Вкрав хтось у царя дочку, і куди ділась — ніхто не знає. Хто не шукав — ніде нема. Тоді цар послав своїх гінців по
всій країні — хто царівну знайде, той з нею під вінець піде, ще й півцарства йому …
Жило-було Горе. Одна нога у нього була — зате яка! На ній скакало воно швидше за баского скакуна, мчало швидше за птаха. Захоче наздогнати — однієї миті досить, а не захоче — на місці тупцює, ніхто його прогнати не може. …
Жив-був дід Панас, жвавий, як той квас, а в нього була бабіця Одарка, шкварчала, як та шкварка, а як онука Христя загубила намисто, то полізла баба до скрині та и витягла вінець, тут і приказці кінець, а казці початок.
Були …
Це було так давно, як старі люди кажуть: «Було це за царя Панька, як земля була тонка». А трапилась тоді ось яка історія.
Служив один Солдат, служив, ні про що не думав, аж поки прийшла пора додому вертатись. Зачинились за …
Виріс у Наталки під вікном соняшник великий-превеликий. Насіння як перемите. Наталка насіння налущила, відчинила віконечко, а надворі сонячно, тепло. До чого ж добре Наталці біля відкритого віконечка насіння лузати! Сидить вона, насіння лузає та все в свій садочок поглядає, а …
Жив-був цар. Усім царям цар. Палацу нього майже до неба, двір — на півсвіту. Збіжжя, худоби та птиці — нелічено, соколів ловчих не мічено. Із золота їв, у золоті купався. Усе йому було дано — і красу, і силу, і …
Оселилось якось подружжя людоїдів зі своїм малим сином у Ведмежім лісі.
І зразу лиха слава про цей ліс серед людей пішла. Хто туди не зайде, то вже назад не вертає. Чи баба по ягоди піде, чи дід по хмиз, або …
Було чи не було — один Бог те знає! А тільки от що сталось років двісті, а може, більше тому.
Жив-був у пеклі чорт та вже такий клятий — просто біда. Шибеник, одним словом. Замість того, щоб, як то і …
Якось зібрався чоловік з жінкою на ярмарок жито продавати то й каже дітям:
— Васильку і Василино, ви ж нікуди з двору не йдіть, а особливо, боже борони, до лісу. А то Мара заморочить, заведе хтозна-куди. А ми вам гостинців …
Ішов якось чоловік з роботи додому. Дорога вела через ліс, день видався важкий, він стомився та й думає: «А дай я трохи спочину». Та й звернув з дороги і ліг під ліщиновим кущем.
Сонечко де-не-де пробивається крізь листя, тиша в …
Привіз дід сіно додому, а назустріч йому онук вибігає, обхопив діда за шию – давно не бачились. Така радість — Тарасик на літо приїхав!
От заходився онук допомагати дідові сіно розкладати. А сіно із луків заплавних — там стільки зілля …
Жили-були собі дід та баба. Мали невеличку біленьку хату, але дід так дбайливо укривав її соломою, що вона здаля здавалась золотою. Жили-поживали, не дуже про статки дбали, бо були самотні, а життя вже давно за полудень повернуло. Що Бог посилав, …
Був у одного шевця учень. І що воно за дитина? Такий хист мала до шевських справ — диво. Візьметься підбори чи головки на чоботи робити або халяви ладнати — то вже жодним стібком не схибить.
От майстер його завжди іншим …
Пішла жінка в поле жати та й узяла з собою синочка, посадила його під копицю, обклала снопами, дала нехитрі іграшки і сказала:
— Грайся, мій Івасику, бався, моє сонечко, не плач, моя квіточко,— поцілувала і пішла.
Жне жінка, пісні співає, …
З неба летіла додолу сніжинка. Вона була ніжна, легка, прозора, мов пушинка. І красива, мов зірка.
На землі стояв хлопчик. Він бачив, як падає сніжинка, і думав: «Ось вона впаде комусь під ноги і її затопчуть».
Ні, не треба падати …
Розлютилася баба-зима, вирішила все живе звести зі світу. Насамперед стала до птахів добиратися: набридли вони їй своїм галасом і писком. Подула зима холодом, зірвала листя з усіх гаїв і розкидала його по дорогах.
Нікуди дітися птахам; стали вони зграйками збиратися, …
Корова була чорна-чорнісінька. Без жодної плямки і цяточки. Лише роги та ратиці були коричневі. А так навіть віхтик хвоста чорний. І хоч нікому і в
голову не приходило дорікати корові за масть, вона почувала себе винною. А все через те, …
Сніжинка народилася високо в небі у великій волохатій хмарі.
— Бабуню хмаро, – мовила вона. – Чому ми так далеко від землі?
— Щоб першими побачити, як з холодних висот надходить зима, – лагідно пояснила хмара.
— Бабуню хмаро, а …
Край села у хмарах бузку стояла собі хата. Коло хати квітник, за квітником сад-город, а далі розлоге широке поле.
У квітнику красувалися маки, рожі, чорнобривці, у садочку стигли вишні, груші, запахущі яблука-антонівки, а в полі половіли пшениці. От вийшла з…
Приїхала Ксаночка в село до бабусі.
Та й така біда: стоїть вишня в спілих вишнях, наче у коралях, але ж равлик на гілці, рогатий – ще вколе. На городі маківки, молоденька морковочка, а хтось сидить у калині на межі та …
Жили на світі сестричка і братик.
Сестричку звали Олеся, а братика Василь.
От якось і каже Олеся:
– Василю, чуєш, Василю, давай гратися в піжмурки.
– Добре, – відповідає Василь, – давай.
І почали вони гратися в піжмурки. Тільки як …
Залишивши гніздечко, покотилось яєчко… Та котилось воно недалечко.
Квочка з курчатами на подвір’ї гуляла, діток своїх забавляла.- Мамо, он яєчко по стежинці котиться, – сказало найменше курчатко. – Ану ж, яке воно на колір?
– Біле, як сніг, – сказала …
Бджілка бджілці казку каже, бджілка губи медом маже…
Чує татко, чує ненька, чує дівчинка маленька про ліси і про гаї та про Хлопчика малого, та про Янгола святого, про зірничку у росі… Й ви послухайте усі!
Лісом йшов малий Хлопчина, …
Щедра Осінь дуже полюбила гойдалку, яку зробили для неї старий ведмідь Буркотун та ведмежа Ласунчик. Вона часто гойдалась отут, між двома велетенськими дубами. Проте в Осені було безліч всіляких справ. Тому все рідше і рідше приходила на галявину.
Ведмідь Буркотун …