Оповідання для дітей — сторінка 11

Чи подобаються вам правдиві історії?

Чудові історії, в яких розповідається про те, що робить Бог у житті Своїх дітей? Вони набагато цікавіші від вигаданих людьми історій.

Я хочу розповісти вам про те, що зробив Господь у житті п’ятирічної Маріанни.

Усе …

Три пінгвіни

Десь у світах є край, де – скільки сягає око – самі лише сніг та крига.

Утім, якщо пильно придивитися, серед снігу та криги можна помітити три невеличкі постаті. Вони стоять собі укупочці та роззираються навсібіч. Але хоч …

Золотава гостя

Джесс Форестер та її найкраща подружка Лілі Гарт обідали на кухні маленького будиночка, в якому Джесс жила разом із татусем.

– Я так наїлася! – промовила Лілі, погладжуючи свого животика. – Піца, яку приготував твій тато, просто неймовірна!…

Череду відпасує дід. Бабуся лаштує йому обід у поле.

— Бабусю, — просить Катруся. — Кладіть у торбинку не двоє яєчок — четверо.

Бабуся мовчки лаштує далі, тільки згодом озивається:

— Я ж не самі яєчка. І картоплину, й цибулину, …

Мабуть, Катруся заснула ще до того, як Лев прийшов.
“Пити… Пити… Пити…” — просив він за шибкою.
“Ось взуюся, вберуся, збігаю на кухню по воду й напою Лева”, — подумала Катруся й за мить вернулася з повним кухликом до кімнати.…

Є в Катрусі ослінчик. Ладний! Такий, що вона з ним носиться не наноситься. І в хаті, й надворі. Бува, й за ворота винесе, сяде, качаток попасує:

Тась-тась-тасяточка,
чимчикулі-качаточка,
скуб-скуб-скубаниці
по зеленій травиці.

Або до квітника підставить, щоб сидіти, красольку та …

І що воно за ночі? Сниться ясне сонечко, а протреш очі, прочумаєшся — за вікном сіро, незатишно. Ані цятини світла. По шибках дощує — мжич-мжич… мжич-мжич…
Правда, мальва зазирнула до вікна веселеньким очком. Їй що? Треба пити дощинки, щоб було …

Катрусі подарували ляльку. Біляву, в малиновій сукенці.
Лялька зводила рученята й казала: “Ма-ма”. А Катруся з того потішалася. Голубить, було, ляльку, тулить до себе й шепоче: “До-цю, рід-не-сень-ка, ще-бе-ту-шеч-ко мо-я…”
І ще всяк-усяк — лагіднесенько. Доця немов і собі тулиться …

Це вже ні на що не схоже! Дощ Дощисько мов з відра — день у день, ніч у ніч. Вицокує лункими підківками по даху, вицимбалює попідвіконню. Концерт та й годі!
А стихне натрохи Дощ Дощисько, озветься Сад Яблуненко: шу-шу-шум… шу-шу-шум… …

Киця в кульбабах

Саме цвіли кульбаби. І було їх стільки, що не полічити. Навіть якщо й долічиш до ста, то потім однак зіб’єшся.

Автомобіль, що проїздив мимо квітучої кульбабогаляви, трохи пригальмував, і просто з відчиненого вікна вилетів якийсь сіренький волохатий …

Лялька Доця була прибрана як з голочки — в усьому новенькому.
“Треба й собі прибратися”, — подумала Катруся та й тільки.
Щось зашаруділо у кутку під ослінчиком, на якому стояла ялинка. Хто це там такий з довгим розкішним хвостом? І …

Коли вітер зриває з кленів сухенькі крилатки, які перезимували свою першу зиму, вони починають кругосвітню подорож — тріпочуть крильцями, пурхають між дерев, бавляться одне з одним, висріблюються проти сонця й витівають що хоч. Тоді й на землі крилато, і в …

Замах на Ляпку

Детектив Амвросій Носик – славний мешканець Нових Липок і гроза злочинців – теребив жмутики волосся на голові і бурмотів собі під ніс щось незрозуміле. На столику перед ним лежала газета з напіврозв’язаним кросвордом. Саме цей кросворд і …

Великий день Куби

Куба – найдивовижніший із псів – лежав у затінку яблуні і мріяв про велику жирну кістку по яку саме подався до міста його господар і друг – детектив Амвросій Носик.

– Очікування на велику жирну кістку – …

Амвросій Носик – детектив, а Куба – його пес і найкращий друг. Пан Носик гадає, що насолоджуватиметься на пенсії спокоєм, читаючи ранкові газети і пораючись у садку, але раптом у Містечку стається дивна крадіжка. Викрити злодія – справа не з …

Сам удома

Ця історія сталася з маленьким хлопчиком на ім’я Захар. А було це так.

Якось Захар грався у своїй кімнаті та так захопився іграшками, що забув про все на світі.

– Захаре, іди їсти, – покликала мама з кухні, …

І вдень і вночі гримкотять поїзди повз маленький степовий роз’їзд. Пасажири, мабуть, не встигають його й помітити, бо схожих на нього вздовж залізниці дуже багато. Всюди смугасті, як зебри, шлагбауми, старенька будочка і кам’яний будиночок, що вистромив з густого вишняка …

Життєдайна сила є у твоєму промінні.

Ти, мов клубочок золотавих ниточок. Смикнеш злегка й одразу весь світ наповниться тобою, твоїм теплом, твоїм світлом.

Отак щодня для кожного з нас — ти прядеш ніжну, грайливу, гарячу павутинку, яка обіймає за плечі, …

Солодкий, запашний, фруктовий, золотавий, теплий… Скільки прикметників кожен із нас може дібрати до слова — серпень.

Останній місяць літа, який дає нам змогу ще хоч трішки посмакувати гарячі промені сонця, медові аромати квітів.

Серпень — то мов маленький соняшник, який …

І

В один з останніх років правління імператора Тиберія бідний виноградар з дружиною оселилися в са­мітній хатині на верховинах Сабінських гір. Вони були чужоземцями і жили самі — ніхто не відвідував їх. Але якось уранці, коли виноградар відчинив двері своєї …

Юдеєю бродила Посуха із запалими очима, жорсто­ка і нещадна. Там, де вона проходила, залишався сум­ний слід — трава жовкла, джерела вичерпувалися, струм­ки висихали до дна.

Стояло літо. Сонце випалювало рослинність на схи­лах оголених гір, вітер ганяв хмари сірої вапнистої ку­ряви, …

Перед міською брамою у Віфлеємі стояв на варті римський воїн. Він був у шоломі і важкому панцирі, збоку висів короткий меч, а в руках воїн тримав довгий спис. Цілий день стояв він майже без руху, і можна бу­ло подумати, що …

Якось, коли Ісусові було лише п’ять років, Він сидів на ґанку свого будинку в Назареті і ліпив пташок-зозуль з м’якої глини, яку дав Йому сусід-гончар.

Хлопчик веселився і радів, як, здається, ще ніколи раніше. Всі діти в околі не раз …

Це було тоді, коли Господь створив небо і землю, сонце, місяць і зірки, тварин і рослини. Кожному ново­му творінню Творець одразу давав назву, яка назавжди залишалася за тим, кому вона давалася.

Багато збереглося оповідей про той час; якби ми знали …