Кажуть, ніби Насреддін-афанді був страх який бідний, а родину мав нівроку численну. І часом господар сам не знав, як нагодувати дітей.
Одного вечора, здійнявши руки до неба, він заволав:
– О великий боже, зглянься на муки твого відданого раба, одірви …
За давніх часів поблизу Ургенча жили собі двоє друзів-бідняків – Кулдаш і Юлдаш. Дванадцять місяців у році – влітку і взимку, у спеку і в холод Кулдаш пас у степу худобу, а Юлдаш ходив від двору до двору, наймаючись на …
За давніх часів жив усіма шанований чоловік. І мав він шестеро синів та одну доньку.
Якось найменший син подався в мандри. Збігали місяці, минали роки, а син не повертався. Батько з туги за сином плакав день і ніч і від …
Під високою скелею, у куріні з листя та сухого гілля жив собі козлик. Жив і біди не знав, бо поряд дві копички сіна мав. Та одного дня набрів на той курінь волоцюга-вовк.
– Що це в тебе на голові таке …
Жив собі колись старий чоловік. Бідний-бідний. І був у нього віслюк.
Щоранку до світ сонця вирушав він на своїм віслюкові в пустелю, збирав там хмиз та верблюжі колючки і возив на базар продавати.
І щоразу жінка давала йому на дорогу …
Колись – це було за давніх часів – падишахові з міста Лочин наснилася золота рибина. Уранці він скликав своїх візирів і звелів:
– Якщо не добудете мені золотої рибини, я вас усіх розжену!
Візири заметушилися, мов несповна розуму, всі до …
Давно пішли у безвість часи, коли в місті Маргілані жив шановний батько сімейства Кубла-боші. Дружина його померла, лишивши сина й дочку.
Одного разу, коли діти вже повиростали, надумав Кубла-боші вирушити в далеку подорож. Сина він узяв із собою, а дочку …
За давніх-прадавніх часів жив собі мисливець. Одного ранку вийшов він у поле, розкинув тенета, а сам причаївся поблизу. Незабаром прилетіла зграя голубів; посідали птахи на гілках дерква та все вниз поглядають: як би його зеренця подзьобати. І був серед них …
Жив колись у Хіві купець і золотих справ майстер – Абдула-бай. На всю країну він прославився своєю майстерністю, а насправді не зміг би зробити й найпростішої шпильки.
Працювали замість нього учні-підмайстри, а серед них був один юнак, обдарований великим талантом. …
Чи було, чи й не було, але за старих часів жили собі десятеро братів. Дев’ятеро були страшні ледацюги, а один – Моторний. Усі десятеро стельмахували, майстрували вози – гарби для селян та городян.
Дев’ятеро ледацюг мешкали неподалік міського ринку, а …
Було чи не було, а кажуть люди, ніби за давніх часів панував у Бухарі страшенно лихий падишах. І була в нього донька-красуня на ім’я Мегрі-Нігор. Проти її ясної вроди бляклим здавалося світло самого місяця.
А ще Мегрі-Нігор була відважна й …
За давніх-давніх часів поблизу Чиназа жила собі бідна удова. Була вона вже старенька, а сини її – Ярмат, Шарип і Алдар тільки-но повиростали і ще ніякого ремества не навчилися.
Важко доводилося старенькій. Часом шматка хліба вдома не було, хоч сама …
Як було, то вже було. Усі знають, що колись давно жила собі сорока.
Гніздечко її було на самісінькій верхівці дерева, а в гнізді попискували п’ятеро пташенят. Коли сороченята попідростали, дізналася про те зажерлива лисиця й надумала поласувати ними. Прибігла вона …
Сталося колись так, що, подорожуючи безлюдним степом, зійшлися щедрий і скнара. Жодного разу скнара не розв’язав власного бурдюка з водою, не розкрив торби з харчами, їв і пив те, чим частував його щедрий.
Але одного дня в щедрого не стало …
На маленькому острівці посеред озера жили собі дикі качки, які приятелювали з черепахою. І було б усе гаразд, та одного дня поблизу озера об’явився мисливець. Помітили його качки – зрозуміли: добра не жди, то й вирішили тікати з озера. Стали …
Мав чоловік трьох синів. І були всі троє не лише вчені та письменні, а й статечні юнаки, з лихими людьми не зналися, непевних шляхів цуралися.
Старшому, Тонгуч-батирові минув двадцять один рік, серед-ньому, Ортанча-батирові – дев’ятнадцять, а найменшому, Кенджа-батирові – сімнадцять …
Жили собі колись двоє сусідів, обидва коло землі ходили, але один бідний був, а другий багатий.
Орав якось бідний чоловік своє поле та й сів перепочити в затінку на березі бурхливої гірської річки. Аж тут, не знати звідки, взявся лелека …
Давно-давненно, за часів непевних, у пору злиденну в одній державі царював жорстокий шах. І мав він дочку на ім’я Хуснобод. Слава про її незвичайну вроду сягала країв далеченних. Сяйво тої вроди можна 6 порівняти з місячним, але ж не холодне …
Чи було, чи й не було, але кажуть, жив собі колись селянин-хлібороб Нурмат, що мав двох синів – Анвара й Тамбала. За батькового життя хлопці жили у злагоді, а помер він, усе пішло шкереберть.
Анварові на спадок від батька дісталася …
Давно-давно були собі в світі двоє чаклунів: добрий чарівник Мехтар і підступний лиходій з чорною душею на ім’я Камак.
Жили вони далеко один від одного, а все-таки кожен з них щось чув і знав про другого. Камак ніколи не бачив …
Був собі осел. І, кажуть, мав себе той віслюк за неабиякого розумника.
Одного разу зайшов він до саду. Бачить, на деревах яблука висять, а поряд гарбузи достигають. І замислився осел, поглядаючи на гілля дерев та на огудиння з гарбузами. А …
Ну, то слухайте: колись жив собі зелений лис, з нього був великий пан, слугував йому фазан, дятел лису шив обнови, а комар кував підкови, щоб не гепнувся вночі, битим шляхом біжучи, і щоб спина не боліла… Але все це не …
Було воно так: жили собі колись злодій та шахрай, і не чули вони нічого один про одного і не знали.
Та якось долетіла до них звістка з сусіднього ханства про те, що тамтешній хан тримає свою доньку-красуню Маліку в фортеці …
Чи було, чи й не було, чи пищало, чи гуло, але кажуть, що до нас був колись непевний час: лис в начальстві був, вовк ягнят сторожував, ворон був рознощиком, горобець – донощиком…
І жив колись, за давніх-прадавніх часів, бай, а …