Про ту подію було стільки розмов! Стільки приготувань! Взагалі, ідея належела нашій класній керівничці, яку ми поміж собою називали Славкою, хоч була вона Ярославою Степанівною. Вона до нас торік прийшла прямісінько з інституту. Коли їй доручили наш восьмий клас, то …
Коли нам восени довелося переїжджати з передмістя на нову квартиру в місто, я зовсім не був у захваті від цього. І схоже, мама мене розуміла. Вона важко зітхала й скрушно хитала головою:
– А як Денис? У нього ж тут …
День видався привітний і сонячний, та Лідці здавалося, що чорні хмари нависли над нею і не відступають. Вона поволі простувала вулицею в напрямку школи, обтяжена невеселими думками. На душі в неї шкребли коти – так кепсько вона ще ніколи не …
Вона з’явилася у їхньому класі в розпалі весни. Сонце сліпучими відблисками грайливо ковзало шибкою, а за вікном цвіли дерева і біля спортивного майданчика зазеленіла трава. Нестерпно було в такий теплий весняний день сидіти на уроках, хотілося гайнути на старенькому велосипеді …
Ми з Маринкою завжди були подругами-нерозлийвода, ще від першого класу. Ніхто нас і уявити не міг зосібна. Разом сидимо за партою, разом повертаємось зі школи, разом готуємо уроки, разом ходимо на прогулянки, в кіно й на театральний гурток… І навіть …
Цілісінький тиждень, відтоді, як я приїхала у село до бабусі, падав дощ. Дні тяглися надто повільно і нудно. Набрид навіть телевізор, яким я марно намагалася себе розважити і вбити час. “От тобі й маєш! Оце так канікули, гарно розпочалися, нічого …
Вона помітила його не так давно. Мабуть, він з’явився у їхньому дворі кілька днів тому. Він тримався осторонь, не долучався до гурту хлопчаків, сидів собі на поламаній гойдалці. З вигляду йому було років тринадцять. Іноді він курив цигарку, ліниво споглядаючи …
В історичній літературі існує чимало версій походження слова “козак”. Один із польських авторів виводив це найменування од якогось легендарного ватажка, що в давні часи успішно боровся з чужинцями; звати його буцімто було Козак. Інший — теж польський учений — пояснював …
Історія бультер’єра
Був Хеллоуїн, і вже сутеніло, коли я вперше побачив його. Рано-вранці я отримав телеграму від Джека, мого приятеля з коледжу: “На добру згадку про мене. Посилаю тобі чудове цуценя. Будь із ним увічливим, так безпечніше”. Це було дуже …
Життєпис чорно-бурого лиса
Частина перша. Дитинство
І. Рідна домівка
Сонце зайшло за Голдерські гори, і м’які сутінки, такі любі всьому живому, вже почали огортати навколишні горби та долини. Навзаході небо пишно палахкотіло, а у видолинах світло було таке слабке, що …
На головному майдані черга постала ще о п’ятій годині, коли за вибіленими інеєм полями співали далекі півні та ніде не було вогнів. Тоді довкола, серед розбитих будівель, пасмами висів туман, але тепер, о сьомій ранку, розвиднілось, і він почав танути. …
Мороз ходив по лісових галявинах у нових чоботях на рипах. Біла габа землі, нерухомі великі зірки неба, гострі шоломи дерев – все, що було перед очима, все, що лежало в площині виміру, здавалося сьогодні твоїм, створеним для тебе. Не так …
Те, що того ранку побачив Ігор у сусідньому дворі, дуже схвилювало його. Маленький хлопчик такого ж віку, як і він сам, стьобав прутиком рябе цуценя, тягаючи його по саду за шнурок. Собача жалібно скиглило, падало, переверталося на траві, намагаючись встигати …
Це був чистий розбишака-халамидник.
Не було того дня, щоб хто-небудь не жалівся на Федька:
там шибку з рогатки вибив; там синяка підбив своєму “закадишному” другові; там перекинув діжку з дощовою водою, яку збирали з таким клопотом.
Наче біс який сидів …
Над Дніпром, коло славних порогів, в селі Старому Кодаку жив собі молодий лоцман Карпо Летючий. Як і всі лоцмани, він був потомок славних запорожців і мав увесь хист, всю вроду запорозьку. Високий, чорнявий та кучерявий! гарний з лиця, гарний з …
И горожане же рѣша, шедше к печенегам: “Почто губите себе? Коли можете престояти нас?
Имѣемь бо кормлю землѣ. Аще ли не вѣруете, да узрите своима очима”.
Нестор
Він стояв коло бійниці й замислено споглядав табір печенігів.
Із глибокої задуми його …
Напевно, немає такої людини, яка не чула про Хатіко. Розповідь про цього дивовижного пса з породи акіта-іну розчулює і зворушує до сліз. Це особлива історія собачої вірності, нескінченної надії та безмежної любові. Історія про те, що наші чотирилапі друзі чуйні …
Весна завжди непомітно і якось навіть зненацька переходить у літо. Ніби ще вчора вмивали вікна травневі дощі, сумувало в калюжах небо і вітер приносив вологу прохолоду, а сьогодні сонце яскраве, майже спекотне, а небо — блакитне-блакитне, без жодної хмаринки… І …
Коли тато вперше не прийшов додому ночувати, мама сказала, що так треба. Мовляв, він зостався на Майдані.
– А де він там спатиме? – спитала я.
– Він там не спатиме, – відповіла мама. – Йому не буде коли там …
Настала весна. Ласкаве сонечко зігріло вишню. Деревце потягнулося після довгого зимового сну, розправило свої гілочки і почало готуватися до своєї улюбленої роботи. Потрібно стільки встигнути до літа: дати життя листочкам, прикрасити себе квіточками, допомогти їм стати плодами-вишеньками; спостерігати за пташенятами …
Частина 1
– Вона не була потрібна батькові, вона не була потрібна матері, вона не була потрібна родичам. Вона нікому не потрібна, – сказав незнайомець, що привів її однієї пізньої ночі на поріг християнського сирітського притулку в Індії.
– Я …
Маленькій Еммі було всього чотири роки, а для неї Ісус уже став саме її Ісусом. Так, вона вже звернулася до Нього в щирій молитві, визнала перед Ним усі свої гріхи (знаєте, адже малята теж грішать) і попросила Його простити її, …
День народження
Ганнуся прокинулася дуже рано. Їй не спалося: вона все думала, як відсвяткує свій День народження. Дівчинка так давно його чекала! Ганнуся запросила на свято своїх найкращих друзів.
Сонечко тільки-но з’явилося на сході, але Ганнуся вже не спала. «Адже …
Ворона Клара
Світило яскраве літнє сонце. Пташки весело щебетали на деревах, а люди на вулиці були зайняті своїми справами. Хтось квапився до крамниці, хтось поспішав на зупинку – хотів поїхати на великому автобусі на роботу, хтось із самого ранку займався …