Диван із Шаблею в коморнім брудіРозмову завели, всіма забуті.— Нещасні наша доля та буття! —Сказав Диван. — Нікчемність! Забуття…Колись на пишному ДиваніСиділи вифранчені пані,А зараз… ноги ламані, оббійки рвані…Пропали ми тепер! — стогнав …