Голубка
— Як восени ти в вирій відлітав, —
Ледь-ледь крилом хитав,
А навесні, коли вертав до нас,
Із поспіху і дух ледь не погас?
Лелека
Бо вирій хоч і вирій — чужина:
Багато там тепла — весни в душі …
— Води! Води хоча б краплину!
Води, бо від жаги загину! —
Конвалія квилить з-під Лопуха,—
Не хочете гріха —
Хлюпніте дощику, хмарини!..—
На землю злива пролилась —
А й крапля квітці не прийшлась:
Над нею висів злий Лопух —…
Комар (салютуючи шаблею)
— Оо, Мушечко! Горить у грудях кров!
Подай мені любові руку!
Муха (з докором, кокетуючи)
— Коли говорять про любов,
Нащо показувать шаблюку?!
1959…
— Чом Жаба ця так задається дуже?
Надулася, мов статуя жива,
Задрала ніс і з сестрами не дружить.
— Не бачиш? Виросла бородавка нова!
1934…
На полі люди сіяли пшеницю,
А Мавпа здалеку дивилася на них:
— Невігласи вони!
Тим зерном лиш годують птицю.
Я покажу їм… Гляньте, молодці!..
Посіяла по полю камінці.
Дурні діла посіють мудраки —
Їх виполоть потрібні нам роки.
1962…
Зловили Журавлів, що випасали сходи.
Ладнаються набить, щоб не робили шкоди.
Лелека з ними був: — Я житечка не їв.
В компанії із ними сів!
От ви й скажіть мені:
Чи бить його, чи ні?…
Хвалили Бабу люди:
— У вас старенька — кращої нема! —
А Дід на те: — Ви хвалите дарма!
Хто діло зна, — казати так не буде:
Ви з нею бачитесь годину на добу,
А в мене вигоріли груди,
Рятунок …
Лис вихвалявся басом:
— О Кішко! Я не ти!
Дивися, он Хорти;
Я викрутасом-вихилясом
Від них врятуюсь всяким часом. —
Проте крутивсь-вертівсь і сам,
Невдаха, здався Псам.
А Кішка враз дряпушки на осику,
Дивилась звідти на трагедію велику:
— Дурні …
Наїлися весільні, напилися.
А Пес під призьбою голодний млів.
«Хіба від п’яних правду мав колись я?» —
Подумав. І пробрався до столів
Хоч кісточкою поживитися.
Та п’яний тільки зна що битися:
Насилу Пес утік через вікно.
— Ну, що там …
Із Заздрісним Скупий ужитись не могли:
Що б не придбав Скупий,
А Заздрісний вже лічить;
Що б не купив Скупий,
А Заздрісний — удвічі.
Пішов якось-то під обід
Скупий до лікаря. А Заздрісний услід.
Скупий сказав: — О лікарю ласкавий!…
Два кревних вороги пливли по морю.
Знялася буря, топить корабля.
— Якби знаття, — один говорить, —
Хто вмре раніш — чи він, чи я?
Скажи, керманичу: в негоду
Корма чи ніс раніш іде під воду? —
— Ніс! Ніс! …
Жаба, грізно вирячивши очі,
Верещала так, що Лев злякавсь
І за скелю заховавсь:
«Може, з’їсти Лева хоче?
Аж мороз шкребе по шкірі.
Ох, які страшні є звірі!»
Якось я повірив крику —
Сороміку мав велику!…
Дві жінки мати — горе та біда,
Коли одна стара, а друга молода:
Та чорне вискуба, та — сивину…
Що бідному робить? Узять ще одну?
Узяв, на горенько собі, —
Повісивсь на вербі.…
Осел в гаю образив Кабана.
Кабан Осла припер до деревини:
— Вмирай! Я не прощу провини! —
Кабан пощади кривдникам не зна!
Осел вухами, знай, пряде,
Покірно смерті жде,
Закривши очі,
Гукнув Кабан: — Ти хоч озвись!
Хоч для фасону …
Курликає Павич на все подвір’я,
Всіляко вихваля
Своє барвисте пір’я,
Глузує з Журавля:
— Пень сірий ніс дере угору! —
А Журавель на мову ту:
— Я хмари ріжу на льоту,
Перелітаю море!
— А я? Я споглядаю висоту
З …
Понад столом обіднім носить Муху.
Дзижчала: — Страви тут смачні!
То все на честь мені
За діло, за високість духу!.. —
Та раптом спритниця, не скерувавши руху,
Втопилася в підливі запашній.
Не думала — така вона добряча,
А тільки трошки… …
Зажурений Ведмідь ледь-ледь не плаче:
Царем в гаю
Нема кого призначить.
Ворона кряче
Здуру:
— Даю
Свою
Кандидатуру! —
Ведмідь схопив корону,
Коронував Ворону…
Аж бачить: між граків
Цар по ріллі шукає черв’яків.
Ведмідь її — за крила:
— Ти …
Лев
— Ну як не соромно валятися в калюжі?
Свиня
— Розбоєм грішно жити, друже!
Гадюка
— Як треба жить, — питайтеся мене!
У мене слава й честь найлуччі.
Крук
— Від вас усіх погано тхне…
І по здохлятину майнув …
Хворіючи, Хапун благає лікарів:
— Врятуєте — дам сто волів!
— Та де ж тобі їх взяти,
Коли нема й теляти коло хати?!
— Яке до того діло вам?
Сказав, що дам воли, — і дам!
Як дістає
Зла доля …
Учивсь Віслюк співати. Шкода й мови.
— Що Соловейко їсть? Співу чудового! —
Спитав Віслюк Осу.
А та на сміх: — Росу! —
Віслюк ревнув з баса:
— Нехай мені — овес, йому — роса!
Дурного, кажуть, дурість тішить:
Прекрасно …
На Зайчиків сіреньких
Насілися Орли.
Зайці Лисиць рідненьких
Благать, щоб помогли.
А ті: — Та ми б охоче, любі,
Якби самі ви не беззубі!
Нехай тобі яка біда —
Не клич Лисицю поруч стати,
Бо перш ніж поміч дати,
Вона …
Раз Жаба-кракавка погнала скрізь гінців,
Щоб хворі сходились з усіх кінців, —
Вона злікує їх і зовсім задарма…
— Ота в бородавках? Довіри в нас нема:
Хай спершу вилічить себе сама!…
Рак виліз на сухе, не сподівався зла.
Ворона — хвать його і понесла:
— Я витрясу із тебе душу, —
Не лізь, моряк, на сушу!…
Завзята Сурма стала на суді.
— На тебе скарга — ти байдикувала.
Як ворогів насунула навала,
Не била ворога тоді!..
— Я списом в серце не ціляла,
А пісню для бійців своїх співала,
Відваги й сили надавала,
Про батьківщину рідну…