Хвалився Зайцю Кріль у шалині:
— Ох, братику, була мені
Пригода,
Застукала в степу негода,
Я — під копицю сіна, там — вовки,
Зробили лігвище собі в копиці.
Стара поранена Вовчиця
Зализує боки:
«Прийшов для мене час голодний.
Клену насильство, …
В садку, під гаєм, край села,
Чудова пасіка була.
Ведмідь не може пити-їсти:
Ой, як би в пасіку залізти?
Не так, щоб способом нападним
Там стати повновладним,
А так, щоб мед спожить
І поговору не нажить.
Ведмідь страхи в душі …
В один погожий день
Василик Чередник
Безслідно зник.
Шукали хлопця — не знайшли ніде.
Матуся плаче, батенько лютує:
— Десь чоботи в дорозі пошматує! —
Аж ось у двір дитина люба,
А батько — хап його за чуба:
— Ага! …
Андрій Стерня
Приніс від кума цуценя.
Пес виплекавсь такий
Страшний та сторожкий,
Слугує, не втиха…
Аж ось війна лиха.
Прорвались вороги страшною рікою,
Все знищують безжальною рукою.
Піднявсь Андрій і став до бою:
Закрити ворогу шляхи собою.
Аж на добу …
Якось-то навесні,
Коли настали теплі дні,
Лелека з вирію прилинув
На дороге гніздо своє,
Що восени покинув
(В житті усяко є!).
Домашній Голуб запитав:
— Де, друже, був?
Що чув?
— До вирію літав.
Злякався — вітер в уші свище,…
Попивши на жарі водиці
З глибокої криниці,
Що в ній не видно дна,
Йшли гуртом прохожі люди
І гомоніли: — Ох вода смачна!
Немов напій цілющий, живить груди!
А глибина в ній, глибина! —
Почула Гава те, сидівши на вербі,…
За М. Є. Салтиковим-Щедріним
Уперше Кротик вибрався з нори.
На сонечку розлігсь і — лапки догори.
— Як гарно тут! Як весело, як мило!
Як любо в світі білому бува!
Ласкаво вітер обвіва,
Тепло усе заполонило.
Тепер шляху назад в …
Радісінький Шакал в ущелині гуляє,
Немов оказії шукає.
— Чому радієш так? —
Пита глузуючи Їжак.
— Хіба не знаєш? Лев одкинув ноги.
Така нікчема то була!
Немов огню, мене боявсь. Єй-богу,
Зайду, бувало, — просить до стола.
І годував, …
Сич з Горобцем якось-то на дозвіллі
Розмову завели, немов при важнім ділі:
Чому усі живуть своїм зразком —
Ті вилітають вдень, ті — пізнім вечорком?
Сказав Горобчик з похвальбою:
— Люблю, як світить сонечко ясне,
Над світом розкида проміння весняне!…
У двох Мишей скучна пора.
Як нічого робить, — працюють язиками.
Взяли на зуб знайомого Щура:
— У склепі діло мав з книжками —
Видзвонював голодними кишками,
Стирчав лиш хвіст та вуха,
А зараз, бач, який мазуха!?
То був худяк, …
— Води! Води хоча б краплину!
Води, бо від жаги загину! —
Конвалія квилить з-під Лопуха,—
Не хочете гріха —
Хлюпніте дощику, хмарини!..—
На землю злива пролилась —
А й крапля квітці не прийшлась:
Над нею висів злий Лопух —…
Попереду Бугай, поважний і достойний,
Іде, лишаючи важкі сліди.
За ним, на відстані пристойній,
Солідно в ряд, також із череди,
Баран Рогатий,
Козел Беркатий,
Віслюк Вухатий.
Бугай іде без всяких дум
Та раз по разу: гумм та тумм.
— Блаженствує! …
В торговиці хваливсь Осел Зелений:
— Як б’ються покупці за мене!
Ціна мені щораз росте…
— А в мене, бач, не те. —
Сказав Осел-сусіда. — Зранку тут стою,
А й не питають про ціну мою… —
На обрії з’явились …
Ів. Ів. Майку
Сосна, що поруч Яблуні росла край села,
Питає Яблуню крислату:
— Чи зустрічався хто тобі в житті,
Про кого бережеш чуття святі? —
Сказала Яблуня: — Сусідко мила!
Охоче я скажу,
Про кого спогади у серці бережу,…
Забравшись в кухню заднім ходом,
Шептала Качка новину
Одну:
— Індичко! Вчора Соловей перед народом
Когось чорнив: «Із нас верховода єсть,
Якому ніпочому совість-честь,
Який лиш зна кормушки та коритця,
А про громадське не кортить журиться;
Огородивсь — кругом рідня,…
Сьогодні свято лісове.
Угнулися столи від страв і трунків,
Дорогоцінних подарунків.
Зійшлись, хто в лісі темному живе.
Наїлись, напилися,
До діла узялися.
Музики грають туші,
Всі плещуть, як годиться;
Дарунки роздає Лисиця:
— Найперше — Леву пару тлустих туш;
Пахучий …
Весною Соловей з’явився у гаю.
Радіють птахи Солов’ю:
— Чого здобувсь в науці?
Чи збагативсь на штуці? —
А Соловейко їм: — Пощо питать?!
Всім стане — старшим і малечі.
Пісні не муляють нам плечі…—
Почав гість щебетать,
Світ дивувати …
Ведмідь знайшов картину:
Змальовано ялину,
І на гіллі,
Залитім світлом,
В горішки граються, мов діти,
Дві білочки малі.
У матері на серці радість грає;
На милих діток гордо позирає —
Найвища втіха на землі…
Лісів тайгових житель,
Ведмідь — вимогливий …
Змій, паперовий Змій у висоті літав.
Підстрибував, на вітрі хизувався,
Хвостом строкатим вихвалявсь, хитав,
Раднісінький: на висоту забрався!
— Дивуйтеся на вдачу на мою —
Я вище всіх стою!
Захочу — осідлаю злючу хмару,
Захочу — громовицею у лоб ударю! …
Комар (салютуючи шаблею)
— Оо, Мушечко! Горить у грудях кров!
Подай мені любові руку!
Муха (з докором, кокетуючи)
— Коли говорять про любов,
Нащо показувать шаблюку?!
1959…
При сяйві місячнім в чудовім квітнику
Панич розмову вів палку,
Солодку і п’янку,
Мов чарівне вино:
— Лозинонько! Давно
У мене серце в’яне,
Терпіти далі сил не стане:
Я з давніх літ
Тебе люблю над цілий світ,
А ти… Взаємності …
— Так це, голубко, ти нам чиниш шкоду?
Тепер я виведу тебе на чисту воду! —
Ведмідь загріб Лисичку жваву
І поволік до Лева на розправу:
— Ось, Леве, корінь зла —
Сьогодні ратицю несла!
Знайшлася ратиця — знайдем вола……
На тракторі, що дужчого немає,
Юхим одвічну цілину ламає.
Грак черв’яка шукав на зораній землі,
Глузливо докоряв з ріллі:
— Ореш до сьомого, як кажуть, поту,
А про хвалу і думати не смій!
Хто є хвалить отаку роботу —
Там …
Зібралася в Ріку брудна вода повіддя.
Збурунилась Ріка,
Бурлива і стрімка,
Вируючи, несла бур’ян, сміття і віття;
Пливуть дуби, як трупи, без снаги,
Коріння з течії стирчить, мов руки;
Корова в бистрині реве з розпуки;
Вода безсилі струже береги…
Та …