Сорока Орлові казала:
— Скажи мені, чи тобі не набридло невпинно вихором шугати у безкраїх небесних просторах — то вгору, то вниз, наче по гвинтових сходах?..
— Я б нізащо на землю не спустився, — відповів Орел, — коли б …
Неподалік від озера, з якого визирали жаби, сидів на гілці й виспівував Чиж. Поблизу нього крякав собі й Ворон, та, бачачи, що Чиж не полишає співати, сказав:
— Чого ще й ти сюди пнешся, жабо?
— А чому це ти …
Свиня з Мурашкою сперечалися, хто з них двох багатший. А Віл був свідком і побічним суддею.
— Чи ж багато у тебе хлібного зерна? — спитала з гордовитою посмішкою Свиня. — Ану-бо, поясни, шановна пані…
— В мене повнісінька жменя …
Випало якось Дикій Курці залетіти до Домашньої.
— І як це ти, сестрице, в лісах живеш? — спитала Домашня.
— А точнісінько так, як інші лісові птахи, — відповіла Дика. — Годує мене той самий бог, що й диких голубів.…
У селi в господаря жило два пси. Довелося якось повз ворота проїжджати незнайомцевi. Один пес вискочив, погавкав, доки чоловiк не зник iз очей, i повернувся до двору.
— Що це тобi дало? — спитав другий собака.
— У всякому разi …
Ходить німець по корчмі,
Випив собі чарку.
«Чи печена гуска є? » —
Питає шинкарку.
«Та є, пане! — каже та. —
Є порядна пара!»
«Чи дорого ж буде штука?»
«Та ні! Півталяра».
«А чи буде юшка й хліб?»
«Таже …
Сидить москаль на прилавку,
Прищурює очі…
Так і знати: москалина
Вареників хоче.
Хоче бідний вареників,
То й ніщо питати!
Та тільки їх по-нашому
Не вміє назвати.
«Хазяюшка, галубушка! —
Став він говорити. —
Свари-ка мне вот энтаво!..»
«Та чого зварити?..»…
Розходився мужичок
Аж ґвалт дякувати,
Та одна йому біда:
Не вмів читати.
До аз-буки — так куди,
Не того він хоче.
Він гадає чим другим
Просвітити очі.
“Не вміє ж так старий дяк
Стрічки розібрати,
Окуляри ж як візьме —…
Лежить дідич на постелі,
Як барило, грубий…
Його лакей сухощавий
Заснув коло груби…
Заснув лакей коло груби,
Води не напився…
Як захтілось йому пити –
Бідний пробудився…
“Ой питоньки, ой питоньки!” –
Зачав промовляти,
Але, шельма, лінується
Із-під груби встати……
Приїхали запорожці,
Короля вітають,
Король просить їх сідати,
Козаки сідають.
Сидять собі. В них жупани
Все кармазинові,
І самі такі храбренні,
Вуса прездорові.
Задивились на ті вуса
Ляхи-мосціпани.
«Що б їм, — кажуть, — дати їсти?
Даймо їм сметани!»
Поставили …
Привіз дідич раз на свята
І зі школи сина
І не може натішитись,
Що вчена дитина.
Раз здибає гуменного
І тому хвалиться:
“Ото,— каже,— мій синочок
Як у школі вчиться!..
Та і розум, що за розум!
Як тобі, Іване?”
“А …
“Чого, брате, так збілів?
Що з тобою сталось?”
– Ах, за мною
через став
Аж сто вовків гналось!
“Бог з тобою… Сто вовків!..
Та б село
почуло…”
– Та вірно пак і не сто,
А п’ятдесят було.
“Та й п’ятдесят…
Цікавий, Мовчуна зустрівши раз, спитав:
“Від чого голосний так дзвін той на дзвіниці?”
“Від того, що (коли не втнеш сеї дурниці)
Всередині, як ти, порожній він”,- сказав.…
“Чого цвірінькаєш, дурний, чого голосиш?
Хіба ж ти трясці захотів?
Що заманулося, чого ти не попросиш,
Чи сім’ячка, просця, пшонця, чи то крупів,—
Всього ти в кліточці по саме нельзя маєш,
Ще й витребенькуєш, на долю нарікаєш”,—
Так в клітці …
Йшов Лікар у село — селу на безголов’я,
А із села біжить, злякавшися, Здоров’я:
«Куди, Здоров’ячко? — пита він.— Як ся можеш?»
«Та цур тобі!.. я йду, куди ти не заходиш!»…
«На що, до халепи, той розум людям здався?» —
Раз Дурень здуру — бовть!.. Розумного питався.
«На те,— озвався сей,— коли кортить вже знать,
Щоб дурням на сей спрос цур дурнів відвічать».…
Суне небом Баба-Хмара,
Чорно-біла, як примара.
І, не дивлячись донизу,
– Грр, – наспівує над лісом.
Ріс у лісі Дуб кремезний,
Височезний, широчезний…
Баба всім хмаристим тілом
На вершечок і присіла.
І зітхає важко:
– Ху, трішечки передихну…
А із …
Жук-рогач товстий, багатий,
Виповз навесні із хати.
Все цвіте в прадавнім лісі.
Жук надумав одружитись.
Ось угледів він Бджолу:
– Панно, зараз підповзу!
Зачекайте, поспішаю,
Пропозицію я маю!
В Ваші форми, смужки, «жу»
Закохався старий жук.
Пропоную разом жити
І …
Козел сказав Капусті головатій:
— Дозволь тебе… поцілувати. —
Та, вуха звісивши, всміхалась.
І що ж — без голови зосталась!…
На птахофермі
Між Курей, Гусей
Лише один Індик
Ходив завжди надутим.
Чого ж бундючився
Сіренький птах оцей?
Він на завфермою
Старався схожим бути!…
Футбольний М’яч
Став дуже хвалькуватим:
— Хіба б змогли
Без мене грати?
Усі гравці
Біжать туди, де я.
З могу шляху
Тікає сам суддя!
А як за поле викочусь зелене,
Усі очікують на одного —
На мене!
І М’яч-хвалько
Роздувся …
У школі лісовій
За спільну парту сіли
Руденьке Ведмежа
І Зайченятко сіре.
Завдання їм
Однакове дали:
Розповісти про те,
Як літо провели.
Зітхнуло Ведмежа,
Понюхало чорнило,
Почухалося
Й зошита розкрило.
А Зайченя
На це лише чекало —
Скосило очі,
Списувати …
Прослухав Півень Солов’я
Й прорік хвалу велику:
— Хороша пісня і твоя,
Та все ж не «ку-ку-рі-ку».…