За лісами і полями, за морями й океанами стояла колись, аж небо підпирала, чорна гора. На вершині тієї гори височів чорний замок, а в ньому жила чорна чаклунка зі своєю дочкою — красунею Лелією.
Край саду, що оточував замок, дзюрчав …
Жили собі та були молодий коваль із дружиною, і мали вони чорнявеньку донечку Боріку. Весела, співуча, моторна, метка, Боріка відчувала, що на всім світі нема дівчинки, щасливішої від неї. Ось вона допомогла матері підмести хату — і мати тут же …
Жив собі вівчар, і була в нього напрочуд гарна дочка Жофіка. Така гожа вродилася, що люди навіть з далеких земель приходили нею милуватися. Коси мала чорні, шовкові, очі осяйні, а стан стрункий-стрункий.
З кожним роком женихів, женихів ставало більше й …
Молодий гожий вівчар випасав свою отару на лузі з шовковою травою. Барвисті квіти буяли довкіл. У золотому сонячному промінні купалися співучі птахи. А вечорами у сяйливому віночку із зірок щедро лив своє сріблясте сяйво красень-місяць. Однак вівчар не милувався всією …
Жив собі та був гарний-гарний хлопець, який удень і вночі мріяв про шапку-невидимку.
— Якби я став невидимкою,— казав він,— то скільки добра зробив би біднякам нужденним! А багатіїв-неправедників повсякчас карав би!
Мріяв отак хлопець, але нічого не робив — …
В однієї бідної вдови ріс-виростав синок, якого звали Палко. Був той Палко статурний, на вроду гарний, працьовитий, старанний та гречний хлопець. Однак мав неабияку ваду — думки його ставали словами дуже повільно. Бувало, спитають його щось, а він цілий день …
Жив собі та був молодий лісоруб із милою, напрочуд гарною дружиною. Жили вони бідно, але так міцно любили одне одного, що радість і щастя ледве вміщалися в їхній маленькій хатині.
Якось лісоруб гострою своєю сокирою розрубав стовбур столітнього сукуватого дерева. …
Жила-була одна працьовита вдова, і мала вона сина, якого звали Шанко. Здоровим, гарним виростав хлопець.
Та що за радість матері з дорослого сина, коли він день і ніч вилежується в ліжку! Розплющував очі Шанко лише тоді, коли ніздрі йому лоскотали …
В одному селі жив багатий чоловік, такий скупий і зажерливий, що в цілому світі, мабуть, другого такого годі було знайти. Всіх своїх односельців обманював, ошукував, обкрадав, усіх бідняками поробив. Навіть у вдови, чия хата стояла край села, все забрав. Лишилася …
Жила собі та була сирітка-пастушка. Випасала на лужочку шовкорунних баранчиків. А вродлива була така, що ні пером описати, ані словами сказати. Та особливо гарні були її дивосяйні очі, чисті, мов найпрозоріша струмкова вода, іскристі, мов діаманти, і теплі, мов найласкавіше …
Жили собі та були бідні-бідні чоловік і жінка. Та не про багатство вони мріяли — дуже їм хотілося, щоб знайшлося в них дитятко. Отак гірко зітхаючи, ремствуючи, благаючи долю, дочекались нарешті свого щастя — народилася в них донечка.
Раділи, втішалися …
Жили собі та були бідна жінка із сином — гарним, ставним парубком на ймення Йошка. Пішли якось вони в сусіднє село на базар, і там Йошка познайомився з гарною-прегарною дівчиною сиротою, звали її Жужка. Не дуже довго говорили, та чи …
У такому далекому краю, куди навіть птахи не долітають, жив собі та був король – вдівець, який мав у житті єдину втіху — чорняву, темнооку, напрочуд гарну дочку яку всі звали Червоною Мачинкою.
Довго сумував король за померлою дружиною, та …
Мав один убогий чоловік трьох синів. Двоє старших виросли стрункими, гарними хлопцями, ще й на вдачу хоробрими. Навіть одружитися не боялися — швидко собі пари познаходили. А третій, наймолодший, теж на вроду гожий, удався дуже лякливим, полохливим, боягузливим. Усі з …
Жив собі та був король, якого люди прозвали Непорахованим. Справді-бо, всі його багатства годі було порахувати. В своєму палаці король мав потаємну залу, де стояли мішки зі сріблом, золотом, смарагдами, рубінами, сапфірами. Що не влізло в мішки, було насипано в …
Вже багато років Товстий король жив удівцем у своєму пишному палаці. Якось звелів запрягти карету, вмостився зручно та й поїхав шукати собі по світу дружину.
А одружитися вирішив з удовою королевою чи герцогинею, котра ласкаво стріне його і нагодує обідом, …
Жив собі та був парубок, який змалечку мріяв здійснити хоробрий, героїчний вчинок.
Якось розповіли йому, що гірський велет-потвора вкрав молоду королівну і тримає її в неволі у палаці серед скель. Парубок зірвався на рівні ноги, аби зараз же рушити в …
Жила собі та була бідна вдова, і мала вона сина, якого звали Дюрко. Високий, кремезний, гарний на вроду був хлопець, але такий незграбний-невправний, некебетливий, що всі в селі звали його Дюрком-тюхтієм. Зранку всіх вітав з добрим вечором, увечері всім бажав …
Жив собі та був бідний пастух. Мав він дочку-одиначку на ймення Панна. І була та Панна така гарна, що в жодному з семи довколишніх сіл такої зроду не бачили.
Проте розумом дівчина не вдалася, тож у селі прозвали її безтямною …
Було це так давно, що, може, і взагалі не було, але в прегарній країні Бергенгоції таки жив-проживав парубок, якого звали Ташко.
Сумували й журилися Ташкові батько й мати, бо хоч як берегли вони сина, хоч скільки добра навчали,— Дружив він …
Жила на вершині гори маленька Сніжана, королева зими.
Взута вона в черевички із срібла, одягнена в білий плащ, гаптований сніжними зірками, а на голові в неї корона з криги, яка під сонячними променями мінилася безліччю барв. Королеві зими не було …
Жив колись маленький пастушок. Спав він на сіні у дерев’яній хаті, ложка і миска у нього теж дерев’яні. Нічого не було в малого Іванка, та йому здавалося, що все в горах — і небо
й озеро, й ліс — то …
Ведмежа Жучко з дитячих років любив пригоди.
Його брати Дебелько і Медолиз більше трималися мами, взимку спали цілими днями, а влітку шукали мед чи грілися на сонці. Жучко зневажав ці заняття. Взимку він потайки вилазив з барлогу і йшов на …
Одна дівчинка гралася якось на березі моря й загубила золотий перстень, який їй лишився від матусі. Саме тоді, коли хотіла вона набрати води у пригорщу, пустунка-хвиля зняла
перстень з руки й понесла в морські глибини. Бідолашна дівчинка не знала, що …