Оповідання зарубіжних письменників — сторінка 4

Цю історію можна однаковою мірою вважати як трагічною, так і комічною. Одному з її учасників вона коштувала здорового глузду, іншому — мені — незначної втрати крові, ще одна людина постала перед судом. І все ж вона має в собі й …

Холмс уважно прочитав лист, що надійшов з вечірньою поштою. Тоді з сухим, коротким реготом перекинув його мені.

— Такої суміші новітнього й середньовічного, тверезого глузду й дикої фантазії, я гадаю, не можна навіть уявити собі, — мовив він. — Що …

Гадаю, що жодна з наших із містером Шерлоком Холмсом пригод не розпочалася так несподівано й драматично, як пригода на віллі «Три башточки». Кілька днів я не бачився з Холмсом і не уявляв собі, яким річищем пливуть нині його думки. Того …

Шерлок Холмс уже тривалий час сидів, схилившись над мікроскопом. Нарешті він випроставсь і переможно глянув на мене.

— Це клей, Ватсоне, — сказав він. — Безперечно, клей. Подивіться на ці кульки!

Я нахилився до окуляра й підкрутив чіткість.

— Оці …

Того ранку Шерлок Холмс був у меланхолійному, задумливому настрої. Щиро кажучи, його жвавій, діяльній натурі були притаманні такі разючі зміни.

— Ви бачили його? — спитав він.

— Ви маєте на увазі того дідка, що тільки-но вийшов від вас?

— …

Я лежав на березі старого, порослого очеретом й осокою ставка, що кишів жабами.
По той бік ставу на вітрі злегка шамотіло листя струнких осик. А вгорі, у спокійному літньому небі, крихітною скалкою біліла хмарка. Дерева й хмарка відбивалися у ставку …

І

Одного дня самотній Будда знічев’я походжав берегом озера Лотосів. Білосніжні, як перли, квіти на воді із своїх золотистих тичинок ненастанно ширили навкруги невимовно приємні пахощі. У раю був ранок.

Будда пройшов понад озером, потім став і крізь листя лотосів, …

У другій половині червня черешні так і просилися, щоб іх хто-небудь обібрав, вони червоно полум’яніли та аж виблискували — так дозріли. Їхнє прохання почула бабця. Всі інші ж удавали, що нічого не чують — рвати черешні їм не хотілося.

Бабця …

На другий день бабця зовсім забула про Ферічкові нам’яті вуха, і винен у цьому виявився сам Ферічко. У нього був день народження.

А коли у когось день народженця, треба-думати не про вуха, а про торт. Саме про це бабуся і …

Феро, Ферко, Ферисько, Франтішек, Ферічко не слухався тоді, коли його не слухався футбольний м’яч. З ним він ніколи не розлучався. М’яч був постійно у нього біля ніг: Феро то бігав між деревами, обводячи їх, то бив м’ячем по воротях, то …

у бабусиній кімнатці, де спав також Ферічко, на стіні висів годинник із зозулею. По циферблату в нього цілодобово бігали дві стрілки, один раз на годину вони зустрічалися, вітали одна одну і бігли собі далі.

Зозуля сиділа за маленьким віконечком над …

Зійшло сонечко — настав новий день. Він приніс з собою повно роботи. Бабця діла ніколи не боялась, але сьогодні в неї свербів ніс, а це був поганий знак: знала наперед, що всього зробити не встигне.

Треба було щось думати: насамперед …

Бабця любила ходити по садку. Там вона зупинялася біля кожного дерева, втішалася їх красою, лагідно погладжувала їх долонею по стовбуру.

На деревах висіли півкілограмові груші — поки що тверді та зелені,— але пройде ще трохи часу, вони пожовтіють, пом’якшають і …

Бабця всю ніч не спала, а все думала-гадала, що б його такого зробити з онуковими вухами, чи то вушиськами. Вчора Ферічко побачив їх у дзеркалі і бідкався, поки не заснув.

Йому не хотілось мати вушиська. Та й хто б такі …

Був у бабусі такий собі цапик.

Таж ні! Не було в неї ніякого цапика. Зате вона мала хатинку, чи, точніше, теремок. А ще горбок. На тому горбку і стояв теремок.

Було саме так, а не інак!

Не міг же горбок …

Добре, коли після двадцяти років роботи льотчиком ти і в сорок ще відчуваєш задоволення від польоту; добре, коли ти ще можеш радіти з того, як артистично точно посадив машину: легенько натиснеш ручку, піднімеш невеличку хмарку куряви й плавно відвоюєш останній …

Історія бультер’єра

Був Хеллоуїн, і вже сутеніло, коли я вперше побачив його. Рано-вранці я отримав телеграму від Джека, мого приятеля з коледжу: “На добру згадку про мене. Посилаю тобі чудове цуценя. Будь із ним увічливим, так безпечніше”. Це було дуже …

Життєпис чорно-бурого лиса

Частина перша. Дитинство

І. Рідна домівка

Сонце зайшло за Голдерські гори, і м’які сутінки, такі любі всьому живому, вже почали огортати навколишні горби та долини. Навзаході небо пишно палахкотіло, а у видолинах світло було таке слабке, що …

На головному майдані черга постала ще о п’ятій годині, коли за вибіленими інеєм полями співали далекі півні та ніде не було вогнів. Тоді довкола, серед розбитих будівель, пасмами висів туман, але тепер, о сьомій ранку, розвиднілось, і він почав танути. …

Золотава гостя

Джесс Форестер та її найкраща подружка Лілі Гарт обідали на кухні маленького будиночка, в якому Джесс жила разом із татусем.

– Я так наїлася! – промовила Лілі, погладжуючи свого животика. – Піца, яку приготував твій тато, просто неймовірна!…

Замах на Ляпку

Детектив Амвросій Носик – славний мешканець Нових Липок і гроза злочинців – теребив жмутики волосся на голові і бурмотів собі під ніс щось незрозуміле. На столику перед ним лежала газета з напіврозв’язаним кросвордом. Саме цей кросворд і …

Великий день Куби

Куба – найдивовижніший із псів – лежав у затінку яблуні і мріяв про велику жирну кістку по яку саме подався до міста його господар і друг – детектив Амвросій Носик.

– Очікування на велику жирну кістку – …

Амвросій Носик – детектив, а Куба – його пес і найкращий друг. Пан Носик гадає, що насолоджуватиметься на пенсії спокоєм, читаючи ранкові газети і пораючись у садку, але раптом у Містечку стається дивна крадіжка. Викрити злодія – справа не з …

І

В один з останніх років правління імператора Тиберія бідний виноградар з дружиною оселилися в са­мітній хатині на верховинах Сабінських гір. Вони були чужоземцями і жили самі — ніхто не відвідував їх. Але якось уранці, коли виноградар відчинив двері своєї …