Передчуваючи кінець свій неминучий,
Один Дідок так голосив, презлючий,
Аж навкруги гула луна:
Видима смерть страшна!
І день, і два минає —
Дід не конає.
Тут Баба Дідова взялась собі ревти,
Куди вже так слабому потягти?!
— О Смерте лютая, …
Пастух отару пас в долині
І походжав у затишку дерев,
Не думав об лихій годині.
Аж раптом десь узявся Лев.
Пастух — на плечі ноги,
У жертву обіцяє богу
Вівцю найкращу принести,
Як бог поможе утекти.
А Лев стає уже …
Хоч Знахарі ховать померлих не ходили,
Бо Знахар там — як мертвому кадило,
А ось прийшов — хто скаже геть іти?
Померлого брати
Його вітали любо,
Хоч, поки брат не вмер,
Їм Знахар не дивився в зуби —
Чотири шкури …
Зібравшись мандрувать, Синам
Дбайливий Батько коней здав глядіти:
— Для мене коні — діти,
Тому заповідаю вам:
Як будете здорові та живі,
Пантруйте їх, як ока в голові! —
Клянуться Батькові Сини:
— Не коні — звірі будуть до весни!…
Господар вік прожив, тепер не зна —
Кому добро лишить? Синам?
Так ледарі, що тільки світ каляють,
Не хочуть працювать, а п’ють, гуляють.
Позвав синів:
— Подзвонять скоро по мені.
В свій час
Подбав
Про вас.
В саду великі скарби …
Хурщик тягар провадив на волах.
А, знаєте, який у горах шлях?
Загнав важенну хуру
В страшну баюру.
Півдня промучивсь чоловік,
Волів батурою посік,
А вибратись незмога,
Потрібна допомога.
«Гермесе! Ти з людьми в ладу:
Допоможи, бо пропаду!»
Гермес люб’язний взявся.…
На полі Никодим говорить Климу:
— Пшениця на порі, вже час косить!
До Друзів треба йти просить:
Як ланкою прийдуть, — зметуть в одну годину.
— Тікать! Тікать! — пищать Жайворонята,
Що їх гніздо було на тім лану.
— Не …
Навпочіпки Дідусь зігнувсь над дичкою,
Любовно шепотів, кріпив непевний низ,
Прищепу приладнав насмоленою мичкою
І золотий ренет в уяві гриз.
Збитошні Хлопчаки вертілись за плечима,
Сміялися лукавими очима:
— А чи розумно це? Чекать роками,
Коли ця щепа зашумить гілками?…
Стук та стук,
Дзень та дзень!
На всю силу дужих рук
День у день
По ковадлу бив-кував,
Гірко гроші добував.
Від тих дзвонів,
Передзвонів
Світ, здавалося, дрижав.
За ковадлом Пес лежав.
Горно дише та сопе,
Тисне пригарами груди —
Псу …
Вівчар любив свою роботу:
Овечок пас, співав пісень,
Нажива в серце не знавала ходу,
Душа його була ясна як день.
Прожив би так життя безжурне,
Якби не грало збоку Море бурне:
Колишеться, хлюпочеться, живе,
Виблискує, ласкавиться, зове:
— Збирайсь за …
Хлопчина спав, згорнувшись у калачик.
Гадюка десь взялась і гаспидським жалом
Торкнула Хлопчика в чоло.
А Батько ще побачив.
Вмиваючись слізьми, так каменем упік,
Що хвіст гадючий начисто розсік:
— У, гадино немила!
Чим та дитина завинила? —
Гадюка мовчки …
Був чоловік — багатий, дужий, ситий,
Та страх його почав мутити;
Він спать не міг і їсти не хотів:
Сусід ліворуч швидко багатів;
Його сім’я — щаслива і велика,
Її не роз’їда гризня і чвара дика,
Весела раз у раз, …
Зевес людей із глини натворив
І милувався на нову породу:
— Геракле, глянь, — бог сину говорив,—
В нас не було таких ще зроду.
Одна біда: бракує їм ума.
Де розуму питать дарма,
Там слово — темне,
Там діяння — …
Докучило підшивати
Подертії сита,
Пішов циган молотити
За торбину жита.
Пішов таки недалечко —
До свого сусіда…
От молотить та й молотить
Зрання до обіда.
Перекинув, може, з копу,
Хтів би й попоїсти,
Та господар, як на збитки,
Не дає …
Високої якості Смарагд, що жив у славі при королівському дворі, пише своєму приятелеві Діамантію таке:
«Люб’язний друже!
Шкодую, що ти не дбаєш за свою честь і живеш схований у попелі. Твоя вартість мені відома. Ти гідний чесного і видного місця, …
Коли висохло озеро, жаби пострибали шукати собі нове житло. Нарешті усі загукали:
— Ох, яке величезне озеро! Буде воно нам довічним житлом!
І стрибнули разом у нього.
— А я, — сказала одна з них, — вирішила жити в одному …
У час, коли весною Змія скинула линовище, її побачив Буфон.
— Боже, пані, — гукнув здивовано, — відмолоділи! Що за причина? Розкажіть…
— Я вам залюбки дам пораду, — відповіла Змія. — Ходіть за мною!
І повела Буфона до тої …
Тільки побачили Сову пташки, як почали її наввипередки скубти.
— І не пориває вас досада, пані, — спитав Дроздик, — що на вас, невинну, нападають? Чи не дивно се?
— Анітрохи, — відповіла та. — Вони й поміж себе завжди …
На дубі, що похилився до води, сидів Орел, а поблизу Черепаха проповідувала своїй братії таке:
— Гори воно вогнем оте літання! Покійна наша прабаба, дай боже їй царство небесне, згинула, як видно з переказів, за те, що почала вчитися в …
— А щоб тебе чорти забрали, проклятий!…
— За що ти мене лаєш, пане Філософе? — спитав Вітер.
— За те, — відповів Мудрець, — що як тільки я відчинив вікно, аби викинути часникове лушпиння, ти так війнув своїм проклятим …
Випало якось Дикій Курці залетіти до Домашньої.
— І як це ти, сестрице, в лісах живеш? — спитала Домашня.
— А точнісінько так, як інші лісові птахи, — відповіла Дика. — Годує мене той самий бог, що й диких голубів.…
— Як би ти жила, — спитав Тулуб Голову, — коли б з мене не витягувала для себе життєвих соків?
— Це так, — відповіла Голова, — але ж у нагороду тобі моє око як світло, а я допомагаю радою.…
У давнину, коли ще черепахи вчилися в орлів літати, молодий Жайворонок сидів недалеко від того місця, де одна зі згаданих черепах, як у байці мудрого Езопа розповідається, навчаючись літати, впала з великим шумом і грюкотом на камінь. Жайворонок злякався і, …
Ходить німець по корчмі,
Випив собі чарку.
«Чи печена гуска є? » —
Питає шинкарку.
«Та є, пане! — каже та. —
Є порядна пара!»
«Чи дорого ж буде штука?»
«Та ні! Півталяра».
«А чи буде юшка й хліб?»
«Таже …