Наша планета – Земля,
Щедра вона і багата.
Гори, ліси і поля –
Наша домівка, малята.
Сонечко рано встає,
День промінцями засвітить.
Все на планеті – твоє,
Треба його нам любити.
Пильно довкола дивись,
Оберігай кожну гілку!
Пісні у пташки …
У віночку нашім
Різнобарвні квіти –
Символ України
І дарунок літа.
Тож усім на нього
Подивитись любо:
Гілочку зелену
Узяли у дуба,
Квіточку любистку,
Щоб усіх любили,
У барвінку листя,
Аби довго жили.
Чорнобривців квіти,
Щоб чорніли брови,
Кетяги калини …
Золотим став дуб крислатий.
Дмуть та дмуть прудкі вітри.
І важкі хмарки патлаті
Ллються дощиком згори.
Часом сонечко прогляне.
Та тепла уже нема.
Пролітають дні за днями.
Наближається зима.…
Через поле і долину
В’ється стежечка в’юнка.
Йде до лісу по малину
Гарна дівчинка метка.
Не боїться дівчинка
Лісової тиші.
Он вітрець на гілочках
Пташенят колише.
Он зайчатко бавиться
Нищечком в кущах.
Де тут, де тут думати
Дівчинці про страх?…
Од порога рідного
На усі боки
У життя незвідане
Пролягли стежки.
Підростай, Іваночку!
Впевнено іди
Та поради мамині
Пам’ятай завжди!
Пам’ятай криниченьку,
Звідки воду пив,
Колискову пісеньку,
Котру ти любив,
Яблуньку крислатую,
Вишню під вікном,
Песика кудлатого,
Що назвав Дружком.…
Ох і книжка в Гриця:
Соромно дивиться!
Де була вона?
Може, на ній песик
Виспався гарненько?
– Гав. Ні.
Може забруднила
Качечка маленька?
– Кря! Ні.
Може, книжку свинка
Вимила в багнюці?
– Хрю! Ні.
Може, її вітер
Виваляв в …
Один
В кенгуру сумує син,
Бо у мами він один.
Сумно місяць поглядає –
В нього братика немає.
В мене є сестра і братик,
Нам негоже сумувати.
Два
Ходить бусол по воді:
Чап! Чап!
Лічить жабок по одній:
Хап! Хап!…
– Конику, конику Вороний!
Хлопчик я, хлопчик я, ще малий!
Дам тобі сіна я і води.
Візьму тебе я за поводи.
Підем купатися у ставок.
Потім поїдемо: цоки – цок.
…
Сам собі сам
Стрибав
Сам собі сам
Упав.
І ніжку
Забив собі сам.
А плаче
-Ой мамо! Ма – а – м!……
Гойдалка – гойдалочка
Гойдає Наталочку.
Гілочка хитається –
Пташечка гойдається.
Веселиться літечко,
Гойда вітер квіточку,
квіточку ромашечку,
а на ній комашечку…
Плаче хмарка дощиком,
Слізками – Марічка.
Плаче сніг струмочками,
Що біжать до річки.
Чистою водичкою
В хаті плаче шибка…
Заглядаю в річку я:
Як же плаче рибка?…
Вітерець прудкий та жвавий
Всім спокою не дає.
Чеше верби кучеряві
І хмарками виграє.
Біга скрізь – далеко й близько,
Хоче бачить, знати все;
То засвище як хлопчисько,
то застогне дідусем.…
Ми маленькі хлопчики,
наче ті горобчики:
любимо стрибати,
бігати, співати.
Хоч, звичайно, любимось –
часом добре чубимось.
Ділимось, чим маємо, –
так і підростаємо.…
– Ну, горобчики, гайда,
розправляйте крила,
вилітайте із гнізда,
набирайте сили…
А найменший затремтів:
– Я б-б-боюся трішки,
бо за нами із кущів
пильно стежить кішка.…
А
Алла аґрус спритно рвала.
Ягідками смакувала.
Тільки кущик злючий –
Колючки колючі.
Б
Бум-бум-бум! Бам-бам-бам! –
Гарно грає барабан! –
Вушка лиш почують.
Ніжки враз танцюють.
В
Вліво, вправо. Вправо, вліво
Вова возик тягне вміло.
А на возі киця…
Плакала, плакала
У куточку Мишка.
Капали, капали
Сльози на доріжку.
Плакала, плакала:
– Що мені робити?
Хочу я, хочу я
З Котиком дружити.
Він такий гарнесенький,
Довгі вуса має.
Я ж його, я ж його,
Сірого, кохаю.
Плакала, плакала,
Слізками …
Наша люба кішечка
Сіла біля ліжечка,
Муркотить Іванку
Пісню-колисанку.
– Мур-мур, миші, не шуміть,
Хай маля у тиші спить.
Настає вже нічка,
Заплющуйте вічка.
Вийшли в небо зірочки,
Сплять пташки і діточки.
Сон прийшов до хати,
Треба спочивати.…
У осінній позолоті
Квітнуть дні.
Вже зібрались на болоті
Журавлі.
Вранці високо у небо
Піднялись.
У краї чужі, у вирій
Подались.
Прокурликали із сумом
З вишини:
– До побачення, наш краю,
До весни!…
Встало рано сонечко,
Вмилось у ріці.
Розчесало яснеє
Коси-промінці.
І по небу синьому
Покотилось ввись.
Освітило поле
І веселий ліс.
І на землю тихо
Ранок опустився
Та й хазяйнувати
Всюди заходився.…
Ронить осінь позолоту
На гаї і на лани.
Вітерець меткий в турботах
Гонить хмарок табуни.
Сірі хмари принесли
Дощик-накрапайчик.
У кожушок зимовий
Одягнувся зайчик.
Ось і Насточка мала
Взула чоботятка,
Теплу куртку одягла, –
Затишно дівчатку.…
Справа поле, зліва ліс,
Річка у долині.
У зелених кожухах
Велетні-ялини.
На галяву, мов в танець,
Збіглися берізки.
Їм веселий вітерець
Ніжно чеше кіски.
На болоті вдалині
Лиш один лелека.
Ясне сонце в вишині.
Літо. Тиша. Спека.…
В нашім краї – весна.
Метушаться струмки,
Щось булькочуть, булькочуть,
Спішать до ріки.
І зникають в калюжах
Великих вони.
Зеленіє трава –
Дочекалась весни.
Всюди гнізда-домівки
Лаштують шпаки.
І радіють, радіють
Весні малюки!…
Розгулялась зима.
Сипле завірюха.
Одягла всіх вона
В шуби і кожухи.
І жбурля заметіль
Снігом по дорозі.
Мчать вітри звідусіль,
І тріщать морози…
Я біжу,
біжу,
біжу!
Поруч бджілка:
“Жу-жу-жу!”
– Ти куди летиш, маленька?
– Працювать послала ненька.
Треба швидко до квіток –
Позбирать смачний медок.
Ти також часу не гай
І матусі помагай!
Я стрибаю: стриб та стриб…
Хто це?
Що …