Дорогою йдучи, мов друзі, в ногу,
Я з Павликом веселу вів розмову.
Правдиве хлопченя, порядне!
Аж дивимось: в громадському садку
Ліз Павликів дружок на грушу на струнку,
Мабуть, побачив щось принадне:
Жадобою світились очки.
Мале — дурне:
Підлізе і сповзне, …
Обнявшись міцно, як братове,
У щирій вірності й любові
Дорогою Панас з Хомою йшли,
Калитку з золотом знайшли.
По-людськи — треба б поділиться,
Коли ж Хома, лиха душа,
Калитку взяв, Панасу — ні гроша;
За пазуху сховав, почав хвалиться:
— …
Кроту біда:
Прийшлось тікать із рідного гнізда,
А в нього вічна сліпота.
Маленький Їжачок говорить до Крота:
— Чіпляйсь мені скоренько до хвоста!
Я знаю, як шляхи в життя шукати,
Я вмію від біди втікати. –
І Кріт, старий вже, …
Широкі Заєць робить скоки,
Коли над вухами біда:
Орел на нього насіда,
Хапає лапами за боки.
Пищить, нещасний, утіка.
Враз налітає на Жука:
— Ой братику-рогачику крилатий!
Невже допустиш другу погибати? —
Жук розумів чужу біду
І обіцяв підмогу:
— …
Опасистий Ведмідь розлігся на травиці,
Погірдливо хваливсь кумі своїй Лисиці:
— Я з давнини людині другом був.
Про лагідність мою пісень вона співає.
Ось і тепер: в кущах відпочиває,
А я пройшов і навіть обминув.—
Лисиця: — Обминув. Це так,…
Весела Мишка над ставком жила,
А легковажною була:
Не радилося серце з головою,—
Із Жабою здружилась ставковою.
Здружилася, злюбила так її,
Що кинула і береги свої,
Закривши очі, в грудях сперши дух,
За Жабою у воду — бух!
І захлинулася …
І не хотілось Соловейку їсти,
Та здумав на городі сісти
(Горобчики там крали зеренце).
Потрапив Соловей в сильце.
— Пусти мене, Господарю города!
Я — Соловей. Яка від мене шкода?
— Ти — Соловей, а дружиш з Горобцем? —
І …
Якось-то Миша Польова
Відвідала подружку Домову:
— Ну як, здорова та жива?
— Спасибі, гарно я живу.
Перебирайсь до мене, друже мій!
У мене їстівне й напій,
М’ясце, гречана каша…—
У гості й слинка потекла:
— Нехай живе навіки дружба …
Схопив Хижак малого Солов’я.
Нещасний умирать не хоче:
— Шановний Яструбе! Який наїдок я?
Он велетень Орел під хмарами клекоче,
Так ти
На нього налети! —
А Яструб: — За великим не ганяю.
А потім же — я друзів не …