Вірші українських поетів — сторінка 84

Муха

Цілий день

Дзижчала,

Павуку

Надокучала.

– Не дзижчи, –

Він каже

Мусі, –

Бо дзвенить

Мені

У вусі.

На таку, як ти,

Сусідку

Я нову

Поставлю сітку.…

Написав

Записку Лис,

Щоб прийшов

Когутик в ліс,

Бо Ведмедик

Довго спить

І нема кому

Збудить.…

В переповнений трамвай

Ледь встиснувся сірий зай.

На зупинку коли біг,

Гаманця згубити встиг.

Ой, біда! Біда яка!

Їде заєць без квитка.

Контролер-борсук-дідок:

– Покажи, – сказав, – квиток…

Бідний зайчик оком косить,

Нишком вибачення просить.

Справи кепськими були,

Всі …

Там, де гори і долини,
Де гуляє вітровій, –
Там цвіте краса-країна
З дивним ім’ям Сльозолий.
І колись в країні тій
Був на троні  цар Плаксій.
Голова його – мов бочка,
Очі – ніби кавуни.
В Плаксія було три дочки…

В тридев’ятім славнім царстві,
де колись був цар Горох,
є тепер на господарстві
мудрий пан, вельможний Ох.

Сам той Ох на корх заввишки,
а на сажень борода,
знає край і вдовж і вширшки,
і кому яка біда.

Чи хто правий, …

У маленького курчатка
Коло кладки — БІЛА хатка.
А від хатки до дороги
Стежка стелиться під ноги.
Із розчинених воріт
Вируша курчатко в світ.

Йде, а сонечко згори
Заглядає у двори,
Розсипає по лужку
Квіти в ЖОВТОМУ пилку,
— От …