Поліз Андрійко на шовковицю: привабили чорні ягоди. Навтішався вволю, а тут дощ пішов.
Пересидів Андрійко дощ. Хотів злазити з шовковиці, аж дивиться – сидить під шовковицею дідусь Петро. Вийшов дідусь після дощу в сад.
“Що ж його робити? – думає …
Жив Кулик у болоті, а Перепел у житі. Сумно стало Куликові в болоті. От він і каже своїм друзям-куликам:
– Хіба це життя? Кругом болото й болото. Ну, що тут гарного? Піду я в жито жити. От там краса!
А …
Летіла Бджола й побачила гарбузову квітку. А гарбузова квітка велика-велика. Залізла Бджола всередину та набирає солодкого соку. Набрала, вже пора й летіти. Та захотілося Бджолі роздивитися квітку. Довго мандрувала вона між пелюстками. Насипалось жовтого пилку на її крильця – й …
Було у матері сім дочок. Ось поїхала одного разу мати в гості до сина, а син жив далеко-далеко. Повернулась додому аж через місяць.
Коли мати ввійшла до хати, дочки одна за одною почали говорити, як вони скучали за матір’ю.
– …
Один долар вісімдесят сім центів. Це було все. Із них шістдесят центів — монетками по одному центу. Вона відвойовувала кожну монетку, торгуючись із бакалійником, зеленярем, м’ясником так запекло, що аж вуха палали від мовчазного осуду її скупості, викликаної надмірною ощадливістю. …
Після школи хлопці вирішили побігти до ставка.
– Можна буде поковзати, – вигукнув Матвій, холодний вітер розкуйовдив його волосся.
– Наввипередки, – крикнув Тарас і хлопці побігли.
Першим прибіг Павло і глянув на воду. Ставок виблискував на сонці, мов дзеркало. …
– Мамо, я сьогодні отримав десять балів по самостійній з алгебри, – радісно вигукнув Бодя.
Насправді хлопця звали Богдан, але він був трохи того – розбишака – одним словом. Найвищий у класі, він сидів з красунею і відмінницею Настею та …
На старій березі тато прилаштував гойдалку.
— Я перша буду гойдатися! — схопилася за вервечки Тетянка.
— Ні я! — заперечив Тарасик.— Оце так! — спохмурнів тато. — Хіба я для того робив гойдалку, щоб ви сварилися? А разом ви …
Хіба вгадаєш, якого коника Десна раптом викине. Торік ось там була піщана коса, по якій бродили цибаті лелеки, де сиділи на висипах чайки. Була коса — і не стало.
— Десна, — каже дідусь, — забрала.
А тут берег був …
Тато збирався на ніч рибалити. Лаштував вудки, спінінги. Тарасик усе коло нього крутився і нарешті зважився:
— Візьми й мене, тату. Мені ж он дідусь вудочку змайстрував. Вудлище з горішини, волосінь — як павутинка, а гачок — золотий.
— Еге, …
Струмок був зовсім вузенький, як ниточка. Він весело дзюрчав поза городом, петляв поміж вербами на леваді. А потім вибігав на луг і губився у траві.
Тарасик знає, де починається струмок. Під Холодною горою є криничка, на дні якої б’є джерельце. …
Дощ сіявся й сіявся, ніби крізь сито. Дрібненький, теплий.
Тетянка сиділа на ґанку й чекала, поки дощ перестане. А він не вщухав.
З хати вийшов тато. Поглянув на небо, на струмочки, що дзюркотіли по стежині й губилися в спориші.
— …
Правду мама каже, що в Тетянки сто доріг, сто стежинок на день. А що ж, коли їй хочеться все знати, усе бачити, усюди побувати. Та де б не ходила Тетянка, де б не бігала, не забуває заглянути до сусідки, тітки …
Дядько Мусій на всю Соколівку покрівельник знатний. Як укриє кому хату — чи шифером, чи бляхою — хоч яка буде злива, покрівля не протече. А ще примітна його робота півниками.
