Голубка
— Як восени ти в вирій відлітав, —
Ледь-ледь крилом хитав,
А навесні, коли вертав до нас,
Із поспіху і дух ледь не погас?
Лелека
Бо вирій хоч і вирій — чужина:
Багато там тепла — весни в душі …
Диван із Шаблею в коморнім бруді
Розмову завели, всіма забуті.
— Нещасні наша доля та буття! —
Сказав Диван. — Нікчемність! Забуття…
Колись на пишному Дивані
Сиділи вифранчені пані,
А зараз… ноги ламані, оббійки рвані…
Пропали ми тепер! — стогнав …
Коли весна якогось дня
На землю глянула ласкавим оком,
У вирії, на просторі широкім,
Знялась пташина метушня:
Ті вчора зринули в блакитну височінь,
Сьогодні інші зникли, наче тінь.
Ось Соловейко рознімає крила…
Всіх батьківщина кличе мила.
Одна Ворона порпається в …