— Брр!
Володька прокинувся тому, що на ніс йому впала величезна холодна крапля. Потім ще одна крапля… Їжачок розплющив очі і побачив поряд з ліжком велику калюжу.
— Ура! Весна! – Зрадів Вовка.
Вхідні двері були відчинені.
«Напевно, тато і …
З кожним днем у лісі ставало все холодніше. І нарешті випав сніг.
— Все, – сказав тато. — Настав час готуватися до зимової сплячки.
— Що таке зимова сплячка? – Запитала Вероніка.
— Нічого особливого, – сказав тато. — Це …
Коли закінчився листопад, мама Їжачиха вирішила влаштувати велике осіннє прибирання. Вона стала мити вікна. А татові, Володькові та Вероніці дала завдання прибрати навколо будинку:
— Подивіться, зайці вже прибрали свою територію. У хом’яків ні сухого сучка, ні листочка не знайдеш. …
У не дуже дрімучому лісі жили білки, зайці, єноти, їжаки і навіть один борсук, якого ніхто ніколи не бачив. Але ні вовки, ні лисиці там не водилися. Дорослі казали, що раніше вони жили у цих місцях, а потім чомусь пішли.…
Якось Жабух прискакав до будинку з гучним кумканням:
— Ква-рабель. Я знайшов ква-корабель!
І Володька, і Вероніка, і тато з мамою поспішили до струмка. Біля берега погойдувалася велика чорна калоша. Калоша була де-не-де порвана, і на її дні була вода.…
Батьки суворо забороняли Володькові і Вероніці одним ходити до Далекого струмка.
— Ми, їжаки, плавати не вміємо. Так що тримайтеся від води подалі…
— Якщо хочете, можу вас навчити, — запропонував якось Жабух. – Це дуже просто. Спочатку передніми лапами …
Білки грали в квача на сосні.
— Привіт! – закричали вони, побачивши Володьку. — Лізь до нас, чи ти тільки за горіхами лазиш?
— Не звертай на них уваги, — сказав, спустившись до Вовки, Філя. — Дівчата вони і є …
Бувають роки грибні, бувають роки ягідні, а бувають і горіхові. Цей рік видався горіховим. Горіхів було стільки, що в Володьки очі розбігалися в різні боки, а в маленької Вероніки паморочилося в голові.
— Час для горіхів не настав, — сказала …
Їжачок Володька любив грибну юшку. І збирати гриби йому теж подобалося. Будь-який гриб він міг впізнати по запаху. Із заплющеними очима.
Цього літа — через посуху — грибів довго не було. І ось одного разу тато сказав:
— У сосновому …
Стояло спекотне-спекотне літо. В окрузі пересохли всі калюжі. Навіть Лосине болото пересохло. І за водою їжачкам доводилося ходити до Далекого струмка.
Тоді мама Їжачиха і вирішила зробити окрошку. Вона нарізала цибулі, огірків, кропу, петрушки та іншої нісенітниці. Залила це квасом …
Якось до їжачка Володьки прибіг його друг заєць Семен.
— У тебе нитки є?
— Є. А тобі навіщо? Знову штани порвав? Семен похитав головою:
— Тягни! Зараз побачиш.
Володька взяв у мами зі столу котушку з нитками і вибіг …
На цьому, проте, історія із чорницями не закінчилася. Якось на письмовому столі у тата Вероніка побачила пляшечку з чорнилом. Справа в тому, що тато Їжак вже другий рік писав книгу «ЛІСОВА АПТЕКА». У ній він описував цілющі рослини та трави, …
Неподалік їжакової нори було невелике Лосине болото. Лосиним його називали, бо в ньому багато років тому втопився Лось. Так розповідали дорослі. Можливо, вони так говорили, щоб діти самі не ходили на болото.
Володька кілька разів тікав туди зі своїм приятелем …
На Великій Спортивній галявині грали у футбол. Команда бобрів проти команди зайців. Володьку взяли воротарем. Тому, що зайці погано стоять на воротах, і коли на них летить м’яч – тікають з поля. А Володька м’яча не боявся, і навіть навпаки …
Якось їжачки пішли на прогулянку. Тато Їжак узяв під ручку маму, мама взяла за ручку Вероніку, а Вероніка взяла за ручку парасольку на випадок дощу та падіння ялинових шишок.
Один Володька нічого не взяв і тинявся туди-сюди дорогою, не знаючи, …
По один бік від їжачого будинку жили зайці, по другий – сім’я білок, з третього боку жили єноти, а з четвертого – була борсукова нора, яка стояла порожньою.
Борсук любив тишу та самотність. І коли населення в лісі збільшилося, пішов …
В одному не дуже дрімучому лісі жили їжачки: тато Їжак, мама Їжачиха та їх діти їжачата – Володька та Вероніка.
Тато Їжак був лікарем. Він робив хворим уколи та перев’язки, збирав лікарські трави та корінці, з яких робив різні цілющі …
Королівська дворняжка
В одному місті, на одній вулиці, в одному будинку, у квартирі номер шістдесят шість, жила-була маленька, але дуже розумна собачка Соня.
Соня мала чорні блискучі очі, довгі, наче в принцеси, вії та ще акуратний хвостик, яким вона обмахувалася, …