У цьому розділі зібрані казки для дітей дошкільного віку 4, 5 та 6 років.
Якось восени вітер приніс звідкілясь і кинув на землю насінинку-крилатку. Всю зиму вона пролежала під білим сніговим покривалом, а навесні, коли сонечко з’їло сніг, з насінинки виріс кволенький листочок на тоненькій ніжці.
— Ти хто? — питали в нього сусіди.…
Вийшов Півник на подвір’я пошукати зерняток. Клюнув — а зернятко тверде-твердісіньке. Став Півник його роздивлятися: камінчик — не камінчик, скельце — не скельце.
— Та це ж намистинка! — здогадався Півник. — Тому й сяє так гарно на сонці.
Ні …
Одного разу Сорока знайшла на дорозі намистинку. Красиву, як вранішня росинка. Вхопила намистинку та й полетіла до річки, на осику — хвалитися подружкам.
Подруги побачили знахідку — заметушилися:
— Ой, яка гарнесенька намистинка! — загукали вони. — Давай розділимо. Аби …
Набридло чайникові вдома сидіти. Вийшов він надвір погуляти. Помітив його собака, загавкав:
— Гав, гав! Це слон! Я його по хоботу упізнав. І звідки він до нас завітав?
Чайнику сподобалось, що про нього так подумали, буцім він слон. Він повертів …
Соняшник і Диня росли на городі поруч. Разом мокли під дощем. Разом загорали в сонячний день. Сонечко привітно усміхалося їм з високості, пестячи, лоскотало їх своїм лагідним промінням. Дружно жили Соняшник і Диня, неначе брат і сестра. Але якось вони …
Жила собі в дуплі вивірка. А ще її білочкою звуть. Жила на дереві, але не так, як птахи. Птах підніме крила — й полетить, куди захоче.
— Я мушу бути обережна, бо зірвуся з гілки та й розіб’юся об землю.…
Особливо в час сінокосу бузько любить гуляти на лузі й лякати галасливих жаб. Отак змахне дужим крилом — і жаби замовкають. Надокучили вони йому своїми плітками й репетуванням. Особливо ввечері, коли пора лягати спати.
Але в час сінокосу полохають і …
Сиділа лисиця на березі й закидала у воду вудочку. Сиділа, сиділа, а риба не клює. Яку вже тільки принаду не підсипала, що тільки на гачок не чіпляла:шматок курятини,гусятини, зайчатини,— не клює риба, та й годі.
Сиділа лисиця на березі, а …
Якось побачив дятел, як майстри хату будують, і похизувався перед птаством:
— А хіба я гірший? Хіба не можу жити у світлиці? — й полетів на узлісся.
Він придивлявся, як люди розпилюють дерево, перед тим знімаючи з нього кору. Отож …
Ніхто так дзвінко не співає, як вільшанка. Коли вона затягне свою пісню, то не чути вже в лісі ні синички, ні дрозда, ні навіть самого соловейка. Довго та пісня не змовкає, далеко за північ лунає. І тільки зрідка обривається приглушеним …
Перестрів соловейко синичку й каже:
— Чому ти навіть не вітаєшся зі мною?
— З тобою? — здивувалася синичка.
— Зі мною.
— Ти ж такий непоказний і сірий, — пирхнула й пурхнула в кущі.
«Постривай, — думає соловейко, — …
Заболіла в дятла ніжка, ой заболіла. Не може на дерево вилізти, сидить у дуплі цілий день голодний. Нікому жука з-під кори йому дістати, нікому шишку подати. Птахи вже вирієм заклопотані, то й забули про хворого у червоному беретику.
Аж тут …
Гралися на березі кріт і кіт. У піжмурки, в пекаря, в черчика.
Ой на горі гречка,
Сидить зайчик,
Він ніжками чеберяє, —
затягнув кріт, і кіт йому підмурликував.
А коли сонце піднялося вгору й припекло, крота потягло на сон.
— …
То правда, гарнішого від метелика не було нікого на цій галявині. Які вже іволга і сойка чепурні, але куди їм рівнятися до метелика! Тоненький, зграбненький, а крильця такі — аж в очах міняться-переливаються.
— Хто тебе так розмалював? — поцікавилися …
Не слухався маленький олень мами. Мама каже:
– Полежав би ти хвильку.
А він увесь день гасає на галявині.
Мама каже:
– Навіщо ти це робиш?
А він нап’ється з джерела і каламутить воду ногами або відійде і з розгону …
Підліз якось рак до берега, аж дивиться – над водою на вигнутій очеретині щось кумедне звисає.
«І що то за нікчема?» – подумав. А потім обхопив очеретину та догори:
– Ану, мерщій злазь! Бо як трусону – то шубовснеш на …
Тоді ще не відрізняли дня від ночі.
Люди, звірі, птиці спали, коли хотіли, працювали теж, коли хотіли.
А в небі жили тоді три брати-красені: Сонце, Соняшник і Місяць. Усі тільки те й робили, що освітлювали землю, на якій жили люди, …
Була собі мама, і був собі тато, і мали вони дітей небагато: всього лиш одненького хлопчика Антипка, та й той був худий і сухий, як скрипка.
Не хотів Антипко ні пити, ні їсти, навіть і до столу не хотів засісти. …
Жила собі мишка в норі під коморою.
А коло комори, надворі, під великим каменем, жила собі жабка.
Добре було мишці, добре було й жабці: мали вони що їсти, мали де спати, мали де побігати і погуляти.
Одного разу ввечері, як …
Було це давно, коли на землі тільки з’явилися люди і звірі. От і вирішили звірі кожному визначити його місце.
— Ти, Рибо, житимеш під водою.
— Ти, Павуче, вдень і вночі плестимеш павутину.
— Ти, Вовче, житимеш у лісі і …
Якось під час полювання побачив Собака Лисицю і погнався за нею. Швидко бігла Лисиця, а Собака ще швидше. Ось вже зовсім близько Лисиця, зараз схопить її Собака за пухнастий хвіст. Махнула Лисиця хвостом і пустилася бігти з останніх сил.
Добігла …
Паслися на лузі Коза та Цап. Разом прийшли вони на пасовище, разом домовились йти додому. Тільки Коза наїлася раніше, чим Цап, і вирішила йти сама. Скільки не вмовляв її Цап — вперта Коза не послухалася.
Ішла, йшла Коза і прийшла …
Було це дуже давно. В долині річки Баксан лежить великий аул Хапажей. Жив у цьому аулі старий Хату зі своїм сином Кайсином. Був Кайсин хоробрим джигітом – краще за всіх в аулі стріляв, володів мечем, і в рукопашному бою ніхто …
Пішов хлопчик Кулацу з братами в ліс по горіхи. Ходили вони лісом, ходили та й заблукали. Вже сонце за гори сховалося, додому повертатися час, а Кулацу все не може знайти дорогу. Заліз він на найвище дерево, озирнувся і побачив вдалині …