Ускочила спритненька Галушка до каструлі, де кипіли Вареники. «Зварять, – гадає собі, – вкупі, мо, й мене за Вареника матимуть».
Дарма. Їй би, сердезі, трохи начинки… А так вари хоч скільки, не буде з Галушки Вареника.…
Хоч Млин прослужив громаді вже багато років, він і досі справно молов борошно. Напечуть, бувало, з того борошна рум’яних пухких млинців, їдять та й підхвалюють:
– От млинці так млинці! Смачні вдалися…
А про Млин ніхто й словом не згадував.…
Багато років стояв понад шляхом велетень Дуб. Вік його Тіні був менший, бо в дні, коли над Дубом клубочилися хмари, вона пропадала. Та тільки-но минала негода й знову виглядало сонце, Тінь поверталася, щоб зайняти своє місце – часом більше, ніж …
– І за що тому Бурякові від людей шана, не розумію? – дивувався Будяк.
Воно, як глянути збоку, й справді дивно: Будяк розбудячився крислатий та пишний, малиновий його цвіт за версту видно; а Буряк виткнув при самій землі жмут гички …
Дощове видалося літо, й дашки над хатинами лісових мешканців, – у кого домівка під соломою, в кого під очеретом, – почали протікати. Відтак ухвалила вся мокра громада: час уже замінити ті нетривкі матеріали черепицею: вона ж бо й для ока …
Заслухався Півень-кукурідло: ну й ловко ж, доладно й милозвучно кує Зозуля… «Дай-но, – думає, – втну і я такого, мені це просто». Скочив на тин, дзьоба роззявив та як галасне:
– Ку-ку-рі-ку!
«Ет – розсердився сам на себе, – клята …
Притюпав Лис до сусіда Борсука та й каже:
– Добряча в мене нора, гріх скаржитись. Суха, тепла, із запасним виходом. Одна лиш морока: блошви в підстілці страх скільки розплодилося, й кусюча, клята, не дає спокою. Оце зараз скупався і думаю …
Наливними гронами серед різьбленого листя пишався Виноград, вигойдував свій рясноплід у золотому промінні сонця. Коли раптом заступила небо лиховісна чорна хмара, згубою крижаною вдарив з неї Град. «Капець Винограду, сікачем посічу на січку!» – сичав люто, й падала долі збита …
Пізно вночі на темній лісовій стежці, де не горіли світляки й не було вартових сичів, Вовка перестріли троє невідомих.
– Ану, скидай кожуха! – сказав один.
– Скидай, бо гірше буде! – додав другий.
Третій погрозливо мовчав.
Виходу не було. …
– Слухай, жінко, – сказав Качур Качці, – наші каченята давно вже в колодочки вбилися, а ти їх досі на воду не пускаєш, літати борониш. Негоже це.
– Що ти, що ти? – засичала на те Качка. – Ще, не …
У лісі почалася епідемія грипу.
– Кха, кха, кха! – бухикав у норі Борсук.
– Хр-рю-с-с, хр-рю-с-с! – чмихав у лопух Дикий Кабан.
– Пить, пить, пить! – жалісно попискувала Білочка, прикута до дупла високою температурою.
Одне слово, було клопоту …
Лис блаженно хропів у норі, коли спалахнула лісова пожежа. Втягнув носом дим, вискочив, – а довкіл горить, тріщить, гогоче. Рятуйся, хто може!.. Задихаючись від чаду, з обсмаленими вухами добіг якось до берега річки та й заметушився. Річка що широка, що …
Усе було б гаразд, якби Левові не сказали, що він – цар звірів.
«Гм, – зміркував Лев, – коли я цар, то й вигляд у мене має бути царський. Треба якнайпишніше прикрасити свою стару шкуру…»
Подбати про царське вбрання він …
Поширилася серед звірів чутка, нібито рудий Лис – хапуга й шкуродер – відмовився від м’ясної їжі, перейшов цілком на рослинну. Здивувалися звірі, вухам своїм не повірили й відрядили до Лиса ревізорів.
Прибули ревізори на місце, бачать: біля лисячої нори на …
Ладнали шпаківню для Шпака, а оселився Горобець. Розкошує зухвало з Горобчихою, горобенят вивели. Живуть. Ну, коли вже так сталося, – живіть здорові.
Але Горобцеві того мало.
– Живу в шпаківні, – хвалиться всім, – отож і величайте мене надалі Шпаком.…