На другий день бабця зовсім забула про Ферічкові нам’яті вуха, і винен у цьому виявився сам Ферічко. У нього був день народження.
А коли у когось день народженця, треба-думати не про вуха, а про торт. Саме про це бабуся і …
Феро, Ферко, Ферисько, Франтішек, Ферічко не слухався тоді, коли його не слухався футбольний м’яч. З ним він ніколи не розлучався. М’яч був постійно у нього біля ніг: Феро то бігав між деревами, обводячи їх, то бив м’ячем по воротях, то …
у бабусиній кімнатці, де спав також Ферічко, на стіні висів годинник із зозулею. По циферблату в нього цілодобово бігали дві стрілки, один раз на годину вони зустрічалися, вітали одна одну і бігли собі далі.
Зозуля сиділа за маленьким віконечком над …
Зійшло сонечко — настав новий день. Він приніс з собою повно роботи. Бабця діла ніколи не боялась, але сьогодні в неї свербів ніс, а це був поганий знак: знала наперед, що всього зробити не встигне.
Треба було щось думати: насамперед …
Бабця любила ходити по садку. Там вона зупинялася біля кожного дерева, втішалася їх красою, лагідно погладжувала їх долонею по стовбуру.
На деревах висіли півкілограмові груші — поки що тверді та зелені,— але пройде ще трохи часу, вони пожовтіють, пом’якшають і …
Бабця всю ніч не спала, а все думала-гадала, що б його такого зробити з онуковими вухами, чи то вушиськами. Вчора Ферічко побачив їх у дзеркалі і бідкався, поки не заснув.
Йому не хотілось мати вушиська. Та й хто б такі …
Був у бабусі такий собі цапик.
Таж ні! Не було в неї ніякого цапика. Зате вона мала хатинку, чи, точніше, теремок. А ще горбок. На тому горбку і стояв теремок.
Було саме так, а не інак!
Не міг же горбок …