Як не любити рідну мову
І як її не берегти,
коли із нею в даль грозову
ми йшли на бій – і я, і ти.
Коли за кожне рідне слово
в нас слали кулі вороги…
Ми збили з нього злі …
Солов’їні далі, далі солов’їні…
Знов весна розквітла на моїй Вкраїні.
На гіллі рясному цвіт, немов сніжинки,
знову серце б’ється молодо і дзвінко…
Я іду до гаю. Краю, ти мій краю,
кращого за тебе я в житті не знаю!
Кращого не …
Весняний сад, квітки барвисті,
пісні пташині в вишині,
і ти — у сяйві і намисті,
подібна сонцю і весні.
А в небі радість журавлина,
і даль степів, мов крил розмах.
Моя кохана Україно,
такою ти — в моїх очах.
Гвіздки …
Дзвін шабель, пісні, походи,
Воля соколина,
Тихі зорі, ясні води —
Моя Україна.
Синь гаїв, поля, світання,
Пісня солов’їна,
Ніжний шепіт і зітхання —
Моя Україна.
І в очах твоїх, кохана,
Міниться і лине
Сонцем щастя осіянна
Моя Україна.…
Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її …
О місячне сяйво і спів солов’я,
Півонії, мальви, жоржини!
Моря бриліантів, це — мова моя,
Це — мова моєї Вкраїни.
Яка у ній сила і кличе, й сія,
Яка в ній мелодія лине
В натхнення хвилини! О мова моя,
Душа …
Ходить літо берегами
в шумі яворів,
і замовкнув над полями
журавлиний спів.
В хвиль блакитнім прудководді
сонце порина…
і в барвистім хороводі
одцвіла весна.
Тане хмарка кучерява
в небі голубім.
Мліє день, і мліють трави
в лузі запашнім.
Але труд …