Здіймаючи пилюки хмару,
Пастух із поля гнав отару
І так кричав-репетував,
Мов хто його на частки рвав.
— Що трапилось? — питають люди.
— Ой-ой! Блоха куса за груди!
Дві ярки з’їла й барана.
Взялась за мене, сатана!
— Тю! …
— Подумаєш! Чи й дивина яка! —
Говорить Кішка Суці про Корову. —
Родила одного бичка!
А всі забігали. Ну, сміх, їй-богу!
Я трійку навесні,
Ти п’ятку привела в катразі.
Якщо забули честь віддать мені,
Тебе прославить слід, у всякім …
— Матусенько, це — Лев? Він золотий?
Ой, я боюсь до нього підійти,
Він може покусать малого?!
— Не бійся! Дутий він! Покраска золота,
Але душі нема у нього,
А замість серця пустота. —
Ще мати не моргнула оком,
Як …
Шукаючи царя для звірів для своїх,
Зевес послав до спритної Лисиці.
— Ця на царя годиться:
Мудріша від усіх!..—
Розсілася на троні
У золотій короні.
Царя шанують теплими словами…
Аж хрущ загув над головами.
Забувши чин і честь свою,
Хруща …
З села тікає Вовк. За Вовком — Собача.
— Гав-гав! Злякавсь? Подавсь навтікача? —
Вовк обернувсь, на задні сів:
— Вовк не боїться Псів.
Вовк має мудру звичку —
Тікати з шляху перед тим,
За ким
Несуть рушничку!
Буває, Псам …
— По силі, по хоробрості й уму
Я поступаюсь Леву та Слону! —
Хвалився Віл, розлігшись на току.
Віл дивував Козу безрогу.
Щур укусив Вола за ногу.
Схопився Віл, Щура уздрів.
З тих пір боявся трьох звірів.
Нахаба Щур не …
— Ой-ой!— Стіна стогнала. —
Навіщо колеш спину? —
Цвяшок: — Коли б ти знала,
Як б’ють мене
У голову безвинну!
Так інший б’є тому,
Що дістається і йому.…
Пес з ковбасою крався через кладку.
У воду зирк: ой диво, та й усе!
Його двійник! Ще й ковбасу несе,
Украдену з хазяйського достатку.
— Віддай, злодюго, ковбасу! —
Гукає Пес чужому псу,
Немов господар з ганку,
І в воду …
Укравши м’яса шмат в різниці,
Пес утікав і трапив до криниці.
— Чекай! Не йди до дна, псяюхо! —
Господар зверху каже Псу.—
Ось я драбину принесу.—
В криницю зліз — хап злодія за вухо,
Щоб визволить з біди
І …
Зевес позвав усіх тварин до двору,
Хотів побачити покору.
З’явились добрі, вірні,
Зевесові покірні.
Лиш Черепаха стала проти:
— Не мала б я роботи!
Мені за комір не тече,
І не горить, і не пече! —
Розгнівався Зевес, прокляв Нескору:…
— Чому,— говорить Ласочка нудливо,—
До мене ставляться несправедливо?
Мене кийком, як тільки завищу,
А ти кричиш, аж закладає вуха,
І всяк тебе охоче слуха,
Шанують, кормлять досхочу… –
Папуга: — За що честь мені?
Кричати я кричу,
А зайвого …
В калюжі, випроставши спину,
Черв’як повчає без упину —
Про серця висоту,
Про мислей чистоту.
А прямодушний Грак
Сказав: – Учителю Черв’як!
Не до лиця тобі ота
Висока чистота
На язику у роті,
Коли ти сам брудний,
Нікчемний і нудний…
З Людиною Чорт якось подруживсь
І разом з нею жити оселивсь.
Якось побачив:
Друг їсть холодне — з рота дме гаряче,
Гаряче їсть — душа холодна студить…
Чорт друга гудить:
— Тікать! Нехай йому зла путь!
У ньому дві душі …
Хиляючись (таку вже мав природу),
Приповз до річки Вуж по воду,
А трапив на біду:
Він на ходу
Наповз на Рака,
А той за шию — хвать.
— Ой-ой! За віщо загибать? —
Конаючи, питає бідорака.
Затерп, не писне.
А …
Кроту біда:
Прийшлось тікать із рідного гнізда,
А в нього вічна сліпота.
Маленький Їжачок говорить до Крота:
— Чіпляйсь мені скоренько до хвоста!
Я знаю, як шляхи в життя шукати,
Я вмію від біди втікати. –
І Кріт, старий вже, …
Якось-то Олень у ріку забрів,
Милується на власну вроду:
— Красою ми царі з царів!
Рогами славимо природу.
За Роги ми і в почесті, і в славі,
За них я перший в лісовій державі! —
Аж тут мисливці де взялись,…
— От Дуб, так Дуб!
На нім сокира скаче
І пилка не бере. Ну, сталь!
Тут добре натанцюєшся, козаче! —
Іде Дідок. Йому невдаху жаль:
— Послухай, Дроворубе!
Потрібно знати діла суть:
Зроби клинки із Дуба —
Вони його на …
Віслюк і Лев у спілці у великій:
Худий Віслюк шаленим криком
З ущелин кіз вигонить диких;
Лев на дорозі переймає,
Що вловить — поїдає.
Награвся Лев, наївся, більш не хоче.
А помічник? Той ноги ледь волочить,
До Лева йде;
Гадає …
І не хотілось Соловейку їсти,
Та здумав на городі сісти
(Горобчики там крали зеренце).
Потрапив Соловей в сильце.
— Пусти мене, Господарю города!
Я — Соловей. Яка від мене шкода?
— Ти — Соловей, а дружиш з Горобцем? —
І …
Несе бурхлива повінь кущ калини.
Гадюка на кущі по річці плине.
Кричить Лисиця з берега, здаля:
— Привіт мій капітану корабля! —
Гадюка в крик: — Рятуй, голубко, душу,
Бо погибати мушу!
— Не смію я, хоч як тебе люблю,…
Ускочила спритненька Галушка до каструлі, де кипіли Вареники. «Зварять, – гадає собі, – вкупі, мо, й мене за Вареника матимуть».
Дарма. Їй би, сердезі, трохи начинки… А так вари хоч скільки, не буде з Галушки Вареника.…
Хоч Млин прослужив громаді вже багато років, він і досі справно молов борошно. Напечуть, бувало, з того борошна рум’яних пухких млинців, їдять та й підхвалюють:
– От млинці так млинці! Смачні вдалися…
А про Млин ніхто й словом не згадував.…
Багато років стояв понад шляхом велетень Дуб. Вік його Тіні був менший, бо в дні, коли над Дубом клубочилися хмари, вона пропадала. Та тільки-но минала негода й знову виглядало сонце, Тінь поверталася, щоб зайняти своє місце – часом більше, ніж …
– І за що тому Бурякові від людей шана, не розумію? – дивувався Будяк.
Воно, як глянути збоку, й справді дивно: Будяк розбудячився крислатий та пишний, малиновий його цвіт за версту видно; а Буряк виткнув при самій землі жмут гички …