У цьому розділі зібрані казки для дітей дошкільного віку 4, 5 та 6 років.
Жив собі якось король; було у нього три сини. Із них двоє розумних і тямущих, а третій і говорив-то мало, був він простий, і звали його всі Дурнем.
Ось кроль зістарівся вже і став слабкий; бачить, що скоро йому вмирати …
Колись давно між високими горами стояла хатинка, де мешкав мисливець із малим сином.Коли хлопчик підріс, батько вирішив навчити його ремеслам. Якось, прокинувшись удосвіта, вони вирушили до міста. Долаючи вкриті снігом схили, стомлений важкою дорогою юнак послизнувся й упав.
– Який …
Одного разу поклала собі ворона на дереві гніздо і нанесла яєць. А у тім дереві, у споді у корінню, мала і змія гніздо. Але ворона висиділа молоді і ходила шукати молодим поживу. Приходить вона одного дня до гнізда, дивиться — …
Навесні орел налаштувався мостити гніздо.Довго шукав годяще дерево і нарешті вибрав дуб — старий-престарий, грубезний та високий.Аж тут з-під землі виліз кріт і побачив, що орел будує гніздо на дубі. Знав кріт, що коріння дуба вже трухляве, і скоро дерево …
Не знаю, коли і де то було, лише чув я від свого діда, що жив на світі цар Чорнокнижник. Не було такої книжки, аби він не прочитав, не було такого, аби він не знав.
Одного разу став читати нову книжку …
Жили колись давно чоловік і жінка. І народився у них перший син, якому батьки дали ім’я Вечірник (бо саме ввечері родила його мати). Минув рік, і однієї полуночі порадувала жінка чоловіка другим сином – Полуночником. А потім, через рік, народився …
Жили собі чоловік та жінка, і не було в них дітей. Уже й старість підходить, а вони все самі. «Хоч би жабеня яке-небудь – і то веселіше б жилося»,– не раз було сумно зітхає жінка. І от якось повертаються вони …
Жили собі дід та баба, були у них курочка рябенька, півник-когутик, семеро овечок і песик Левонтович.
От вовк і лисиця дізналися про це й змовилися:
– Підемо в село поколядуємо – господарів повеличаємо, пісеньку заспіваємо, за пісеньку півника візьмемо.
Так …
«Невже все так швидко закінчується? — подумав Ослик. — Невже закінчиться літо, помре Ведмедик і настане зима? Чому це не може бути вічно: я, літо й Ведмедик?
Літо помре першим, літо вже помирає. Літо у щось вірить, тому вмирає так …
Лісова галявина, мов парним молоком, була ущент залита місячним світлом. Біля місяця, як гнилиці коло старого пня, ворушилися зірки.
Заєць сидів посеред галявини й був увесь блакитний.
Заєць грав на сопілці стародавню французьку пісеньку.
«Ля-ля! Ля-ля!» — муркотала сопілка. І …
Коли Ослик із Ведмедиком прийшли на війну, вони почали думати, хто з них буде головним?
— Ти, — сказав Ослик.
— Ні, — сказав Ведмедик. — Ти!
— Чому я? — здивувався Ослик. — У тебе ікла, ти будеш гризти …
Якось Ослик повертався додому вночі. Світив місяць, і рівнина була вся в тумані, а зірки опустилися так низько, що на кожному кроці здригалися й дзвеніли в нього на вухах, як дзвіночки.
Було так добре, що Ослик заспівав сумну пісню.
— …
Наступного дня після Нового року Їжачок отримав листа. Принесла його Білка, підсунула під двері й утекла.
«Дорогий Їжачку! — надряпав Ведмедик на шматочку берестини. — У мене за віконцем падає сніг. Сніжинки сідають на призьбу й розмовляють. Одна сніжинка мені …
Ой, які замети намела хуртовина! Всі пеньки, всі купини засипав сніг. Сосни глухо скрипіли, розгойдувані вітром, і лише працьовитий дятел довбав і довбав десь угорі, наче хотів продовбати низькі хмари й побачити сонце…
Їжачок сидів у себе вдома біля грубки …
— Гав! гав! гав! — гавкав собака.
Падав сніг — і дім, і бочка посеред двору, і собача будка, і сам собака були білі й пухнасті.
Пахло снігом і новорічною ялинкою, внесеною з морозу, і запах цей гірчив мандаринною шкоринкою.…
Дув осінній вітер. Зірки низько кружляли в небі, а одна холодна, синя зірка зачепилася за сосну й зупинилася якраз біля будиночка Ослика.
Ослик сидів за столом, поклавши голову на копитця, і дивився у вікно.
«Яка колюча зірка», — подумав він. …
Жив собі, був собі в лісі Їжачок-голка. Був у нього дім, у домі пічка, лампочка із гриба-лисички й повна комора припасів. Але все Їжачкові чогось хотілося…
— Неспокійно мені, — казав він квітці Волошці. — Отут млоїть, — показував на …
Найспекотнішої неділі, яка лиш була у лісі, до Ведмедика прийшов Вовк.
Ведмедик сидів на димарі свого будиночка, тримав у лапі над головою величезний лопух і, мружачись від задоволення, лизав хмари, що пропливали над ним.
— Добридень, Ведмедику! — прохрипів Вовк, …
Ведмедик намалював на шматочку берести бочку з медом, одразу ж з’їв мед і ліг спати.
Прийшов Їжачок, побачив порожню бочку, взяв вуглинку й домалював з усіх боків цвяшки. Вийшов товстий їжачок.
Ведмедик прокинувся, побачив товстого їжачка замість бочки, торкнув його …
Ой, яка це була м’яка, тепла відлига!.. Кружлялися сніжинки, і в лісі пахло весною. Їжачок сидів на ґаночку свого дому, нюхав повітря й посміхався.
«Не може бути, — думав він, — що ще вчора в лісі тріщали дерева й сердитий …
Правду оповідають чи, може, брешуть, однак кажуть, що в давнину був собі один падишах. Тричі він одружувався, кілька разів цвіли і в’яли тюльпани, буяли й жухли трави на луках, минали роки, а жодна з дружин не народила падишахові дитяти.
Від …
Жив на світі чоловік, що мав одного сина. Перед смертю покликав його і дав знати:
– Петрику, запам’ятай одне – варуйся в житті рудого чоловіка, бо то – чорт.
І старий помер, а син почав помалу газдувати. Якось зібрався до …
Жив собі король. Мав він дочку на порі. І задумав одружити її з таким молодцем, який зміг би на коні виїхати на балкон королівського палацу, де стоятиме принцеса.
Звелів він сповістити на всі сторони світу і в усі навколишні села, …
Перед однією печерою, в якій ночував ведмідь, було одно велике дерево, що, ростучи та товстіючи, щораз більше заступало вхід у печеру.
Одного дня розлютився ведмідь на дерево й хотів його звалити. Побачив це хробак із другого всохлого вже дерева та …