Казки українських письменників — сторінка 18

Жили собі двоє хлопчиків-близнят Вітя і Вова. Добре, здається, жили, щасливо. Щодня їли морозиво і цукерки. Ходили в дитсадок, де була гойдалка, каруселя і симпатична вихователька Галина Михайлівна. Іграшок мали вдома стільки, що й не перелічити. Був у них веселий …

Зошит із геомудрії

Знайомтеся – це Дмитрик Метелко! Знаєте, чому він такий здивований?

Він щойно увійшов до кімнати свого старшого брата Петрика пошукати папір для малювання й раптом почув глухий таємничий голос:

– Гей, дядечку!..

Удома нікого не було, тож …

Похмурий день

Іноді трапляються похмурі дні. Це закон природи. У такі дні заплутуються шнурки, з’являється пінка в какао, а в садочку на сніданок – сирна запіканка. Похмурi дні бувають у всіх: у бабусь підгоряють пироги і розпускається плетиво. Мами з …

Духмяний дух рідного дому

Кожен дім має свій особливий запах. Гніздо чаплі пахне вербовими галузками, очеретом і ряскою; дупло білки – жолудями, шишками і горішками; лігво вовка – буреломом; нора лисиці – сухим піском; кубло їжака – палим листом; хатка …

Таємниця старого будинку

Якщо чесно, першим до цього будинку прибіг м’ячик.

Будинок старий, трухлявий, ніхто в ньому давно не живе. Вікна забиті дошками. Але увійти до нього просто – будинок будуть валяти, тож двері незамкнені. Бульдозер розвалив дві стіни, здіймаючи …

Жив на світі хлопчик Олексій. Хороший, симпатичний хлопчик — білявий, голубоокий, з кирпатим носиком.
Всі його любили — і мама, і тато, і вихователька Світлана Іванівна.
Та от одного разу прокинувся він уранці і почав плакати. Без всякої причини. Ні …

Місцина без назви та її жителі

Я розкажу тобі, друже, історію, що сталася саме перед третім снігом.

Це буде дуже повільна й тиха розповідь, бо сніги завжди повільні й тихі, лише заметілі й хурделиці роблять їх колючими, та й то …

Мрія кота Орленька

Нічним небом ліниво прогулювався до блиску начищений півмісяць. Вітер віяв знизу вгору. Видно, хотів роздмухати зірки, але це йому ніяк не вдавалося.

Кіт Орленько міцно спав у своєму лісовому будиночку під високою сосною. Нехай вас не дивує …

В одній великій квартирі, що складалася з безлічі кімнат і закутків, жив-був пилососик Гоша. Він був ще маленький, і займатися прибиранням йому не дозволяли. По кілька разів на день Гоша губився у квартирі, й господарям коштувало багатьох зусиль, щоб відшукати …

Колись давно було на світі Мишаче Королівство. Жили в ньому Король з Королевою та їхня донька — Принцеса-мишка.

Одного разу знайшла вона крихточку шоколаду. І, спробувавши його, тихенько запищала від щастя. І в ту ж мить, вирішила, що відтепер буде …

Ох і розсердився ж Їжачок на ті колючки! На спинці не полежиш, погладити всі бояться! А як же йому хотілося таку кофтинку, як в білочки Зосі! Або шапочку з бумбончиком, як в борсучка Борі! Бо всім звірятам у лісі бабуся …

Жив-був Зайчик. А що він, ого-го як, полюбляв капусту, його називали Капустяним Зайчиком. А дехто, навіть, — капустянкою.

Та Вуханчик не ображався. Хай. Не до того йому. А ось, чи є де в світі капустяний ліс, було цікаво. Щоб замість …

Якось трапилися Їжачкові на дорозі яблучко з грушкою. Зрадів він та й думає, що б з того першим скуштувати.

— З’їм зразу яблучко! Ні… грушку! Ні… Таки яблучко!

Геть заплутався Їжачок. Та, поміркувавши, надумав, як вирішити той клопіт.

— Підкину …

Свого приятеля Олежка я називаю маленьким другом. А він мене — великим другом. Зустрічаємось ми лише влітку, коли приїздимо в село.

Олежко любить ходити зі мною до озера. Ми сидимо в траві й мовчки дивимося на сріблястих зайчиків. Вони весело …

Маленьке дике Каченя не хотіло жити в гурті, де ряску і все інше треба було ділити порівну. Одного разу, коли всі його братики й сестрички пливли з мамою, шукаючи їжу, Каченя сховалося в очереті.
Почекало, доки стемніє, і обережно вибралося …

Ми сиділи з Олежком у траві над озером. Світило сонце. Над травою літав метелик з химерним візерунком на крилах. У голубих Олежкових очах відбивалися сонце, небо й озеро. А також барвистий метелик.
Ми обидва милувалися ним. Ось метелик сів на …

Олежко на морі вперше. Воно таке велике, що другого берега не видно, хоч скільки б не вдивлявся в далечінь.
Море ніколи не втомлюється. Шумить і вдень, і вночі. Хлюпає на берег білою хвилею. Вона охоче бавиться з Олежком. Ш-шу-у, ш-шу-у… …

Котик Васько – пустун і витівник. То в черевик залізе, то в піч шугоне і вийде звідти не сірий, а чорний. А якось вранці надумав ганятися за синичкою, яку Миколка врятував від морозу. Певне, йому хотілося погратися з нею. Такий …

Це сталося давним-давно. У далекій і незвичній країні Ладії, де жили в мирі й злагоді чарівні чотири Пори Року, якось несподівано посварилися золотава Осінь і білосніжна Зима. І так, що навіть перестали спілкуватися між собою. А все через онуку бабусі …

Ще не встигнув повністю розтанути сніг на Лісові галявині, а Підсніжники вже зібралися до гурту і загомоніли весело навперебій:

– Дивіться! Дивіться, Сонечко прокинулося! Наша матінка-Весна з-за Лісу йде, усім тепло й радість несе!

Раптом на Небо викотилися Хмаринки і …

– Барвіночку! Зелений Барвінку, стелися низенько! – зійшло Сонечко Раненько. – Стелися. Я буду тебе зігрівати, Весну-красну прославляти. Зелений Барвіночку, стелися густіш, прийде Дощик, буде поливати!

– Привіт, Сонечко! – прокинувся Барвінок. – Сходь-виходь раненько, шануй мене гарненько!

– Привіт, …

Сумно якось стало старій Осені. Попросила вона Дощу покликати свого сина Вересня. Той не забарився і прийшов одразу до матусі та ще й зі своїм сином Жовтнем.

– А де ж це мій правнучок? – здивувалася Осінь.

– Десь, мабуть, …

Якщо вам пощастило побувати на острові Хортиця, тоді, мабуть,  вашу увагу привернули  статуї кам’яних баб біля Запорізького дуба…

Це сталося дуже давно, за тих часів, коли Всесвіт був темним, і довкола стояв сивий-пресивий морок. Замість міст і сіл шуміли ліси. …

Трапилося це давним-давно. Коли ще квіти були такі великі, наче дерева. Звірі й птахи вміли розмовляти. А всенька планета Земля трималася на трьох велетенських красенях-Китах.

Цуценятко Гавчик із мамою Білошийкою жили на сонячній Галявині. По сусідству мешкало жовте… Так, так …