Ось я, за сосною…
Ось і листя в’яне…
Осінь я… За мною
Йдуть густі тумани.
Осінь я. Осоння
Листям засипаю. Осінь…
Трави сонні
Долу нагинаю.
Ще листки лапаті
Дощиком не кроплю,
Бо в поля копати
Люди йдуть картоплю.…
Мама каже:
— Йде весна.
—Подивлюся: де ж вона?
Попід хмарами в імлі
Пролітають журавлі,
Мчать струмочки вздовж доріг,
На городах тане сніг,
Он синичка голосна…
Тільки де ж це та весна?
Розпукаються бруньки,
Тихо стукають в шибки…
Далечінь така …
— Проліску, проліску, де ти узявся?
— З-під снігу.
— Нащо так рано на світ показався?
— Дітям на втіху.
— Проліску, проліску, холод надворі.
— Не горе.
— Вітер холодний гілля нагина.
— Я не боюся, бо завтра весна.…
Котиків-воркотиків
Рясно на вербі.
Котиків-воркотиків
Я нарву собі.
Котики-воркотики
В мене на вікні.
Котики-воркотики —
Гості весняні.
Не глядить на котиків
Лиш вусатий кіт,
Бо вони не котики,
А вербовий цвіт.…
Знов вершиною рясною
Розшумілася сосна.
Вечір дихає весною,
Та і насправді вже весна.
Сніг крихкий, неначе щебінь.
За селом чорніє путь,
І зірки у тихім небі,
Наче проліски, цвітуть.…
Наш дідусь малят питає,
Як весну хто пам’ятає.
Пам’ятаю квіти з гаю,
Пам’ятаю — в ліс ходив,
Та найкраще пам’ятаю:
Дві берізки посадив.
Посадив їх навесні
Біля стежки при вікні.
Рясно дощики пішли —
Дві берізки підросли.…
При ополонках крига рихла —
Ховай у шафу ковзани.
Взялась хурделити і стихла
Зима, лякаючись весни.
Нехай ще вдосвіта покреше
Мороз об камінь та грудки.
Та свіжим соком у черешень
Вже наливаються бруньки.
Вже де-не-де чорніє поле,
Зняв білу шапку …
Мороз всі вікна заплете
Льодком, мов павутинкою.
До нас Снігуронька прийде
З веселою ялинкою.
І рік новий почнеться враз
І з нами привітається.
З нових ялинкових прикрас
В нас січень починається.
Січе сніжком, скрипить саньми,
Та ми його не лаємо …
По тонкім льоду —
Гу-ду-ду-ду-ду-ду…
Під льодом десь дударики,
Дударики гудуть.
На ковзанку іду —
Гу-ду-ду-ду-ду-ду…
Черевички від незвички
Ковзають по льоду.
А я та й не впаду —
Гу-ду-ду-ду-ду-ду…
Під льодом десь дударики,
Дударики гудуть.…
Іде дід через лід,
Дідусеві слизько.
Іде дід через лід,
А іти не близько.
Підійдем до діда ми,
Візьмемо за руки,
Бо слизькі серед зими
В діда закаблуки.
Тьохка лід, дзвонить лід,
Вітер з лісу вибіг.
Іде дід через лід,…
Завиває метелиця,
Завиває хурделиця,
Крутиться, вертиться,
Одбіжить та й вернеться
Завиває метелиця,
Завиває хурделиця,
Гримає, сердиться,
Попід ноги стелиться.
Завиває метелиця,
Завиває хурделиця,
Бігає, грається,
В хату добирається.…
Морозику, морозику,
Червоний в тебе ніс,
Морозику, морозику,
Тікав би ти у ліс.
Морозику, морозику,
Спішить весна до нас,
Морозику, морозику,
Прощатися нам час.
Морозику, морозику,
Курли тобі, курли…
З’явилися журавлики —
І квіти зацвіли.…
Білі лисички біжать через луг.
Біле, аж світиться, поле навкруг.
Білі лисички шукають курчат,
Півники білі на хатах мовчать.
Білі курчата сховались в курник,
Білий у небі стоїть молодик.
Вісім тополь та багато ялиць
Слухають шурхоти білих лисиць.…
Хвіст трубою, спритні ніжки –
Плиг із гілки на сучок! –
Носить білочка горішки
В золотий свій сундучок.
В неї й очі, мов горішки,
Кожушинка хутряна,
Гострі вушка, наче ріжки, –
У дуплі живе вона.…
Мила милитись
Не вміла,
Мила мило
З рук не змила.
Мама милила
Уміло,
Мама з Мили
Змила мило.…
Ніч не спали
Сиченята,
Полягали
Ранком спати.
— На добраніч!
Каже сич,
Бо в сичів же
ДЕНЬ — ЦЕ НІЧ.…
— Де, вороно-
Каркароно,
Ти була?
Що, вороно-
Каркароно,
Принесла?
— Покружляла,
Покружляла
Я вгорі.
Горобців
Порозганяла
У дворі.
Стріла півня-
Розбишаку,
Пісняра —
І чкурнула,
Дременула
Із двора.…
Став говорити
Осел свині:
— Люблю я квіти,—
Вони смачні!
Свиня ослові:
— Хро-хро! Авжеж!
У них чудове
Коріння теж!…
Веселі рибки
Пливуть у зграї,
А раченятко
У них питає:
Куди зібрались
Ви косяками?
Йдем до рибалок
За черв’яками!…
Чому цуцик у муці?
Він хотів спекти млинці
Та собача вдача
Дуже нетерпляча:
Лиш розбовтав тісто —
З’їв його все чисто!…
Малий горобчик у дворі
Хвалився всім на втіху:
— Злякав я півня на зорі,
Цвірінькнув — і під стріху!…