Вірші та поезія для дітей — сторінка 24

Ми послали по ялину
Гриця в ліс,
А із лісу нам ліщину
Він приніс.

Там узнаєш, де ялина,
Де сосна,
Угадаєш, де вербина
Й бузина.

Він не знає, де ялина,
Де сосна,
Не вгадає, де вербина
Й бузина.

Ми послали …

Сонце гріє, вітер віє —
І ні хмарочки ніде,
Наше поле зеленіє,
Бо на полі дощ іде.
Ми побігли подивиться,
Як же так могло зробиться,
Що ні хмарочки ніде,
А на полі дощ іде.
Там працюють двигуни,
Гонять воду на …

Ми славим свою перемогу,
Горять наші руки малі.
Самі збудували дорогу,
Дорогу нову на землі.

Веде наша стежка-бруківка
Садочком на шлях, за село.
Видзвонюють мідні підківки,
Де грузько і слизько було.

Дорога співає і кличе,
Іскриться під кроком в імлі.…

Ми ідемо старими садами
І не знаємо, хто їх садив.
Золоті абрикоси над нами,
Сиві сливи і білий налив.

Теплі вишні цілують у губи,
Добрі груші дарують плоди.
Слава вам, дорогі трудолюби,
Що для нас посадили сади.

Ми посадимо саджанці …

Ми маленькі
Дударики.
В нас новенькі
Кептарики,
Шапочки
Повстинні,
Дудочки
Бузинні.
Ми подмемо
У дуду
І затнемо:
«Ду-ду-ду».
Нас почує
Добрий дід,
Що корчує
В лісі глід.
Ми несем
Йому обід
І гукаєм:
— Діду-ду,
Ой, зробіть
Нову дуду!…

У крамниці єноти
Запитали: — Є ноти?
— Є ноти, є ноти,
Шановні єноти!

І тепер єноти
Вивчають ноти:
— До, ре, мі, фа, соль, ля, сі!
До, сі, ля, соль, фа, мі, ре, до!…

Перший півник
Сонечко на тинку
Зустрів.
Другий півник
Сонячно під вікном
Зацвів.…

Усі дерева в інеї —
У білому, у синьому.
Ростуть димки над хатами
Стовпцями волохатими.

Гілки похитує вітрець,
Снігур сніжок покльовує,
А Морозенко-пустунець
Нам вікна розмальовує.…

Їхав равлик
На покіс,
Перекинув
Сіна віз.
Віз у равлика
Зламався,
Равлик в хатку
Заховався.…

У рудої білочки
Дуже гарні діточки.
Одне, як мізинчик,
Сіло на ослінчик.
Друге, як грибочок,
Сіло на горбочок.
А третє, як мишка,
Ухопило книжку,
Сторінки гортає,
Казочку читає.…

Барвіночку синьоокий,
Постелися на всі боки:
До травиці, до росиці,
До глибокої криниці.

Постелися по стежині,
Де бузки квітують сині,
Де ступає перші кроки
Наш Василько синьоокий.…

В інеї червоний глід,
На ставку синіє лід.
На дорозі ожеледиця:
Не погода — привередиця.

Обережно йде бабуся,
Чап-чалап — ступає дід.
Навіть котик-біловусик
Лапкою торкає лід.…

Сірий заєць,
Білий кріль
Завели
Автомобіль.
Зайченят
Насіло густо,
Ідуть в поле
По капусту.…

До млина біля ріки
Йдуть юрбою борсуки.
Треба ж крупки та муки
На куліш та пиріжки.

На плечах несуть мішки
Вайлуваті борсуки.
Мішечки важкенькі,
Борсуки раденькі!…

Сонце по діброві
Ходить, як лисичка.
Котики вербові
Жмурять жовті вічка.

Вже не хочуть спати,
Хоч і трішки сонні.
Гріють лапенята
На яснім осонні.…

По леваді, по стежині
Мчу на конику-лозині:
То як зайчик-промінець,
То мов коник-стрибунець,
То як справжній лошачок
Скік-скок, скік-скок!…

Тоненька ниточка, чудові кольори,
Матуся вишиваночку вже вишила мені.
Вона мій символ віри, любові та надії,
Той теплий, світлий промінь,
що душу мені гріє.
В ній закодовані важливі візерунки,
І найщиріші побажання та думки,
Щоб оберегом слугувала на віки.…

Копитцями цоки-цок,
Біга вистрибцем цапок.
То листочок ущипне,
Мене ріжками буцне.
То підійде до кота:
— Хто такий? — його пита.
То гасає по дворі
На утіху дітворі.
— Цапе, цапе, не жартуй,
На капусточку, пожуй!…

Дядечку ячменю,
Дайте зерна жменю,
Засіємо нивку,
Зеленогривку.
Щоб у теплі, гожі дні
Уродили ячмені.
Щоб виросли вуса,
Як в мого дідуся!…

Вже ведмідь заліз в барліг
І у довгий сон заліг.
Ти скажи, ведмедику,
Розкажи, ведмедику,
Не обридли тобі сни
Від зими аж до весни?…

На одну сороку
Маєм одну мороку.
А на сорок сорок
Треба сорок сорочок.
Та ще добрих чоботят
Аж вісімдесят.…

Для свого любого синочка.
На ній злотаві колоски,
Червоні кетяги калини,
Тоненькі гілочки верби
І синє небо України.

Її, дитино, одягни
У ній частина мого серця.
Хай негаразди і біда
Тебе ніколи не торкнеться.…

Риба кит живе у морі.
Кіт у хаті та в коморі.
Кит у морі спить вночі.
Кіт ночує на печі.…

Візерунки яскраві,
Символ серця й душі,
Маки гарні, червоні
Вишиті на полотні.

Ще й зелені листочки
Сплелись з колосками,
А волошки навколо,
наче яснії хмари.

Вишиванку чудову
одягну з-поза ранку.
В ній чарівна є сила
і проміння світанку.

До життя …