Вірші та поезія для дітей — сторінка 25

(За народними мотивами)
Песик біля печі
Пиріжки пече.
Котик у куточку
Сухарці товче.

Киця на віконці
Плаття пошива.
Півник у чоботях
Пісеньку співа.…

Міцніше заліза,
Сильніш над усе,
Моя любов до рідних
В душі моїй живе.

Вони для мене сила,
Опара і життя,
Без них усе не миле,
Немає майбуття.

Плече своє підставлять,
І руку подадуть,
Коли ти будеш падать
Вони вже тут, …

Ой дуб-дуба, ой дуб-дуба,
Жолудець під дубом тупа.
В нього шапочка новенька,
Кожушиночка жовтенька.
Ніжкою туп, туп:
— З мене буде дуб, дуб!…

— Ластівочко сизокрила,
Звідкіля ти прилетіла?
— Прилетіла я порану
Із-за моря-океану.
— Що ти діткам принесла?
— Сонця, ласки і тепла!…

Братики-хлопці
Збирали красноголовці.
Дівчатка-сестрички
Збирали лисички.

Подружки-тонконіжки
Збирали сироїжки.
Хлоп’ята-малюки
Збирали маслюки.

Дівчатка дрібненькі
Збирали опеньки.
Діди та баби
Брали білі гриби.…

Слухай, як.
Лічити слід:
Я — кульбаба,
Ти — кульдід.
Я — весна,
А ти — зима.
Був мороз,
Тепер нема!…

Моя родина — моя сила,
З ними я завжди весела, щаслива.
Люблю усім серцем рідних своїх,
Їх добрі слова і радісний сміх.

Моя сімʼя — коштовний оберіг,
Що захистить тебе від горя й лих.
Богові я дякую щодня,
Що є …

Соловейку-соловію,
Прилети!
Я співати не умію
Так, як ти.

Соловейку, соловію,
Нумо, вдвох!
Слухай-но, як я умію:
— Тьох! Тьох! Тьох!…

Розляглись, мов кабани,
На баштані кавуни.
Розляглись, як свині,
Гарбузи та дині.

Он лежать, як поросята,
Кавунці та кавунята.
Боки в них рябенькі,
Хвостики тоненькі!…

Береза розвивається
У тихому гайку.
Зозуля озивається:
— Ку-ку, ку-ку, ку-ку!

А сонце усміхається
В зеленому вінку.
Он зайчик умивається
На теплому пеньку.…

Дзінь-дзелень! — біжить трамвайчик,
У вагоні лис і зайчик,
Бегемотик, слоник, котик,
Песик, вовчик, коник, кротик.
— Не дивуйтесь! — каже зайчик.—
В зоопарк іде трамвайчик!…

Моя родина — це міцна фортеця,
Тут завжди я у безпеці.

Любов і підтримку відчуваю,
Щастя — це родина, точно знаю.

Дякую Богові за рідних моїх,
Бережи й далі, будь ласка, їх.…

Ремез — пташка невеличка,
В’є гніздечко-рукавичку
На лозині біля річки,
Де хлюпочеться водичка.

Там вітрець тихцем зітхає,
Ремез пісеньку співає:
— Фіть-тю-ві, фіть-тю-ві,—
Ходять хвильки по траві.…

Листя облетіло,
Холодно землі.
На дерева сіли
Птахи-снігурі.

Хмарки в небі тануть,
Де ж бо ти, зима?
Снігурі літають,
А снігу нема!…

Вітерець легенький
Тихо повіва.
Під сніжком м’якеньким
Дихає трава.

Вже синиччин тенькіт
Чути звіддаля.
Пролісок синенький
Вічка розтуля.

Дощик-накрапайчик
Рясно припуска.
Березень, як зайчик,
Вибіг із ліска.

Глянув на полянку,
Там дзвенить ручай:
— Друже, на світанку
Весну зустрічай!…

Дрозде, дрозде,
Не барись!
Вже опав
Черлений лист.
Йде зима
У ліс та гай,
Відлітай
У теплий край!…

Вербна неділя — радісне свято,
Котики вербові я несу до хати.
Гілочки тоненькі, сонечком зігріті,
Хай же буде щастя й мир у всьому світі.…

Синичко-сестричко,
Де твоє гніздечко?
Знеси нам, синичко
Синеньке яєчко!…

Наша Варка —
Господарка,
Помічниця, квітникарка.
У саду, біля криниці,
Висіває чорнобривці.…

Каже верба
Вербі:
— Чом ти, вербо, в журбі?

Каже вербі
Верба:
— Хіба це, вербо, журба?

Просто
Листочків нема,
Не за горами
Зима!

…

Красується вербичка край дороги,
У зелень одяглись тоненькі гілочки.
Вербна неділя завітала в гості,
Це час тепла, добра і чистоти.
Вже через тиждень світле свято,
Великдень будем зустрічати.…

Річка, річка. Ожеред.
Біля річки очерет.
Каже вітер: — Шу-шу-шу,
Очерет я колишу.
А тут недалечко
У малім гніздечку
Пташечка-веснянка,
Звуть — очеретянка!…

Вітер по діброві,
Як буркун, бурчить.
Тільки на дубкові
Листя деренчить.

Заховавсь під травку
В нірку їжачок.
Вибіг на галявку
Зайчик-білячок.

Дивиться: ой леле,
Вже тепла нема.
Білий килим стеле
По землі зима.…

Бджілка весело літає,
Квіткам вічка розтуляє.
Каже: — Квіти, годі спати,
Я прийшла медок збирати!…