Вірші та поезія для дітей — сторінка 5

Чудо з ковром

В славнім місті Цареграді сталася пригода:
Проявив бог славне чудо для всього народа.

На далекім передмісті там хатина вбога,
В ній робітник жив старенький і жінка небога.

Працювали, заробляли, весь вік з горем бились,
Та бідніших рятували …

Знову літо в лісі

Свій бенкет справляє,

І горобчик, славний хлопчик,

На скрипочці грає.

Тихий коник-стрибунець

Задзвонив у бубонець,

Соловейко у сопілку,

На цимбалах грає бджілка,

Дядько дятел теж не спить,

Безупинно стукотить,

Дує вітер у трембіту,

Тиху пісню сіють …

Щедрівочка прилетіла,

На віконце моє сіла,

А що тая щедрівочка,

То сивая ластівочка,

А що в небі дрібні зірки,

Та то її малі дітки.

А що в небі місяць златий,

То діточок добрий тато.

Щебетали біля хати,

Хай буде врожай …

Небо затягнулось хмарами сумними,

Блискавки зіткнулись крильми золотими,

Горобці здійняли куряву по шляху,

Дощ залопотів вже ніжками по даху.

— Синку, не барися! – зве з порога мати.

Але ж як від казки очі відірвати!

Забіга:

— Матусю! Глянь лише …

На тині у нас ворона,

В чобітках сидить червоних,

І в спідниці, і в хустині,

Бо ворона господиня.

А в колисці наш синочок,

Наш малесенький клубочок,

В рученята плеще-грає,

До ворони промовляє:

— Кар-кар, ворона, ти вже кашку зварила?

***…

Спи, синочку, засинай,

Світлі очки закривай,

Ніч прийшла темненька,

Спи, моє маленьке!

Ось дивися, зайчик

Тихо спить, не плаче,

Ведмежа і киця

Сонні на полиці,

Песик пелехатий

Також спить в кімнаті,

Ти не плач, а засинай,

Люлі-люлі, баю-бай!

***

Люлі, …

Маленьке галченятко сіре

Знов на віконце  моє сіло,

І пісеньку завело плавну:

– Я загубилося від мами!

Не бійся! Мама прилетить!

Тебе під крильцем захистить,

Бо краще мами,кожен знає,

На світі для дітей немає!

***

Славний ведмедик Мишко

З медом …

Тихо-тихо, ніби боса,

По узліссях ходить осінь.

Одягає пензлем клени,

у червоне, і зелене.

Золотить берізкам коси,

Стелить памороззю роси.

Й поринає все у сни,

до наступної весни.

***

Відлетіли вже гуси у теплі краї,

Залишили порожні домівки свої,

Залишили …

Ми тихенько з татом встали,

Хай хвилинку ще поспить

Наша добра, мила мама,

Хай спочине ще хоч мить.

Приберемо ми у хаті,

Посуд вимиєм як слід,

Поки мама буде спати,

Ми зготуємо обід,

Все ми зробимо уміло,

Їй, найкращій на …

На одній руці я маю

П’ять помічників,

Все мені допомагають,

Роблять все без слів.

Перший помічник товстенький

Збоку мов пришитий,

З ним у мене все прекрасно,

Зветься він ВЕЛИКИЙ.

Другий вказує на квітку,

Літери виводить,

ВКАЗІВНИМ його назвали,

Й він …

Алфавіт буду вивчати,

Щоб писати і читати,

Щоб складати з букв слова

Й перша літера, то А.

Білочка збира горіхи,

Діточкам своїм на втіху,

І грибочків, і насіння

До зими вже насушила.

Ведмежатко клаповухе

Цілий день животик чуха,

Бо відерце …

Знаю я осінні місяці:

Вересень дощі трима в руці,

Жовтень випускає їх на волю,

Вдосталь  погуляли щоб по полю.

Листопад – весь жовтий лист обпав

І зимі дорогу вже прослав.

Знаю я зимові місяці:

Грудень воду зупиня в ріці,

Січень …

Зима з санчатами іде,

За нею віхола пряде

Сніжинок візерунки,

Зима везе дарунки.

Ведмедям – бочку з медом,

Зайчатам – по морквинці,

Горобчикам – пшениці,

А малятам – сміху жмені

І ялиночки зелені!

***

Із-за моря, через ліс

Дід Мороз …

З понеділка до суботи
Мені вчитись неохота.
А якби-то у неділю —
В школі б цілий день сиділа.

Білобока скрекотуха.
Не школярка, а хитруха.
Не потрібна нам така,
Гультяїв нехай шука.…

До горобця звернувся шпак:
— Посвищи, браток, отак.

Горобець — і так і сяк —
Ні, не може він, як шпак.

Знать, горобчик не уміє
Засвистати: фію, фію!…

Сидить сич на вербі,
А сова на трубі.

У сови питає сич:
— Чи ти, сово, чуєш клич?

То мисливець затрубив
У трубу.

Хоч би нас не загубив —
Бу-бу-бу.

А сова сичу: — Замовкни,
Гоняться хорти за вовком.

То …

Чиж у гості ходив,
Чиж з совою пиво пив.

Як глитнув він краплі дві,
Зашуміло в голові.

Ледве, бідний, не зомлів.
Зовсім чижик осовів.

Треба нам його зловить.
Знов у клітку посадить.

Чижик мовив: — Не бажаю,
Я з совою …

Дятлик чув від діда.
Коли в лісі ріс:
— Хто б про тебе відав
Якби не твій ніс?

Дятлик тер свій лобик.
А потім і звик.
Хоч довший за дзьобик
У нього — язик.…

Родом з гір.
З вершин Кавказу, —
Танцюриста
Видно зразу.

Він увесь тут на портреті
В золотім своїм бешметі.
На черкесці — узори,
На чорненьких лапках — шпори.

З-під папахи на бочок
Вибивається чубок.

На грудях — газирі,
І веселки …

Серед двору малюки
Гралися у городки.
Дістали скакалку.
Покликали галку:

— Лети швидше, галко.
Гуляти в скакалку.—
Галка прилетіла.
На тиночку сіла.

Вхопив хлопчик палку
І жбурнув у галку.
Сіла галка в кропиві,
Зашуміло в голові:

— От збагни, у …

Крильцем крутнув.
Блиснув лампаскою,
Дзюбом проткнув
Червону маску.

Кругленький лобик.
Ясна лампаска.
Гостренький дзьобик.
Червона маска.

Заплющить очі.
Гадає — сховався.
А я по співу
Про все здогадався.

Хто рано-вранці
В досвітки чисті
Нам на флоярці
Пісні насвистує.…

Ми його не тільки в книжці —
Бачили в садку.
У червоній він манишці.
Сірім піджачку.

Зсуне шапочку на очі,
У дворі ґуля.
Жити в клітці він не хоче,
Діток звеселя.…

Чик-чирик, горобчику,
Не пустуй, мій хлопчику.

Не послухавсь горобець,
Скік у трави навпростець.

Стрибав по обніжку,
Зламав собі ніжку.

Ми колінце твоє
Рушничком
Перев’єм.
А на хвору ніжку
Пошиєм панчішку.

Чик-чирик, горобчику.
Не пустуй, мій хлопчику.…

З голови він аж рудий.
Сам пістряво-сивий,
Але довшої дуди
Бачить не могли ви.
Причесавши свій чубок,
Одуд взявся за урок.
Сів за книгу: — Ду-ду-ду.
Скоро в школу я піду.
Не вилазь з гнізда, одуде.
Не сміши лісного люду.…