Байки для дітей — сторінка 14

Мурахи в осінню пору
В зимову свою комору
Переносили запас:
— Поспішаймо, не вгаваймо,
Днів гарячих не прогаймо,
Поки доля бавить нас! —
Аж повзе до Мурахів
Стрибунець із реп’яхів:
— Дорогі мої брати!
Щиро прошу помогти,
Бо лишився без …

Тягнули віз Бики з великою вагою.
Колеса скрип та скрип, аж голосна
Над степом поплила луна.
Питаються Бики, хитнувши головою:
— Чом, навіжені, скрипите? —
Колеса їм на те:
— Чого ми скрипимо?
Хай люди скажуть:
Тягар ми веземо,
А …

Давно-давно, коли Бджола
Жила
Що дика,
Вона була
І зла,
Й велика.
А до труда така ледача,
Подібної ніхто не бачив.
І горе для Бджоли
Було безкрає:
Коли
Кого укусить,— він не помирає…
Зевеса просить:
— Нехай Бджола в собі …

Стук та стук,
Дзень та дзень!
На всю силу дужих рук
День у день
По ковадлу бив-кував,
Гірко гроші добував.
Від тих дзвонів,
Передзвонів
Світ, здавалося, дрижав.
За ковадлом Пес лежав.
Горно дише та сопе,
Тисне пригарами груди —
Псу …

Кабан до дуба як підскочить,
Мов бойові ножі, завзято ікла точить.
Лисиця дивиться здаля,
Смішком до нього промовля:
— Що діється з тобою?
У лісі тиша скрізь німа,
Про напад чутки ще нема,
А ти готуєшся до бою.—
Кабан одказує: …

Вівчар любив свою роботу:
Овечок пас, співав пісень,
Нажива в серце не знавала ходу,
Душа його була ясна як день.
Прожив би так життя безжурне,
Якби не грало збоку Море бурне:
Колишеться, хлюпочеться, живе,
Виблискує, ласкавиться, зове:
— Збирайсь за …

— Куди ти пнешся, Жабенятко?
Тут у ставку і ненька, й татко,
А на шляху тебе чекає доля зла —
Загинеш од вухатого Осла! —
Ставкова Жабку умовляла,
На добру путь сердечно наставляла.—
Шлях — добрий світ, та не для …

Знадвору
Гадюка заповзла в комору.
Аж гляне — Пилка на стіні.
Гадюка просичала люто:
— Ти на шляху стоїш мені,
Зі світу хочеш збути?! —
І Пилці скочила на груди,
З великим злом
Штрикала в зуби їй жалом.
Злостилась, жалила, …

Бреде Лисиця через сад.
Сумна, шляхів не розбирає.
Живіт голодний бубном грає.
Аж гляне: спілий виноград!
Немов глузує з гості:
— Ану, Кумасенько, дістань!
Стань гопки, люба, стань! —
Лисиця піниться від злості:
— Якісь дурні садівники,—
Садили б по …

Хлопчина спав, згорнувшись у калачик.
Гадюка десь взялась і гаспидським жалом
Торкнула Хлопчика в чоло.
А Батько ще побачив.
Вмиваючись слізьми, так каменем упік,
Що хвіст гадючий начисто розсік:
— У, гадино немила!
Чим та дитина завинила? —
Гадюка мовчки …

Був чоловік — багатий, дужий, ситий,
Та страх його почав мутити;
Він спать не міг і їсти не хотів:
Сусід ліворуч швидко багатів;
Його сім’я — щаслива і велика,
Її не роз’їда гризня і чвара дика,
Весела раз у раз, …

В болоті лемент, рух, турбота:
Настав кінець для мешканців болота!
б чутка: Небо хоче Сонце одружить.
Де значить — будуть в Сонця діти,
Болото висушать, кінець настане світу,
А без болота їм не жить…
І Жаби рушили війною на світило:…

Ловчилась Лиска на співочу птицю,
Потрапила, не глядячи, в криницю.
Козли на теє надійшли,
Поглузували та й пішли.

Лише один Козел, поважний, головатий,
Поглянути лишивсь, як буде потопати.
Лисиця до Козла: — Мій брате!
Невже у тебе серце з рогози?…

У курнику вакансія була.
Лисичка-злодійка найматися прийшла.
— Спізнилася! — сказали їй відразу. —
Оформили вже Мавпу по наказу.
— Щаслива ти, сестрице! —
Плете улеслива Лисиця.—
Посада в курнику — то честь висока.
На місце на твоє усякий був …

Зібралася Лисиця за ріку
У рідні верболози.
Але біда: немає перевозу.
Не кидаться ж у бистрину таку!
Аж тут Осел:
— Куди Кумі спішиться? —
Лисиця:
— На тому березі в гаю
Копицю сіна продаю
І зовсім за дрібницю.
— …

Стояв могутній дуб, високий та крислатий.
До нього люд щоденно учащав,
Бо жив там мудрий Крук, на витівки багатий,
Майбутнє з висоти він кожному віщав.
І слава Віщуна в світах витала.
Юрба навкруг зростала і зростала.
Якось поживи Крук подавсь …

— Що? Мавпу на царя? — кричать. — Негоже!
Поважною й на хвильку буть не може!
— Ну й ваш Верблюд поганий кандидат:
Він раз на тиждень п’є, колючкам рад.
— А Слон? Ха-ха! Слони культурні,
Та їздять на Слонах …

Щасливий Крук зустрів веселий ранок:
Знайшов м’ясця шматочок на сніданок.
Аж тут Лисиця звідкілясь
Взялась.

Нюхнула — пахне щось. Зирк-зирк — ага!
— День добрий, пташко дорога!
Тебе шукаю днем із ліхтарем:
Ти чув? Тебе обрали в нас царем!
Коли …

Зевес людей із глини натворив
І милувався на нову породу:
— Геракле, глянь, — бог сину говорив,—
В нас не було таких ще зроду.

Одна біда: бракує їм ума.
Де розуму питать дарма,
Там слово — темне,
Там діяння — …

Ускочила спритненька Галушка до каструлі, де кипіли Вареники. «Зварять, – гадає собі, – вкупі, мо, й мене за Вареника матимуть».
Дарма. Їй би, сердезі, трохи начинки… А так вари хоч скільки, не буде з Галушки Вареника.…

Хоч Млин прослужив громаді вже багато років, він і досі справно молов борошно. Напечуть, бувало, з того борошна рум’яних пухких млинців, їдять та й підхвалюють:

– От млинці так млинці! Смачні вдалися…

А про Млин ніхто й словом не згадував.…

Багато років стояв понад шляхом велетень Дуб. Вік його Тіні був менший, бо в дні, коли над Дубом клубочилися хмари, вона пропадала. Та тільки-но минала негода й знову виглядало сонце, Тінь поверталася, щоб зайняти своє місце – часом більше, ніж …

– І за що тому Бурякові від людей шана, не розумію? – дивувався Будяк.

Воно, як глянути збоку, й справді дивно: Будяк розбудячився крислатий та пишний, малиновий його цвіт за версту видно; а Буряк виткнув при самій землі жмут гички …

Дощове видалося літо, й дашки над хатинами лісових мешканців, – у кого домівка під соломою, в кого під очеретом, – почали протікати. Відтак ухвалила вся мокра громада: час уже замінити ті нетривкі матеріали черепицею: вона ж бо й для ока …