З українського фольклору
Жив чоловік –
Голяк із голяків.
Було йому
За п’ятдесят років.
З них сорок літ
На пана він робив,
Вставав до сонця,-
Байдики не бив…
Була завітна думка
В бідняка:
На старість літ
Придбать козу й цапка.…
З індійського фольклору
Пішов у мандри по світах
Поважний мандрівник.
Його в дорозі наздогнав
Кремезний чоловік.
– Візьми в супутники мене,-
Уклінно просить він.–
Удвох ніде не пропадем,
Бо двоє – не один:
В дорозі буде в тебе брат,
І …
За італійською народною казкою
Дійшла до мене
Чутка від людей:
Край річки По
Жив дука Амедей.
Він мав у прибережному селі
Доволі саду,
Орної землі,
Ослів та мулів щось із сотні три,
А про овечок вже Й не говори!
Був …
З українського фольклору
Два дружки у гай ходили,
Дику пташечку зловили
на приманку.
– Ми пташечку – на юшечку,
А пір’ячко – в подушечку-вишиванку!
Раптом дівчинка з краплинку
Заступила їм стежинку:
– Стійте! Стійте!
Не дам пташку на юшечку,
А …
З індійського фольклору
Заходьте, діти, ще не пізній час,
За стіл кружком розсаджуйтесь, будь ласка.
Із Індії далекої
До вас
Прийшла цікава
Давня-давня казка.
Про що вона,
Де в ній добро і зло,
Я наперед не буду говорити…
«В зелених …
Жив собі купець на ймення Наамен, і не було в нього дітей. Одного разу сказала йому дружина:
– Роздавай гроші бідним – може, й народиться в нас дитя!
Почав купець роздавати гроші бідним, а через місяць завагітніла його дружина. Тоді …
Ось про що я розповім вам, слухачі мої. Жив собі зарозумілий цар. Щодня питав він у своєї дочки:
– Хто кращий за мене?
– Ніхто,– відповідала вона щоразу, аж поки змарніла, стала, як тінь.
Одного разу, як дівчина сиділа засмучена …
Жив собі цар, і мав він сина й доньку. Перед смертю заповів цар синові, щоб не брався ні за яку справу, не порадившись із сестрою. Шануючи батьків заповіт, молодий цар не розпочинав нічого, поки не порадиться спершу з сестрою.
Та …
Жив собі в одній арабській країні чоловік. Від інших він відрізнявся тим, що блискуче володів різноманітними спо¬собами боротьби. Знав він, як пізніше стало відомо, аж триста шістдесят тих способів. Слава про нього дійшла до самого султана, а той, до речі, …
Один пройдисвіт-араб заплів у кіску свою чуприну й проголосив себе нащадком славетного пророка. Прибувши в якесь велике місто з караваном, що виїхав з Хіджаза, він набрехав тутешнім мешканцям, що повертається з прощі. Всякими правдами й неправдами добився він аж до …
Якось один арабський емір надумав поплисти на човні в сусідні країни й подивитися, як там живуть люди. А щоб його ніхто не впізнав, переодягнувся простим монахом дервішем і сів на палубі між простими людьми. Поруч нього сидів у полатаних штанцях …
Якось один вершник після довгої й виснажливої дороги прискакав разом зі своїм конюхом до незнайомого міста.
Було це по заході сонця,і їхати далі було небезпечно. Мало доброго обіцяла й ночівля серед незнайомих людей, де, як виявилося, злодій сидів на злодієві …
За давніх-давен в ущелині ліванських гір, повз які тяг¬неться торговельний шлях, гніздилася впродовж кількох століть ватага розбійників. Не мали вони ні доброго ремес¬ла, ні того, що зветься домом. Єдине, що передавали вони в спадок своїм нащадкам,— це злодійське, грабіжницьке ремесло, …
Повертаючись із далеких доріг, забрів надвечір до Да¬маска втомлений та голодний волоцюга. Він ніс драний мі¬шок із лахміттям, не вартим і ламаного шага. «Залишу-но я,— думає заброда,— ці злидні в когось із крамарів. А сам подивлюся, де що погано лежить».…
Було це не так давно. Напередодні великого мусульман¬ського свята караван, що налічував шістдесят тисяч прочан, вирушив під священним стягом з Дамаска до Мекки. Вирі¬шили вони спокутувати гріхи, бо, мабуть, саме через них зазнавали нападів злих кочовиків.
— Тільки свята Мекка …
В одній мусульманській сім’ї довго не було дітей. Тяжко страждало подружжя, бо нікому було залишити після себе надбане майно. Благали чоловік та жінка Всевишнього, щоб змилосердився над ними й послав продовжувача роду їх¬нього. Нарешті почув їх Аллах і послав сина. …
В одного бідного чоловіка були осел і корова. Корова давала молоко, а осел вантажі возив. Одне слово, служили обидві тварини своєму господареві вірою й правдою. Але немає нічого вічного. Все, що приходить, рано чи пізно й відходить. Так уже ведеться …
Жив собі цар, і мав він трьох дочок. Та якось викрали їх три зайшлі джини і взяли собі за дружин. Після цього цар почав благати Бога, щоб послав йому сина. На знак вдячності пообіцяв цар пустити медову річку та річку …
Жив собі цар, і було в нього троє синів. Якось старший син і каже батькові:
– Таточку, я надумав одружитися.
Батько й радить йому:
– Пусти з лука стрілу, де вона впаде, там і візьмеш собі дружину.
– Гаразд,– погодився …
Жив собі чоловік, і була в нього донька, яку він щодня посилав зі слугою до школи.
Одного разу, довівши дівчинку до шкільних дверей, слуга пішов собі геть.
Увіходячи до приміщення, дівчинка побачила, що вчитель їсть тіло молодої жінки. Налякавшись, вона …
Були собі три сестри, і жили вони з того, що пряли. Якось старша сестра й каже:
– Якби зі мною одружився султанів пекар, я б досхочу наїлася хліба.
– А якби мене взяв за дружину султанів кухар, я б досхочу …
Жила собі одна жінка, у неї довго не було дітей. Якось приходять до неї троє підлітків і кажуть:
– У тебе народиться донька. Щоразу як вона заплаче – піде дощ, а як засміється – засяє сонце. І щоразу як умиватимеш …
Жили собі чоловік та жінка, і була в них маленька донечка. Одного разу в сім’ї варили кашу з сочевиці. І саме в цей час нагодилася тітка дівчинки. Почувши запах каші, вона попросила сестру:
– Нехай твоя донечка принесе мені трохи …
Помираючи, один цар збудував трьом своїм дочкам замки. Для однієї – із ситцевої тканини, для другої – зі скла, а для третьої – із заліза. Від назви замків першу дочку прозвали Ситцевою, другу – Скляною, а третю – Залізною.
Одного …