У серпневім лісі — шум,
У серпневім лісі — гам:
Носить дятел телеграми
І звірятам, і птахам.
Білці — від горіха,
Зайцю — від капусти,
їжакові — од галяви,
Де грибами густо.
Шишкарям — від сосон,
А від груші — …
Знов не хоче лялька спати, –
як її приколисати?
Я вже й казку розказала,
й колискову заспівала,
але ляльці все – дарма.
Певно, що засну сама……
У Андрія – веремія,
все тікає від Андрія:
утекли книжки й рюкзак,
чоботи й кашне…
Доганяє їх козак,
та не здожене.
А чому усе це сталось?
Винен в чім Андрій?
Він кидав, куди попало,
речі й одяг свій.
Ось вони …
Курочка-мама й півничок-тато
Водять подвір’ям жовтих курчаток.
Бігають, граються жовті курчатка,
Схожі на сонечко, а не на татка.…
Мама каже: «Сходить сніг, —
Скоро повесніє…»
Я сміюся: «Сніг — без ніг,
Він іти не вміє!» …
Я уколів не боюсь –
бо свій дух гартую.
Я сьогодні, як татусь,
лікарем працюю.
Песика полікував –
дав йому мікстури,
і ляльки здорові теж –
без температури……
На веселій вулиці
жив смішливий кіт,
він любив сміятися
и гладити живіт.
На веселій вулиці
мишки несумні,
від кота вітаннячко
принесли мені.
Я кота смішливого
в гості запрошу,
накуплю морозива,
«живчиком» вгощу.
Буде кіт обідати,
скаже: «Смакота!»
Дві смішинки всядуться…
Гарно жити у селі,
що зоветься Василі,
чи в Богданівці, Петрівці,
у Юрківці, Григорівці…
Я живу в селі Насташки,
де ростуть густі ромашки,
а ген там, де річка-змійка, –
мов букет, село Марійка.
Потім є дві балки
й хутірець Наталки.…
Сталось диво у дворі
Зашипіли комарі,
Голуби занявкали,
Горобці загавкали.
З переляку пес вухатий
Хрюкнув – і чкурнув до хати,
А рудезний кіт
Шаснув до воріт.
Півень вискочив на дрова
І замукав, мов корова,
А бичок-третячок
Заквоктав до качок.
Стали …
Кішка дивиться впівока:
що воно там за морока?
Крекче, пирхає, гойдається…
А-а-а, це Владка умивається.…
Жабка зелена
зустріла коня:
— Доброго дня!
Ми, здається, рідня?
Кінь засміявся
й спитав басовито:
— Де ж це ви, сестро,
згубили копита?…
Чим горобчики гордяться?
Тим, що кішки не бояться.
Кішка: — Няв! —
Горобчик — пурх!!
От і весь козацький дух.…
Знов бунтує рюкзак –
не вміщає ніяк
всіх підручників шкільних,
та кросівок до них,
та м’яча, та бутербродів…
Крекче і гукає: «Годі!..»
Я кажу: «Цить, небораче,
нести тебе ще важче».…
В нас були недавно гості,
мама каву подавала,
танцював ламбаду Костя,
Владка віршики читала,
а старий папуга Гоша
все казав:
“Ласкаво прошу!”..…
Снігу випало не трішки –
білим білий всенький світ…
Промітаємо доріжки
від порога до воріт,
від порога – до криниці,
до курей і до Бровка;
сніг сміється, сніг іскриться –
он гора його яка!..…
Вечір темний-темний,
хата тепла-тепла,
мамин добрий сміх…
Ліжечко затишне,
братів стіл і книжка,
лялька й хитра кішка
на добраніч всім!…
Що воно таке – мікроб?
І не видний, і не чутний,
А такий-такий підступний
Онде – вихилясом-скоком
Перед мікроскопа оком.
Сміхом аж заходиться
І все плоди-плодиться…
Де мікроби, там хвороби,
А мікроби там, де бруд, –
Ні, лиха бацило, милом…
Одягла бабуся Іру
У вовняну шапку сіру,
У рейтузи та штани,
У два грубі светри,
В теплу шубу,
Шарф на шию
Та ще й хустку зверху.
І стоїть мала Ірина –
Ніби диво-капустина.
Діти в сніжки грають,
Іра – лиш …
Був далеко, а став близько.
Був горох, а став горошисько.
По тину все вгору повився
і вершком за горіх зачепився.
Позирає на всіх спогорда:
— Я горох! Я побив рекорди! —
І кивав йому знизу буряк:
— Ой так-так, ой …
Сонечко пече,
річечка тече,
зайчик скік та скок —
швидше в холодок!
Жабка із води:
— Таж ходи сюди! —
Зайчик вушком — трусь:
— Я води боюсь!..…
Книжка в тата,
книжка в мами,
книжка в мене
і в Світлани,
з книжкою малий Тарас –
книжковечір нині в нас.
Книжковечір,
книжкотиша,
тільки чути: песик дише
й сумно дивиться
з-під ліжка,
бо йому немає книжки.…
Білка купила мобілку,
Скаче із гілки на гілку
І розпускає до ночі
Вигадки й брехні сорочі.
Щось там базіка лисиці,
Щось теревенить зайчисі,
Потім ропусі з болота…
Ну, не закриєш їй рота!
Навіть добралась нахаба
Вчора до дядечка краба.
Вже …