Жив у промисловому селищі сирота з бабусею. Мешканці цього селища полювали на китів, моржів і нерп.
Хлопчик нікуди не ходив, бо не мав у що одягтися. Цілу зиму сидів удома. Бабуся виробляла й шила шкури, за що одержувала шматок м’яса …
Жив біля Великої затоки старий-старий ведмідь. Звали його Нанук. У ту затоку припливала сила-силенна нерп. Тож віддавна повелося так, що кожного дня Нанук ловив собі на обід одну нерпу. Але йому не хотілося, аби звірі казали, що він жорстокий і …
В одному селищі жив шаман. Дуже багатий був. Навіть не знав, чого йому ще треба. Усього мав доволі. А найбільше було в шамана злості. Доньку мав найвродливішу. Багато хоробрих мисливців через неї загинуло. Ніхто на ній женитися не міг, бо …
Давно колись на Чукотці жила всемогутня чаклунка Катгиргин. Де стояла її яранга, ніхто не знав, але появлялася вона скрізь і багато всякого лиха коїла людям. Прийде, бувало, мисливець з полювання, скине моржа з нарт і починає його розбирати. Раптом дивиться, …
Жили три брати і дві сестри. Пішли сестри в тундру по ягоди. Старша сестра морошку бере, а молодша сестра на всі боки поглядає.
– Поглянь, сестро,– каже молодша,– щось маленьке, як комар, ворушиться в горах.
Старша сестра відповіла:
– Збирай …
Дуже давно ведмідь мав красиві роги, а олень був безрогий. Ох і пишався ж Кайна своїми рогами! Бувало, хвалиться:
– Ні в кого немає таких розкішних рогів, як у мене.
Одного разу прийшов до нього олень та й каже:
– …
Жили собі в тундрі троє товаришів: великий чорний ворон Митихлюк, біла куріпка Акиргек і маленька мишка Афсінахак. Якось їм захотілося коржиків.
– Хто в крамницю по борошно піде? – питає мишка.
– Я не піду,– дужим басом відказує ворон.
– …
Це було так давно, що ніхто й не пам’ятає, коли це було.
На півночі, біля самого Льодовитого моря, жили мисливці. Жили – не горювали. Та ось випав важкий рік, і хоч як старалися мисливці, не змогли запастись їжею. А зима …
Жив у давнину багатий купець. Назбирав він грошей так багато, що став багатшим за всіх у нашому краю і зажив по- царському. Народ і назвав його царем.
Жив цей цар-хазяїн з своєю жінкою. Дожили вони до старості, жінка й померла.…
Це було давно. Тоді на нашій землі птахи ще не вміли співати, а лише кричали і розмовляли людською мовою. Тільки один ворон думав, що він уміє співати.
Кричав: “Кар! Кар! Кар!” — і всім казав, що так співати його навчили …
Один слабкий проти сильного, що миша проти ведмедя: накриє ведмідь лапою — і її немає. А два слабких проти сильного — ще подивитися треба, чия візьме!
Один ведмідь зовсім закон забув: став бешкетувати, став дрібних звірят ображати. Не стало від …
Паслася на галявині череда оленів. Напав на череду тигр. Відбив декількох оленів і погнав у тайгу. Одного розірвав, а інші від страху повтікали. І стали вони самі по собі пастися.
Зустрів цих оленів ведмідь.
Був ведмідь дуже старим, полював погано.…
Пішов якось Лаурікадж на полювання. Йшов він, йшов, як раптом бачить: здійнялися над деревами хмари воронів, з криком кружляють у височині. Подивився Лаурікадж на землю – біжать лісом перелякані звірі великі й малі: білки та лисиці, вовки та куниці. Припав …
Прийшов до саамів з далеких земель Тала-Ведмідь, прийняв людську подобу й каже:
– Ви мене, саами, не бійтеся. Я тепер не Тала-Ведмідь, я тепер Тала-купець.
– Добре, – кажуть йому, – нехай купець. А чим торгуєш?
– Ось повні сани …
Колись давно жила на світі бідна старенька з онукою. З ранку до ночі працювала дівчина, щоб прогодувати себе й бабусю, але все одно голодували.
Гарна з себе була онука, та яка з того користь: хто посватає дівчину з такої бідної …
Жили собі чоловік із жінкою. Добре жили. Дітки в них були, і череда оленів, і качок тримали. Усе в господарстві у них було добре.
Якось засперечалися чоловік із жінкою, хто більше працює. Жінка каже:
– У мене справ багато по …
Ловили якось ведмідь із лисицею рибу. Підійшла до них дівчинка.
– Добридень, – говорить. – Чи добре ловиться рибка?
А лисиця подивилася на дівчинку та й закричала:
– Іди, іди геть! Ти нечесана, патлата! Ти нам всю рибу перелякаєш!
Заступився …
Жив у старі часи на північній саамській землі мисливець на ім’я Лаурікадж. Знав він, де який звір ховається, де яка риба водиться, знав кожне дерево в темному лісі, кожну стежку в широкій тундрі. “Усім мисливцям мисливець”, – говорили про нього …
Довгим-довгим днем їздить Сонце у берестяних санчатах по синьому небу – оглядає свої землі. Вранці його Ведмідь везе, опівдні – Олень, під вечір – Олениха. Багато, дуже багато справ у Сонця: треба дати життя всьому, що має народитися, треба ростити …
Унадився якось Тала-ведмідь вночі навколо селища вештатися. Ходить тихо, голосу не подає, за каменем ховається – вичікує: чи то дурний олень від стада відіб’ється, чи то цуценя за селище вискочить, чи дитина.
Проте, як не ховайся, а сліди на снігу …
Жив у лісі старий зі старою, і ростили вони сина Ярашку. Зробив старий Ярашці лук підходящий і взяв із собою на полювання – нехай вчиться звіра стріляти.
Став стріляти старий – полетіла стріла прямо лисиці в око, став стріляти Ярашка …
Зустрівся ведмідь з вовком і питає:
— Скажи мені, вовче, ти кого боїшся?
Відповідає той:
— Людину я боюсь. А ти кого?
А ведмідь каже:
— Боягуз ти! Чого людину боятися?! У неї зуби маленькі. Літати не вміє… Дятел — …
Жив біля зеленого струмка заєць. Звали його заєць-брехун. Чому так звали – ніхто не знав. Проте дехто здогадувався, але мовчав.
Якось вибіг заєць-брехун на галявину і завмер. Сидять поруч ведмідь, вовк, лисиця та рись.
Від страху у зайця-брехуна серце немовби …
У давнину, коли на небі було два сонця і на землі завжди світлий день, зозулю вважали першою співачкою.
Сяде зозуля на гілку, голову гордо підніме, хвіст розправить і співає, на всю тайгу розливається. І птахи, і звірі слухають, зозулю хвалять.…