Їжачок Буль прокинувся у жахливому настрої. Йому треба було збиратися до школи. Він відвик від навчання, уроків, домашніх завдань. Але знову прийшла осінь і треба замість улюблених ігор на телефоні йти і слухати вчителі. Буль повільно йшов алеєю до школи, …
Жили собі Комарик — німецький чударик та Мушка — гессенська пустушка.
Половою піч топили, в горіховій лушпині куліш варили. Сала не купували, хліба позичали, а водичку даром брали.
Так жили-поживали, весело співали…
Якось сів комар на дубочку, схилив головочку. Де …
Ніхто не знає достеменно, хто вигадав святкувати новий рік. Можна почути багато версій цієї таємничої традиції: мовляв, її вигадали продавці ялинок і всіляких ялинкових прикрас. Інші ж подейкують, що новий рік виник з милості якогось міністра часу, який умів рахувати …
Шепочуть ночі таємниці.
Вслухаюся у чорну тишу —
Почути хочу сіру мишу,
яка гризе мої думки,
мов сир, забутий на полиці.
Тим часом місяць срібнолиций
в небесному сувої пише,
як називаються зірки.
І діла їм нема до тиші,
і навіть …
Жив-собі, був-собі ослик Осел.
Мав, що для ослика треба, усе:
голову,
вуха,
всі ноги
і хвостик —
Як бачимо, звичайнісінький ослик.
Мав отой ослик рідні небагато:
як то годиться, мама і тато,
дванадцять братів
і сестричок зо сім,
бабусь одинадцять …
В одному місті, в одній нічим не примітній квартирі жив собі звичайнісінький старенький Телевізор. Він стояв у кутику звичайнісінької вітальні на своїх чотирьох тонких ніжках. Був це Телевізор досить веселої вдачі, а тому без угаву з ранку до вечора розважав …
Жила собі в дуплі вивірка. А ще її білочкою звуть. Жила на дереві, але не так, як птахи. Птах підніме крила — й полетить, куди захоче.
— Я мушу бути обережна, бо зірвуся з гілки та й розіб’юся об землю.…
Особливо в час сінокосу бузько любить гуляти на лузі й лякати галасливих жаб. Отак змахне дужим крилом — і жаби замовкають. Надокучили вони йому своїми плітками й репетуванням. Особливо ввечері, коли пора лягати спати.
Але в час сінокосу полохають і …
Сиділа лисиця на березі й закидала у воду вудочку. Сиділа, сиділа, а риба не клює. Яку вже тільки принаду не підсипала, що тільки на гачок не чіпляла:шматок курятини,гусятини, зайчатини,— не клює риба, та й годі.
Сиділа лисиця на березі, а …
Якось побачив дятел, як майстри хату будують, і похизувався перед птаством:
— А хіба я гірший? Хіба не можу жити у світлиці? — й полетів на узлісся.
Він придивлявся, як люди розпилюють дерево, перед тим знімаючи з нього кору. Отож …
Кепкували сусіди:
— В доброго господаря — воли, коні, корови, свині, кури, а в тебе, Лежню,— півень. На яке свято зарубаєш його, щоб хоч раз у житті смачно поласувати?
А Лежневі шкода було півня. Бо той півень незвичайний: гребінь— що …
Гай-гай, ще тоді, як дикі тури ревли по борах. Та ще тоді, як чумацькі мажари скрипіли, жив собі серед предковічних пралісів, над невеличкою річкою, що й понині зоветься Турією, хлопчина Ярмило. І не було в того хлопчини нікого. Ні батька, …
Біля якогось міста (а втім, то вже не так важливо, біля якого) жила собі гора. Коли приходила весна, гора, як і все довкола, ошатно прибиралася в квіти й трави. І тоді барвисті метелики нечутно пурхали над нею, а зелені коники …
Як підростеш, я покажу тобі те місце, де стояв старий млин. Там і тепер стирчать із піщаного дна рівні палі, що розрізають воду на вузькі сріблясті смуги. А ген униз по течії, на першому вигині ріки, є глибока яма.
Колись …
Ніхто так дзвінко не співає, як вільшанка. Коли вона затягне свою пісню, то не чути вже в лісі ні синички, ні дрозда, ні навіть самого соловейка. Довго та пісня не змовкає, далеко за північ лунає. І тільки зрідка обривається приглушеним …
Перестрів соловейко синичку й каже:
— Чому ти навіть не вітаєшся зі мною?
— З тобою? — здивувалася синичка.
— Зі мною.
— Ти ж такий непоказний і сірий, — пирхнула й пурхнула в кущі.
«Постривай, — думає соловейко, — …
Заболіла в дятла ніжка, ой заболіла. Не може на дерево вилізти, сидить у дуплі цілий день голодний. Нікому жука з-під кори йому дістати, нікому шишку подати. Птахи вже вирієм заклопотані, то й забули про хворого у червоному беретику.
Аж тут …
Гралися на березі кріт і кіт. У піжмурки, в пекаря, в черчика.
Ой на горі гречка,
Сидить зайчик,
Він ніжками чеберяє, —
затягнув кріт, і кіт йому підмурликував.
А коли сонце піднялося вгору й припекло, крота потягло на сон.
— …
То правда, гарнішого від метелика не було нікого на цій галявині. Які вже іволга і сойка чепурні, але куди їм рівнятися до метелика! Тоненький, зграбненький, а крильця такі — аж в очах міняться-переливаються.
— Хто тебе так розмалював? — поцікавилися …
Не слухався маленький олень мами. Мама каже:
– Полежав би ти хвильку.
А він увесь день гасає на галявині.
Мама каже:
– Навіщо ти це робиш?
А він нап’ється з джерела і каламутить воду ногами або відійде і з розгону …
Підліз якось рак до берега, аж дивиться – над водою на вигнутій очеретині щось кумедне звисає.
«І що то за нікчема?» – подумав. А потім обхопив очеретину та догори:
– Ану, мерщій злазь! Бо як трусону – то шубовснеш на …
Тоді ще не відрізняли дня від ночі.
Люди, звірі, птиці спали, коли хотіли, працювали теж, коли хотіли.
А в небі жили тоді три брати-красені: Сонце, Соняшник і Місяць. Усі тільки те й робили, що освітлювали землю, на якій жили люди, …
Була собі мама, і був собі тато, і мали вони дітей небагато: всього лиш одненького хлопчика Антипка, та й той був худий і сухий, як скрипка.
Не хотів Антипко ні пити, ні їсти, навіть і до столу не хотів засісти. …
Жила собі мишка в норі під коморою.
А коло комори, надворі, під великим каменем, жила собі жабка.
Добре було мишці, добре було й жабці: мали вони що їсти, мали де спати, мали де побігати і погуляти.
Одного разу ввечері, як …