Упорається дядько з покрівлею, огляне її згори і знизу, з …
Тетянка дивувалася, коли мама, повернувшися з поля, казала: «Ой, ніженьки в мене аж гудуть!»
А тепер, коли находилася з татом по лісу, й сама відчула: гудуть у неї ніжки. Бо на всіх відомих татові грибовищах побували, і намарне — жодного …
Чи буває літо восени? А буває. Тоді, восени, можуть іти надокучливі дощі, віють холодні вітри. Та нараз стає тихо, тепло і сухо.
— Золоті деньки! — каже дідусь.
Тарасик і Славко допомагають йому зносити гарбузи з городу.
— І я …
Тимко не любить, коли з нього сміються, — образиться, відвернеться.
А потім він навчився вдавати, що не з нього сміються, а з когось іншого.
Якось помітив Тимко курку з курчатами. Підійшов ближче — хоче понюхати.
А курка як закричить, як …
Когда Тимко спить, він уві сні гавкає, скавулить, а інколи і лапками ворушить, ніби біжить кудись. Запитують у мене діти:
— Чому Тимко гавкає? Адже він спить!
— Він бачить сни, — відповідаю.
— А які?
— Та, напевно, якісь …
Коли Тимко був ще маленьким цуценям, я взяв його з собою на полювання.
Нехай привчається.
Ось ми ходимо з ним. Тимко за метеликами, за бабками ганяється. Коників ловить. На птахів гавкає. Тільки нікого зловити не може. Усі відлітають. Бігав він, …
Ми пішли гуляти та взяли з собою Тимка.
Запхали його в портфель, щоб не втомився.
Прийшли до озера, сіли на берег і почали кидати камінчики у воду — хто далі кине. А портфель із Тимком на траву поклали. Він виліз …
У знайомого мисливця я побачив песика.
Він ось який. Вуха довгі, короткий хвіст.
Мисливець розповів, який песик тямущий, як на полюванні допомагає, і розумний, і не бруднуля…
Від цього песика, каже, є цуценята.
Приходьте подивіться. І ми з ним пішли.…
Одного разу лісник розчищав у лісі просіку і потрапив на лисячу нору. Він розкопав нору і знайшов там одне маленьке лисенятко. Мабуть, лисиця-мати встигла решту перетягнути в інше місце.
А у цього лісника вже жило вдома цуценя. Гончої породи. Також …
Хлопчик Василько зі своїм татом поїхав на дачу. А Василькова мама залишилася у місті: їй треба було ще дещо купити. Мама мала приїхати з покупками ввечері.
Ось іде поїзд. Василько сидить у вагоні на лавці поряд зі своїм татом і …
На галявині струмок тече. І трава навколо густа, різнокольорова – від квітів різнокольорова. Тут і бджоли працюють, і джміль гуде. А біля трирічної сосни, що зростом мені по коліно товчуться комарі. Усією купою на одному місці підстрибують. А галявина маленька, …
Згідно визначення у Вікіпедії оповідання – це невеликий прозовий твір з одним або кількома головними героями, який описує певну подію у житті персонажів. Дуже схожим до жанру оповідань є жанр новели, але оповідання відрізняються наявністю певних роздумів, описів. Часто в оповіданнях розповідь ведеться від імені головного героя. У новелах більший акцент зроблено на дії персонажів, сюжет часто завершується несподіваною розв’язкою.
Які ж особливості оповідань для дітей? В таких творах автори ставлять на перше місце ті речі, які є ближчими та легшими для сприйняття дитиною. Головними героями таких оповідань є переважно самі діти, батьки та родичі, друзі та однолітки, домашні улюбленці, одним словом те, що близьке і зрозуміле дитині.
Оповідання, на відміну від казок, більше орієнтовані на дітей молодшого та середнього шкільного віку, у них зазвичай відсутні вигадані та фантастичні герої, а дія відбувається у реальному світі. Окрім цікавого та захоплюючого сюжету оповідання майже завжди містить і повчальну складову, заставляє дитину задуматись, проаналізувати дії головних героїв.
Сподіваємося що розміщені у бібліотеці оповідання для дітей будуть цікавими та корисними.