Неподалік овочевої ферми діда Пилипа, на пишно квітучому лугу височіє глиняний пагорб. Та ви й самі його, мабуть, сто разів бачили, коли переходили вузьким містком понад радісно дзюркотливим струмком. От як раз праворуч пагорб і стоїть.
Скільки разів, бувало, інші …
На південному краю глиняного пагорба, біля самого коріння молодого дерева жив собі мурашка на ім’я Кріпс. Ну, звичайно ж, він жив не сам по собі, а у великому мурашнику разом зі своїми братами і сестрами. Як відомо, в мурашиної сім’ї …
Ой, яка це була м’яка, тепла відлига!.. Кружлялися сніжинки, і в лісі пахло весною. Їжачок сидів на ґаночку свого дому, нюхав повітря й посміхався.
«Не може бути, — думав він, — що ще вчора в лісі тріщали дерева й сердитий …
Перед однією печерою, в якій ночував ведмідь, було одно велике дерево, що, ростучи та товстіючи, щораз більше заступало вхід у печеру.
Одного дня розлютився ведмідь на дерево й хотів його звалити. Побачив це хробак із другого всохлого вже дерева та …
Якось застав Мурашку сильний дощ.
Куди заховатися?
Побачила Мурашка на галявині маленький грибок, добігла до нього і сховалася під його капелюшком.
Сидить під грибом — чекає коли дощ скінчиться.
А дощ йде все сильніше і сильніше.
Повзе до гриба мокрий …
Якось миші довелося утікати від кота з усіх своїх лапок. Кіт наближався все ближче. Ще трішки, і мишка опиниться в нього в зубах. На щастя, мишці вдалося забігти на город, і вона побачила там величезний гарбуз. А у гарбузі – …
Жив-був на небі злий Вітерець-морозець. Дивився він на землю, і дуже йому не подобалося, коли люди гуляють на вулиці та радіють гарній погоді. Тому Вітерець-морозець дмухав на землю холодним повітрям, щоб люди сиділи по своїх домівках.
Але навіть холодний вітер …
Весняним сонячним днем хлопці-школярі Дмитро, Андрій та Іванко вирушили в похід до лісу. Вони зловили чимало риби в лісовому озері, а потім зварили смачну юшку. Вдосталь надихавшись лісовим повітрям, поласувавши юшкою та награвшись у м’яч, хлопці зібралася додому.
– Чи …
Цілу ніч йшов сильний дощ, а на ранок на землі з’явилося багато величезних калюж.
– Цікаво, яка з цих калюж найглибша? – запитав песик.
Він озирнувся навкруги, обрав калюжу, яка здалася йому великою, та вирішив поміряти, чи достатньо вона глибока.…
Високо в небі жила-була сіра Хмарка. У неї завжди був поганий настрій, тому інші хмарки називали її хмаркою-похмуркою.
– Ну чому ти така похмура? – запитало якось у Хмарки Сонечко. – Дивись, он пташки літають в гарному настрої. А он, …
Якось Сонечко прокинулося в поганому настрої.
– Не піду сьогодні на вулицю, – сказало воно, ховаючись за великою Хмарою. – Буду цілий день сумувати і нічого не робити.
– Сонечко, але ж на тебе всі чекають – і дітки, і …
З самого ранку мешканці ставка обговорювали неймовірну новину: у них в ставку біля очеретів з’явилася медуза! Першими її помітили рибки, але підпливати близько не наважувалися, боячись, що вона їх вжалить.
Інші мешканці ставка підбиралися до медузи так близько, наскільки у …
Якось пори року завели розмову – хто з них гарніший та веселіший.
– Я найгарніша, – сказала Зима. – Я прикрашаю дерева та будинки красивим сніговим вбранням. Люди, а особливо діти, люблять мене за веселі розваги, що я їм дарую. …
У мами-хмари були три донечки хмаринки – Кучеряшка, Сніжинка та Пушинка. Їх так звали, тому що одна з них була схожа на кучеряву овечку, друга – на сніжинку, а третя була кругленькою та легенькою.
Маленькі хмаринки з цікавістю спостерігали, як …
У далекому королівстві жив-був юнак на ім’я Філіп, який закохався в прекрасну принцесу. Філіпу дуже хотілося зробити принцесі подарунок, щоб порадувати її і розповісти про свої почуття до неї. Але що подарувати своїй коханій, юнак не знав. Адже у неї, …
З ранку на вулиці було сонячно. Діти та дорослі, тварини, птахи та рослини ніжилися в лагідних променях сонця. Але раптом на небі з’явилася Хмаринка та надула щічки. Від цього вона стала сірою та затулила собою сонечко.
А потім Хмаринка почала …
Жила-була Зима, і було в неї три сини – Мороз, Сніг та Холодний Вітер. Одного разу, коли Мороз і Сніг ще спали, Холодний Вітер вирішив прогулятися. Як тільки він виглянув на вулицю, дерева почали розгойдуватися. Здавалося, що вони ось-ось зламаються. …
Народження
Це було серед літа, спекотної пори, над далеким синім морем. Яскраве сонце щосили припікало, і з води в небо піднімалися цілі потоки невидимих краплинок.
На висоті вони збиралися до гурту. Потім до них прибивалися нові крапельки, і народжувались маленькі …
На землю спустилась Осінь зі своїм головним помічником.
Барволист ніс у руках кольорову палітру, щодня і щогодини розмальовуючи землю. Трава з ним набула жовтуватого відтінку, а по зелених листочках художник розставляв коричнуваті цяточки або проводив пензликом з жовтою фарбою.
Іноді …
Серед пилу та льоду, десь дуже-дуже далеко, між жовтих, червоних і білих зірок народилась Комета.
Цікавість відразу ж відправила її вперед, у велику подорож по Всесвіту.
Комета мала загнутий хвостик, що тягнувся за нею. Такий довгий-довгий, сяючий.
Вона навіть спершу …
Лежав на березі Камінь і дивився в море. Хтозна-скільки років минуло, а Камінь усе думав, і глибокі зморшки укрили його кам’яне чоло. Скелі що породили його, пишалися ним, бо він був не простий камінь, а думаючий.
Та ось якось набігла …
Високо в небі пропливала мати-хмара. Багато-багато дочок-сніжинок було в неї.
Але найбільше любила вона одну, найбілішу, найкрасивішу Сніжинку. Тільки й чула вона:
— Будь обережна, доню, не сідай на краєчок хмари — дочасно на землю впадеш!
І доня росла, шубка …
Колись на галявині було озеро, але воно все висихало, висихало, поки не лишилась від нього невеличка калюжа.
Та хоч і невеличка, а гонору в неї на все озеро. І якось восени, коли дощі поповнили її водою і, відповідно, гордістю, впала …
На підвіконні, залитому сонячним промінням, у горщиках стояли поважні насуплені кактуси, неначе товсті зелені їжаки.
— Що б робили ці люди, якби не було нас? — пихато говорив один.— Чим би вони прикрашали свої підвіконня?
— І то так,— вів …