— Дж-ж-ж -ж…
— Хто ти? Звідкіль?
— Я з лісу, я джміль…
— А який мохнатий, чорний, як рілля!
— Хіба ти не бачила досі джмеля? —
Дж-ж-ж — біля яблуньки,
Дж-ж-ж-ж — понад хміль…
От тобі й джміль!…
— Ду-ду-ду,
Чі-чі-чі…
Де ночуєш
Ти вночі?
— Чі-чі-чі,
Ду-ду-ду…
Я ночую
У саду.
— Ду-ду-ду,
Чі-чі-чі…
Од садка
Віддай ключі.
— Чі-чі-чі,
Ду-ду-ду…
Загубив
І не зайду.…
У зайчика лапки,
А у мене ніжки.
Зайчик ними — стриб-стриб,
А я ними — туп-туп!
Зайчик ходить босий,
А я в черевичках.
Зайчик собі — стриб-стриб,
А я собі — туп-туп!
Зайчик біг до лісу,
Я ішла додому.
Зайчик …
Цуцик, цуцик – куций хвіст,
Він цукерки гарно їсть.
Як на задні лапки стане –
Дуже високо дістане.
З’їм одну цукерку сам,
Другу цуцику віддам.…
У яру, яру
Вирию нору,
Жовтим листям притрушу,
Кукурудзи наношу.
Як завиють заметілі,
Буду їсти зерна білі.
В мене постіль є м’яка.
Не чіпайте борсука!…
Печу, печу папку,
Саджу на лопатку.
Печу, печу калачі —
Рум’яніють у печі.
Скоро, скоро на обід
Прийде татко, прийде дід.
Я їм папку покажу,
Я їм весело скажу:
«Печу, печу папку,
Саджу на лопатку,
Печу, печу калачі —
Рум’яніють …
Наче сіре зайченя,
У пухнатій шубці
Братик двері відчиня
Ніженьками тупці…
Я потупцяю сама,
Підбіжу до нього.
А на вулиці зима
Застеля дорогу.
Вирушає в путь щодня,
Ніженьками тупці.
Наше миле зайченя
У пухнатій шубці.…
До нашої теплої хати
Приходила казочка спати,
Та чи спала, чи не спала –
Колисанку колихала.
А як рано діти встали,
То гостинці гарні мали:
Тому – зайчик-стрибайчик,
Тому – котик-воркотик,
А найменшому – Іванку –
Дала казка вишиванку.…
Кошенятко чеше вуса
Лапками двома.
В магазин пішла матуся,
Я лишилася сама.
Вмиюсь чисто, вмиюсь біло,
Буду братися за діло:
Приберу гарненько в хаті,
Молока дам кошеняті,
Квіти в горщечку поллю,
Бо я дуже їх люблю,
Розчешу косичку русу
Та …
Зелений червень і тихий дуже
Соснові рами край пасік струже.
Край пасік струже, щоб мали бджоли
Куди вмістити солодке поле.
Солодке поле — то соки цвіту.
Як вийдеш з хати, вклонися літу.
Вклонися літу, колоссю, птиці,
Згадай потоки зерна-пшениці.
Зерна-пшениці …
Хлипа липень.
— Чом ти плачеш?
— Облітає з липи цвіт…
На стежині онде, бачиш,
На траві біля воріт.
Я кажу:
— На те ж і літо,
Губить квіти сад і ліс,
Насінинки замість квітів
На гілках повиснуть скрізь.
Хлипа …
Дощ-дощило
Налив води барило
Для дівчаток вмиватися,
Для качаток купатися.
Ще й сказав:
— Я не скупий.
Хочеш, кізонько,— попий.—
Пила кізка,
Пила гуска,
Пила яблуні галузка.
А вода
Молода,
А вода аж співа —
Дощова, дощова!…
Я — собі стежка,
Стежка-мережка.
Між трави, між стерні
Йдіть по мені.
В мене довга спинка,
При мені ялинка,
При мені копички…
Гайда, черевички!
Я веду, поведу,
Що захочете знайду:
І подружку Марусю,
І стареньку бабусю.
Я веду, поведу,
Що …
На острові зеленого селезня
Зелені світанки, зелені дні,
Зелена вода при березі,
Зелені стоять курені.
А селезень ходить по зелені,
Зеленого ставить млина.
Зеленого млива намелено —
Зелена уся далина.
Так тихо на тому острові
Між лип, черемшин і ялиць.…
Літають ластівки. Диви,
Так розлітались, що аж вітер
Заколихав довкола віти
Та гривки першої трави,
І синьо робиться над світом,
І синьо світяться стави.
Вточило небо синяви
На все велике тепле літо.
Пташок ми кличемо — летять,
У вікна стукають …
Трави в пояс, земля, як на святі…
Тихо й сонячно на лану.
Над левадою бусли крилаті
Виміряють небес вишину.
Так далеко, так широко й високо,
Так гіллясто колишеться сад,
А на липі, неначе в колисанці,
У гнізді бусленята сидять.…
Як спить мала травиця,
Травиці дощик сниться.
І сниться їй синиця,
Що цівкає вгорі,
І ще їй в лузі сниться
Зелена косовиця,
І сняться тій травиці
Веселі косарі.…
Біла хмарка, біла,
Як зимою сніг,
Бігла небом, бігла,
Впала на моріг.
Стало хмарці жарко,
На траву лягла…
А воно не хмарка —
Гречка зацвіла.…
Місяць здіймається вгору та вгору.
Місяцю-красеню — колобок,
Ти відчини нам чарівну комору,
Повну зірок.
Міояцю-красеню,
Повну зірок.
Він прихилився при тихім горісі,
Ясне проміння зронив.
Ключ задзвенів, заскрипіли завіси,—
Він відчинив.
Місяцю-красеню,
Відчинив.
Сон чи не сон — заіскрилися …
Вже осипався горіх,
На травицю іній ліг.
Я хотів спинити літо,
Та зчинився буйний вітер.
Я хотів спинити осінь —
Холод вигулькнув з-за сосок,
Я погрітися побіг,
А тим часом випав сніг.…
ЧАЙКИ
Чап-чап, чайки в воді.
Чап-чап, лапки руді.
Чап-чап, білі човни.
Чап-чап, тихі вони.
Чап-чап, йду я сама.
Чап-чап – чайок нема.
ПОВІТРЯНИЙ ЗМІЙ
Хить-хить –
повітряний змій летить.
Виль-виль –
хвіст торкається хвиль.
Блим-блим –
і я полечу за …
Електромобіль по лісу
віз Алісу і валізу.
Каже він:
— По стежці лізу,
не пихчу,
везу валізу,
то угору,
то донизу,
то поблизу,
то по хмизу,
крізь сучки, калюжі й мох —
я працюю за сімох!
А всередині салону
віз …
Тут повно ревучих дитинок
і зовсім немає хустинок.
Ревучим на всі голоси
немає чим втерти носи!
Тож тато біжить в супермаркет мерщій,
купує хустинки для носиків, щік,
для вух замазурячих,
пузів брудних,
щоб РЕВА в хустинки сховався — і зник.…
Знають усі діти,
як потрібно ревіти.
Наприклад, шукаєш тата,
який щойно сів читати,
і кажеш стонадцять разів:
«Ох, я б цукерочку з’їв!»
Якщо ж узятись за маму,
то слід ревіти помалу:
годинки три, припустімо,
неголосно — та постійно.
Головне — …