Оповідання для дітей — сторінка 12

У далекій безплідній пустелі Сходу росла багато-ба­гато років тому надзвичайно висока і надзвичайно ста­ра пальма. Усі, хто йшов через пустелю, зупинялися і зі здивуванням милувалися нею, бо вона була набагато вища і могутніша за решту пальм і про неї казали, …

Якось бідні чоловік і жінка, а з ними хлопець, ходи­ли великим єрусалимським храмом і оглядали його. Хлопець був чарівний. Волосся м’якими кучериками спадало на плечі, а очі сяяли, як зірки.

Хлопець уперше був у цьому стародавньому храмі; раніше він був …

Коли мені було п’ять років, мене спіткало велике горе. Не знаю, чи випало мені згодом горе більше, ніж тоді.

У мене померла бабуся. Доти вона щодня сиділа на кутовій канапі у своїй кімнаті та оповідала дивні речі.

Я пам’ятаю, що …

Це трапилося тоді, коли в Римі був імператором Ав­густ, а в Юдеї правив Ірод.

Глибока, таємнича ніч оповила землю: такої темної, глупої ночі люди ще не бачили. Можна було подумати, ніби вся земна куля похована під склепінням глибокого льоху або …

Це трапилося тоді, коли Господь і святий Петро щойно прийшли в рай після довгих і важких поневірянь на землі, сповнених самозречень і страждань.

Легко уявити собі радість апостола Петра, коли він опинився в раю. Він міг спокійно сидіти на райських …

Багато, багато років тому, коли Флоренція ще тільки-но була проголошена республікою, жила в ній людина на ім’я Раньєро ді Раньєрі. Він був сином збро­яра і знав ремесло свого батька, але не був до нього охо­чий.

Цей Раньєро був напрочуд сильний. …

І

Коли я вперше почув про Гоголя?

Ой, давно, давно, давно!

Ще й до школи я не ходив, як уперше дізнався, що в містечку Сорочинцях народився письменник Микола Васильович Гоголь, що писав книжки і написав “Сорочинський ярмарок”.

Чому саме найбільше …

1

Ой, тої зими йшов такий лапатий-лапатий та густий сніг і так того снігу було багато, що довелося прокладати лопатами стежки і до комори, і до свининця, і до клуні.

Як вискочимо ми було із саней на стежку снігову, — …

1

Петрик жив з татком та з мамою в панській економії. Петриків татко був у економії за корівника, а мама за доярку.

Була в Петрика старшенька сестричка Палазя. Хоча їй минув лише десятий рік, та вона вже ходила в економію …

Дуже рано починалася за старих часів професійна на селі освіта.

Тоді вона починалася, коли Ванька або Одарочку було вже «одлучено» і коли Ванькові або Одарочці сорочка підіймалася вище того місця, про яке ви зараз думаєте, і завʼязувалася вузлом на спині.…

НАТА І ТАТА

В нашому дворі живуть дві сестрички — Наталя і Тетянка. Кумедні такі дівчатка! Зараз їм уже по три роки і вони добре розмовляють. Але себе називають по-своєму — так, як називали раніше, коли ще тільки вчилися говорити. …

Це було давно. Це було тоді, як нашу землю шарпали турки й татари, а гетьмани українські ходили з козацтвом одбиватись од ворогів.

Тоді на Волині було невеличке село. Воно заховалося в улоговині. Круг його були ліси. В селі жили прості …

Тільки вчитель увійшов у клас, зараз побачив, що там робиться щось непевне. Школярки та школярі юрбою оточили когось і про щось палко й голосно гомоніли. Гомін був неласкавий, сердитий. Зрозуміти поки нічого не можна було. Чуть тільки було, що на …

Павлусь Тонкий і Петрусь Тонкий бігцем поспішали до школи: вони трохи спізнилися; добре знали, що учитель страх як не любить, коли хто спізниться; він сердиться, дорікає лінощами, а вони не хотіли сердити свого учителя. Та й мороз підганяв їх, не …

Був собі хлопчик, що мешкав у гарнім домі, котрий стояв посеред широких полів та сіножатей. Як прийшла весна й земля вкрилася чудовим килимком з квітів, тоді було так гарно, особливо в саду Йосипових родичів. Та він нарікав на цю красу, …

Бував я — не жартом кажучи — далеко світами, не одно чудо видав, не одно диво чував, але такого міста, як Безглуздів, та таких славних міщан, такого начальника не надибав я ніде. А світ наш великий та широкий і всякими …

Тихо й нудно і спека пекельна…
Нікуди вже далі — ось-ось має щось трапитись.
І десь далеко, за темною смугою лісу, обізвався грім.
Легко й радісно зітхнув густий хуторський парк із столітніми дубами, тихо забриніли маленькі шибки в низенькій хаті-земляиці, …

Тими сірими великими очима, що суворо оглядали всякого з-під великого чола, тією поважною ходою Василько завжди викликав усмішку в дорослих. Коли б хто почув, як було гукне він улітку, одвертаючи од гречки корову, то, не бачивши його, подумав би, що …

Семен стоїть у сінях, заглядає в одчинені хатні двері.
Він недавно прибіг знадвору, і в очах йому темно. Хата йому здається за темний льох, вікна — за дірки, в які зазирає ясний день. Вся стіна перед дверима обставлена чорними сумними …

На Калліопу Кейтсбі знову найшло. Його мучила нудьга. Приємний з кожного погляду континент, Америка, а особливо його частина, відома під назвою Квіксенд, наразі здавалися йому просякнутими отруйним туманом. Коли відчай охоплює філософа, він шукає розради у монологах, жінкам приносять заспокоєння …

Дев’ята година. Закінчився день важкої невдячної праці. Ліна піднялася в свою кімнатку на третьому поверсі готелю «Каменяр». З самісінького світанку дівчинка працювала не покладаючи рук: нарівні з дорослими жінками шкребла підлогу, мила важкі металеві миски й чашки, застилала ліжка і …

Черокі вважався названим батьком невеликого шахтарського містечка Єллоугаммер, нещодавно побудованого головним чином із брезенту і нефарбованих соснових дощок.Черокі був золотошукачем. Якось, коли його віслючок копирсався у кварці й сосновому корінні, кайло чоловіка наштовхнулося на самородок вагою вісімсот п’ятдесят грамів. Застовпивши …

Джонсон Сухий Струмок збовтав уміст пляшечки. Так радила інструкція, в іншому разі сірка повністю не розчиниться. Потім Сухий Струмок налив трохи суміші на маленьку губку і почав дбайливо втирати рідину у волосся. Крім сірки, чудодійний препарат містив свинцевий цукор, одеколон …

[Картинка: i_032.jpg]
Жили-були король і королева. Король — величезний старий, який ніколи не розлучався із шестизарядними револьверами й острогами, а голос мав такий, що гримучі змії у прерії, почувши його, з переляку ховались у глибокі нори під колючими кактусами. Недарма …