Вірші та поезія для дітей — сторінка 14

Зглянься наш Боже,
На малі діти.
Що усім серцем
Вміють любити
Тата і неньку,
І всю родину,
І край свій рідний,
Любу Вкраїну.…

Гриць, відколи уродився,
Сам ні раз у не умився,
Бо такий удався зроду,
Що й не подивився в воду
— Так боявся він води,
Мов великої біди.

Ріс Грицько собі, нівроку,
І чорнів-темнів щороку;
Раз , як в дзеркало поглянув,…

Сьогодні вранці рано ще ,
Лиш сонечко зійшло,
У мене під віконечком
Щос ь дивнеє було :

Постукав тихо дзьобиком
Малесенький пташок,
Я глянула — мов листячко
Злетіло із гілок.

А то пташки розсілися
На кущиках, в траві
І заспівали …

І виріс я на чужині
І сивію в чужому краї:
Та одинокому мені,
Здається, кращого немає
Нічого в Бога, як Дніпро
Та наша славная країна .. .

Між горами старий Дніпро,
Неначе в молоці дитина,
Красується, любується
На всю Україну.…

Слово, моя ти єдиная зброє,
Ми не повинні загинуть обоє.
Може в рука х невідомих братів
Станеш ти кращим мечем на катів.
Месники дуж і приймуть мою зброю,
Кинуться з нею одважно до бою.. .
Зброє моя, послужи воякам
Краще, …

Новину сьогодні зранку
День вчорашній нам приніс:
Білі стріхи, білі присьби,
Біле поле, білий ліс.

Ліс стоїть такий поважний,
Мов дідусь старий та сивий.
Погляда на шлях широкий,
На просторі білі ниви.

Темні сосни та ялини
Простягли далеко віти
І …

Боже великий, єдиний,
Нам Україну храни,
Волі і світу промінням
Ти її осіни.

Світлом науки і знання
Нас, дітей, просвіти,
В чистій любові до краю,
Ти нас, Боже, зрости.

Молимось, Боже єдиний,
Нам Україну храни,
Всі свої ласки-щедроти
Ти на …

Ой у лузі червона калина похилилася,
Чогось наша славна Україна зажурилася.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!

Марширують наші добровольці …

І знов Різдво…
Ах, скільки раз
Воно неначе казка літ
З давно-давно минулих літ
Являється посеред нас!

З подвір’я сніп входив до хати,
Ставав в кутку і колосками
Щось шелестів.
Хотів сказати, що знов
Христос родивсь між нами,

Родилась правда, …

Гей, поля, поля зелені,
Зелом-квітом оздоблені!
Гей, долини, і балки,
І могили, й пагорки!

Гей ви, вод потоки чисті!
Береги річок трависті!
Гей же, кучері які у дібров сих і гайків!

Жайворонок над полями,
Соловейко над садами,-
Той під хмарами …

Гей ти, пташко жовтобоко,
Не клади гнізда високо,
А клади лиш на лужку,
На зеленім моріжку.
Яструб ген над головою
Висить, хоче ухопить,
Вашою живе він кров’ю,
Глянь же! Пазури сталить!
Стоїть явір над горою,
Все киває головою,
Буйні вітри …

Осінь, гарна молодиця,
Розгулялась, веселиться,
Прикрасила все барвисто
І шипшинове намисто
Одягла собі на шию…
Та чого тільки не вміє
Осінь, щедра господиня!
Гарбузи, картоплю, дині,
Все зібрала із городу.
Не забула й про погоду:
Заховала у тумані
Сад, де …

Тече вода в синє море,
Та не витікає;
Шука козак свою долю,
А долі немає.
Пішов козак світ за очі;
Грає синє море,
Грає серце козацькеє,
А думка говорить:
“Куди ти йдеш, не спитавшись?
На кого покинув
Батька, неньку старенькую,…

Встала весна, чорну землю
Сонну розбудила,
Уквітчала її рястом,
Барвінком укрила;

І на полі жайворонок,
Соловейко в гаї
Землю, убрану весною,
Вранці зустрічає.

 …

“Ой нема, нема ні вітру, ні хвилі
Із нашої України!
Чи там раду радять, як на турка стати, —
Не чуємо на чужині.

Ой повій, повій, вітре, через море
Та з Великого Лугу,
Суши наші сльози, заглуши кайдани,
Розвій нашу …

Уривок з поеми “Княжна”

Зоре моя вечірняя,
Зійди над горою,
Поговорим тихесенько
В неволі з тобою.
Розкажи, як за горою
Сонечко сідає,
Як у Дніпра веселочка
Воду позичає.
Як широка сокорина
Віти розпустила…
А над самою водою
Верба похилилась;
Аж …

Лютий сьогодні – не лютий, а плаче,
Я б обійняв його плечі тремкі

І так би промовив: – А знаєш, козаче,
Ти не самотній – ми всі тут такі.

Тут на Майдані – землі середина,
Жоден, хто поруч, не знає …

Рано-рано сонце встало
Новий день вже привітало.
А проміннячко його
Роздає усім тепло.
Морозцеві теж не спиться
Він малює, як годиться.
На віконці в одну мить
Зірочок, що не злічить.
А вітрисько, ген по полю
Розгулявся вже у волю.
Дує …

Падав-падав сніг лапатий
На дороги й на хати.
Каже з братиком нам тато:
— Намело його багато!
Ми на двір мерщій зібрались,
До забав приготувались.
Буде весело усім:
І дорослим, і малим.…

Не поспішаючи, прийшла зима.
Тихенько так у двері стукотіла.
Покрила снігом всі поля
І ковдрою дахи прикрила.
Морозом ріки зупинила,
На вікнах гарний слід лишила,
І з вітром довго гомоніла,
Що кучугур нам наробила.
Тепер картинка в нас нова
Чарівна, …

Звірі дуже турбувались
Не раділи, не сміялись…
Де ж зима це заблукала?
Де пішла, куди пропала?
Зайчик шубку білу має,
Білка теж нову вдягає,
Ласка і собі змінила
Тільки ж треба справжнє диво,
Щоб сніжок лежав на вітті
Будуть всі …

На горбочку, у лісочку,
В тихім, затишнім куточку,
Там ялиночка зростає,
Свої віти підіймає.
Поряд з нею нірка є,
В ній сімʼя одна живе.
Вуха мають чималенькі,
Лапки дужі та швиденькі,
Люблять гілочки й кору,
Ягоди й смачну траву.
— …

Серед листочків,
що швидко пожовтіли,
Серед багряної краси,
Сховався їжачок маленький,
Його не видно колючки.
Він хоче трішки відпочити,
Бо дуже довго працював.
Минуло швидко миле літо
І незабаром знов зима.
А щоб було йому тепленько,
Хатину змайстрував гарненько.
У …

Лід тоненько річку вкрив,
Свою ковдру розстелив.
Спить собі маленька жабка
та веселі карасі,
Сниться їм яскраве сонце
і гладенькі камінці,
Шум вітриська, що у волю
Грає з хвилею прудкою.
Шелест липи та дубів,
Спів веселих цвіркунів.
Скоро-скоро крига скресне…