Крук у темному гаю
Шану й славу мав широку.
Раз із ворогом в бою
Збувся ока.
З того дня
Де поділась шана й слава:
Відвернулася рідня,
Стала жінка неласкава.
Крук промовив до подруги:
— Мук ніяких не боюсь —
Виколи …
Жаба, грізно вирячивши очі,
Верещала так, що Лев злякавсь
І за скелю заховавсь:
«Може, з’їсти Лева хоче?
Аж мороз шкребе по шкірі.
Ох, які страшні є звірі!»
Якось я повірив крику —
Сороміку мав велику!…
У чоловіка жінка клята:
Зробилась пеклом власна хата.
А жінка все стоїть на одному,
Не жінка — скарб попавсь йому!
Послав її з людьми на поле —
Нехай кукіль у пшениці поле.
Він просить людського суда:
Чи жінка в нього, …
Дві жінки мати — горе та біда,
Коли одна стара, а друга молода:
Та чорне вискуба, та — сивину…
Що бідному робить? Узять ще одну?
Узяв, на горенько собі, —
Повісивсь на вербі.…
Осел в гаю образив Кабана.
Кабан Осла припер до деревини:
— Вмирай! Я не прощу провини! —
Кабан пощади кривдникам не зна!
Осел вухами, знай, пряде,
Покірно смерті жде,
Закривши очі,
Гукнув Кабан: — Ти хоч озвись!
Хоч для фасону …
Не дуже їсти Вовк хотів,
А трапилось — на Кізку налетів.
За звичаєм повинен був із’їсти,
Та Кізка не дурна у зуби лізти
І, щоб відстрочити біду,
Взялася грати на дуду:
— Дамо концерт. Я буду грати,
А ти, давай…
Нехай йому з таким життям поганим!
В душі самі болючі рани,
Жить сили не стає.
У лісі — страх: жить Лиска не дає;
У полі — страх: мисливець люто б’є;
В болотнім цвілищі і гнилі
Щось так кричить, що дні …
Швидкому Кажану забаглось панувати.
Завзявсь Зевса він канючить і благати,
— На себе подивись! — Зевс йому на те. —
Таж на тобі і пір’я не росте! —
Кажан, сумніший тіні,
Гасає по гаю:
— Кохані Пташечки! Молю,
Позичте по …
Ведмідь до суду позов дав,
Щоб м’ясо Віл позичене віддав.
Віл на суді клянеться, молить,
Що м’яса він не позичав ніколи:
— Відомо ж бо усім,
Що м’яса я не їм.
Нехай Ведмідь вам свідків приведе:
Коли я позичав і …
Наш Каганець чванливо задавався,
До зір ясних тихенько піддобрявся:
— Мій світ ясніший від свічі.
Я кращий Сонця вдався,
Воно-бо світить вдень, а я вночі!
Я, звісно, не кажу про дивних вас… —
Дмухнув тут вітерець —
І Каганець
Погас.…
Курликає Павич на все подвір’я,
Всіляко вихваля
Своє барвисте пір’я,
Глузує з Журавля:
— Пень сірий ніс дере угору! —
А Журавель на мову ту:
— Я хмари ріжу на льоту,
Перелітаю море!
— А я? Я споглядаю висоту
З …
Понад столом обіднім носить Муху.
Дзижчала: — Страви тут смачні!
То все на честь мені
За діло, за високість духу!.. —
Та раптом спритниця, не скерувавши руху,
Втопилася в підливі запашній.
Не думала — така вона добряча,
А тільки трошки… …
Зажурений Ведмідь ледь-ледь не плаче:
Царем в гаю
Нема кого призначить.
Ворона кряче
Здуру:
— Даю
Свою
Кандидатуру! —
Ведмідь схопив корону,
Коронував Ворону…
Аж бачить: між граків
Цар по ріллі шукає черв’яків.
Ведмідь її — за крила:
— Ти …
Лев
— Ну як не соромно валятися в калюжі?
Свиня
— Розбоєм грішно жити, друже!
Гадюка
— Як треба жить, — питайтеся мене!
У мене слава й честь найлуччі.
Крук
— Від вас усіх погано тхне…
І по здохлятину майнув …
В базарі шум, безладдя, метушня.
У кожного турбот і клопоту по вуха.
Усяк кричить своє і другого не слуха,
Кудись спішить, вчорашнє здоганя…
А на траві у липках за базаром
Розклався Ворожбит з своїм товаром:
Червоні й чорні карти розкладає,…
Хворіючи, Хапун благає лікарів:
— Врятуєте — дам сто волів!
— Та де ж тобі їх взяти,
Коли нема й теляти коло хати?!
— Яке до того діло вам?
Сказав, що дам воли, — і дам!
Як дістає
Зла доля …
Учивсь Віслюк співати. Шкода й мови.
— Що Соловейко їсть? Співу чудового! —
Спитав Віслюк Осу.
А та на сміх: — Росу! —
Віслюк ревнув з баса:
— Нехай мені — овес, йому — роса!
Дурного, кажуть, дурість тішить:
Прекрасно …
На Зайчиків сіреньких
Насілися Орли.
Зайці Лисиць рідненьких
Благать, щоб помогли.
А ті: — Та ми б охоче, любі,
Якби самі ви не беззубі!
Нехай тобі яка біда —
Не клич Лисицю поруч стати,
Бо перш ніж поміч дати,
Вона …
Віслюк із Півнем попасались
І на біду не сподівались.
Аж бачать: Лев до них іде.
Віслюк тремтить і милості не жде,
Покірно похиливсь, закривши очі.
А Півень враз крильми як залопоче,
На купу сіна як підскочить
Та як гукне, мов …
Гора стогнала. Клекіт в глибині,
Мов духи там казилися земні.
Чутки тривожні ширились між людом,
Ураженим страшним і грізним чудом.
Хтось каже: — Вірте вже мені,
Чи вибухне Гора важким ударом,
Та вкриє небо незвичайним паром,
Чи землетрусом всесвіт потрясе,…
Степан щасливо жив. Любив свій тихий двір.
Чинбар навпроти оселивсь недавно,
Співав, шумів і грюкав безугавно.
А сморід від квасу й шкір?!
До Чинбаря іде: — Послухай, друже мій!
Признач ціну — і говорити не стану,
Найбільшу суму віддам без …
Дорогою ідуть Омелько й Лев.
Аж глянуть — статуя поміж дерев,
Чудова статуя стара, —
Людина Леву пащу роздирає:
— Бач, Леве, ти був сперечався,
Що, буцім, Лев Людині не скорявся,
Що Лев Людині горло гриз,
Вона ж його не …
Господар напував волів з відерця.
Улеслива Оса літала коло рук:
— Ой, питоньки! Жалійте серця,
Бо лопну від жаги, згорю від мук!
Я виноград вам стерегтиму:
Усіх, хто близько йтиме,
Гусатиму до сліз,
Щоб у садок не ліз… —
— …
То щастя батьківське — хороші дочки,
Розумні, милі, як цвіточки.
Та їхня доля — йти з двора,
Батькам лишатись в самоті до гробу…
Одна пішла за гончара,
Дісталась друга хліборобу.
Ось Батько йде погостювати
(На хліборобськім хуторі жила),
За звичаєм …