Казки зарубіжних письменників — сторінка 4

Якось їжачки пішли на прогулянку. Тато Їжак узяв під ручку маму, мама взяла за ручку Вероніку, а Вероніка взяла за ручку парасольку на випадок дощу та падіння ялинових шишок.

Один Володька нічого не взяв і тинявся туди-сюди дорогою, не знаючи, …

По один бік від їжачого будинку жили зайці, по другий – сім’я білок, з третього боку жили єноти, а з четвертого – була борсукова нора, яка стояла порожньою.

Борсук любив тишу та самотність. І коли населення в лісі збільшилося, пішов …

В одному не дуже дрімучому лісі жили їжачки: тато Їжак, мама Їжачиха та їх діти їжачата –  Володька та Вероніка.

Тато Їжак був лікарем. Він робив хворим уколи та перев’язки, збирав лікарські трави та корінці, з яких робив різні цілющі …

Жили собі дідусь та півник. Жили дружно, у злагоді. Дідусь по дому порядкував та на сонечку грівся, а півник зернятка клював та весело кукурікав.
Одного разу пішов півник погуляти. Йшов, йшов і опинився у лісі. Цікаво там: трава висока, дерева …

У лісі, густому й темному, жив чарівник, якого звали Можу Те На Що Здатний. Але казка не про чарівника, а про його дочок — Глею та Бімбок. Бімбок була надзвичайно вродлива: тоненька-тоненька, з довгим чорним волоссям, яке аж заплутувалося у …

Стрибала по болоті Жабка. З купини на купину, з купини на купину. Зирк — згорточок лежить. Розгорнула, а там ноти. «Ого, пісенька! — зраділа вона. — Зараз вивчу — і стану відомою співачкою».
Прилаштувала на купині ноти й почала розучувати:…

Жили собі дід та баба. Дітей у них не було. Пішла якось баба на город і знайшла там в капусті дівчинку. Питались питались, чия дівчинка, так і не допиталися. Залишилася вона у діда з бабою.

— Як же ми назвемо …

Першою прокинулася кульбабка. Протерла очі, здивувалась:

— Ой, ледь не проспала!

І почала будити мурашок:

— Гей, відчиняйте двері, вікна! Час за роботу братися…

Ліс наповнився дзвінкими голосами. Весело і посміхнулося сонце, зігріваючи працьовитих лісових мешканців. І лише білій хмаринці, …

Сидить борсучок на галявинці та й плаче гіркими сльозами. Біжить лисичка, питається:

— Чого, борсучок, плачеш?

— Ой, біда! — скаржиться той. — Забіг вовк на наш куток, ухопив мого братика та й затягнув у глухий яр.

— Пробач, борсучок, …

Бабка літала неподалік від своєї хатки, біля річки, довго-довго, і не помітила, як заблудилась. Несподівано здійнявся сильний вітер, пішов дощ. Довелося спуститися на землю, куди попало, аби сховатися від негоди.
Щоб не промокли крильця, бабка дбайливо склала їх до футляра …

Буря в лісі затихла тільки опівночі, і Ведмідь, перечекавши негоду у сусіда Борсука, повертався додому потемки, коли вже всі давно спали. Йшов собі, йшов, йшов. Несподівано за щось зачепився і… впав. “Якщо в тебе чотири лапи, то можна ненароком і …

Якось восени вітер приніс звідкілясь і кинув на землю насінинку-крилатку. Всю зиму вона пролежала під білим сніговим покривалом, а навесні, коли сонечко з’їло сніг, з насінинки виріс кволенький листочок на тоненькій ніжці.

— Ти хто? — питали в нього сусіди.…

Вийшов Півник на подвір’я пошукати зерняток. Клюнув — а зернятко тверде-твердісіньке. Став Півник його роздивлятися: камінчик — не камінчик, скельце — не скельце.

— Та це ж намистинка! — здогадався Півник. — Тому й сяє так гарно на сонці.

Ні …

Одного разу Сорока знайшла на дорозі намистинку. Красиву, як вранішня росинка. Вхопила намистинку та й полетіла до річки, на осику — хвалитися подружкам.
Подруги побачили знахідку — заметушилися:

— Ой, яка гарнесенька намистинка! — загукали вони. — Давай розділимо. Аби …

Набридло чайникові вдома сидіти. Вийшов він надвір погуляти. Помітив його собака, загавкав:

— Гав, гав! Це слон! Я його по хоботу упізнав. І звідки він до нас завітав?

Чайнику сподобалось, що про нього так подумали, буцім він слон. Він повертів …

Соняшник і Диня росли на городі поруч. Разом мокли під дощем. Разом загорали в сонячний день. Сонечко привітно усміхалося їм з високості, пестячи, лоскотало їх своїм лагідним промінням. Дружно жили Соняшник і Диня, неначе брат і сестра. Але якось вони …

У саду поміж деревами, кущами і квітниками росли Дуб і Троянда. Дуб був деревом величавим, а його могутнє гілля здавалося короною, що владно нависала над скромними квітами в саду.

Троянда мала лише стебло з кількома зеленими листками і гострими колючками. …

Одного разу двоє друзів-хлоп’ят каталися на ковзанах на малому замерзлому ставку. Був похмурий холодний вечір. Діти їздили обережно, але раптом лід проламався і один із хлопчиків упав у воду.

Ставок був неглибокий, але вода в ополонці почала замерзати, закриваючи отвір.…

У старій церкві дуже високо висіло величезне срібне розп’яття. Дві особливості вирізняли його. Перша — це терновий вінець на голові Ісуса: був із золота, викладений коштовними рубінами.

Друга особливість — права рука Ісуса: не була прибита до хреста, а дещо …

Коли помер цар, молодий принц, дещо непокоячись, готувався зайняти його місце. Мудрий старий вихователь сказав юнакові: «Тобі потрібна допомога. Перш ніж вступити на престол, обери собі майбутню дружину, але вважай: це має бути дівчина, котрій можеш повністю довіряти. Запроси всіх …

– Чи знаєш ти, як побудувати гарний барліг? Я навчу тебе. Треба вирити кігтями невеличку ямку і лягти в неї. Сніг сипатиметься на тебе, але ти не ворушися. Під снігом сховаються спина, лапи, голова. Не хвилюйся, ти не задихнешся: від …

Прийшла Марічка до Ойки-капризулі. Сидить Ойка за столом і малює картину кольоровими олівцями.

– Я теж хочу малювати, – сказала Марічка. – Давай разом картину намалюємо.

– Ой, ще що вигадала! – сердито відповіла Ойка. – Не хочу я малювати …

Розкидала Ойка-капризуля свої іграшки по всій кімнаті, а збирати не хоче.

– Ой, набридли ви мені, іграшки! Ой, щодня вас прибирай та складай!

Кинула Ойка ляльки у шафу, плюшевого Песика під стіл, а кубики ногами заштовхала під стілець.

Настав вечір. …

Пішло маленьке Мишеня в ліс погуляти. Сидить на гілці Лісовий Птах.

– Не ходи, Мишенятко, далеко в ліс, – каже Лісовий Птах. – У лісі багато ярів та ям. Впадеш у яму – пропадеш.

Не послухалося Мишеня. Залізло у дрімучу …