячи, в криницю.
Козли на теє надійшли,
Поглузували та й пішли.
Лише один Козел, поважний, головатий,
Поглянути лишивсь, як буде потопати.
Лисиця до Козла: — Мій брате!
Невже у тебе серце з рогози?…
У курнику вакансія була.
Лисичка-злодійка найматися прийшла.
— Спізнилася! — сказали їй відразу. —
Оформили вже Мавпу по наказу.
— Щаслива ти, сестрице! —
Плете улеслива Лисиця.—
Посада в курнику — то честь висока.
На місце на твоє усякий був …
Зібралася Лисиця за ріку
У рідні верболози.
Але біда: немає перевозу.
Не кидаться ж у бистрину таку!
Аж тут Осел:
— Куди Кумі спішиться? —
Лисиця:
— На тому березі в гаю
Копицю сіна продаю
І зовсім за дрібницю.
— …
Стояв могутній дуб, високий та крислатий.
До нього люд щоденно учащав,
Бо жив там мудрий Крук, на витівки багатий,
Майбутнє з висоти він кожному віщав.
І слава Віщуна в світах витала.
Юрба навкруг зростала і зростала.
Якось поживи Крук подавсь …
— Що? Мавпу на царя? — кричать. — Негоже!
Поважною й на хвильку буть не може!
— Ну й ваш Верблюд поганий кандидат:
Він раз на тиждень п’є, колючкам рад.
— А Слон? Ха-ха! Слони культурні,
Та їздять на Слонах …
Щасливий Крук зустрів веселий ранок:
Знайшов м’ясця шматочок на сніданок.
Аж тут Лисиця звідкілясь
Взялась.
Нюхнула — пахне щось. Зирк-зирк — ага!
— День добрий, пташко дорога!
Тебе шукаю днем із ліхтарем:
Ти чув? Тебе обрали в нас царем!
Коли …
Зевес людей із глини натворив
І милувався на нову породу:
— Геракле, глянь, — бог сину говорив,—
В нас не було таких ще зроду.
Одна біда: бракує їм ума.
Де розуму питать дарма,
Там слово — темне,
Там діяння — …
Якось-то навесні,
Коли настали теплі дні,
Лелека з вирію прилинув
На дороге гніздо своє,
Що восени покинув
(В житті усяко є!)
Домашній Голуб запитав:
— Де, друже, був?
Що чув?
— До вирію літав.
Злякався – вітер в уші свище,…