Моєму дідусеві і Марі Тондельє
Я ненавиджу школу.
Ненавиджу її більш за все на світі.
Ні, навіть ще сильніше…
Вона зіпсувала мені все життя.
До трьох років, точно можу сказати, я жив щасливо. Я погано це пам’ятаю, але мені так …
Росте Антонич, і росте трава,
і зеленіють кучеряві вільхи.
Ой, нахилися, нахилися тільки,
почуєш найтайніші з всіх слова.
Дощем квітневим, весно, не тривож!
Хто стовк, мов дзбан скляний, блакитне небо,
хто сипле листя — кусні скла на тебе?
У решето …
Обплетений вітрами ранок
шугне, мов циганя, з води
і на піску кричить з нестями,
обсмалений і молодий.
Ріка зміяста з дном співучим,
хвилясто хльостають вітри,
і день ховає місяць вкручу,
мов у кишеню гріш старий.
Клюють ліщину співом коси,
дзвенить, …
Теплота родинного інтиму.
Ще на шибах досвіток не скрес.
Встала мати.
Мотузочком диму
Хату прив’язала до небес.
Весело і з ляком серед печі
Полум’я гуляє по гіллю.
Ковдрою закутуючи плечі,
Мати не пита, чому не сплю.
Вже однак зникає гіркотина,…
РОЗДІЛ І,
в якому йдеться про Лесика, про Жору, а також про першу подію
Лесик був фантазер.
Коли, наприклад, він бачив на вулиці перехожого, в якого випиналися лопатки, уява якось сама собою домальовувала на тих лопатках срібні крила, з холош …
Розділ I
Більшого страхополоха, ніж Мавпус, на світі не було. Це він, тобто Маркус Сімонсен, до смерті страшився висоти й темряви. Це він, Маркус Сімонсен, був певен, що з’явився на світ задля того, щоб його вдарила блискавка, як тільки він …
Розділ X
Коли таксі з Маркусом та Сіґмундом зупинилося перед рестораном «Зірка» Еллен Кристина та Муна вже стояли при вході. То була перша помилка хлопців. Ніколи не змушуйте даму чекати.
— Тут що — відбуватиметься весілля? — спитав водій таксі, …
Небилиця є такая:
Під землею птах літає;
Кріт у хмароньці живе;
Океаном слон пливе;
А всі тигри, леви й барси –
Подалися аж до Марса;
Люди в джунглі почвалали,
Сніг голками трамбували;
Джунглі – казка, диво-царство,
Щоб займатись ковзанярством.
У …
Велике Цабе
Вихваляє себе,
Велегучно вихваляє,
Всьому світу сповіщає:
Я – Цабе,
Цабе-Цабище!
Я найкраще!
Я найвище!
Я найдужче
Й найвправніше,
Наймудріше
Й найславніше!..
Я – Най-най, най-най, най-най,
Цабе-Рабе-Тарамбай!!!
Позбігались мацяпури.
(Дуже гордії натури)
Теж взялися цвенькотіти.
Гам такий …
Чи місяць над Києвом
Сяє так само чудово,
Як сяє над Римом,
А може, й ясніше стократ?
Чи місяць над Києвом —
Місяць той самий,
Що сяє над Римом,
Чи, може, не він там,
А тільки Місяців брат?
А місяць, …
Мурашки взимку сушили на сонці вогке збіжжя, коли до них підійшла голодна Цикада й попросила, щоб їй дали їсти. Тоді вони спитали її, чому вона не заготувала собі харчів улітку, а вона їм: “Мені все було ніколи, я співала”. На …
Вовк побачив, що Ягня п’є воду з річки, і хотів знайти якийсь слушний привід, щоб його з’їсти. Отже, хоч він стояв і вище по течії, але почав обвинувачувати Ягня, що воно каламутить йому воду й не дає пити. Ягня відповідало, …
Про ту подію було стільки розмов! Стільки приготувань! Взагалі, ідея належела нашій класній керівничці, яку ми поміж собою називали Славкою, хоч була вона Ярославою Степанівною. Вона до нас торік прийшла прямісінько з інституту. Коли їй доручили наш восьмий клас, то …
Коли нам восени довелося переїжджати з передмістя на нову квартиру в місто, я зовсім не був у захваті від цього. І схоже, мама мене розуміла. Вона важко зітхала й скрушно хитала головою:
– А як Денис? У нього ж тут …
Вона з’явилася у їхньому класі в розпалі весни. Сонце сліпучими відблисками грайливо ковзало шибкою, а за вікном цвіли дерева і біля спортивного майданчика зазеленіла трава. Нестерпно було в такий теплий весняний день сидіти на уроках, хотілося гайнути на старенькому велосипеді …
Розділ перший
НЕСПОДІВАНІ ГОСТІ
У норі під землею жив собі гобіт. Не в бридкій загидженій мокрій норі, де повно дохлих червів і тхне багном, але й не в сухій та голій піщаній печері-вигрібанці, де ані сісти, ані попоїсти — нічогісінько …
Розділ сьомий
ДИВНИЙ ПОСТІЙ
Більбо прокинувся з раннім сонцем, яке било йому в очі. Він схопився – поглянути, котра година, а тоді поставити чайника на вогонь,- і побачив, що він зовсім не вдома. То він сів і побажав тужливо: от …
Розділ тринадцятий
ДЕ СМАУГ?
А гноми в цей час сиділи в темряві і в цілковитій тиші. Їли мало і мало розмовляли. Вони не могли полічити, як швидко збігає час, і ледве й сміли поворухнутись: адже навіть їхній шепіт відлунював у …
22
Того ранку у приймальні серед інших відвідувачів, які прийшли сюди зі своїми котиками-песиками, ніяковіючи, сиділо троє хлопчаків. Вони сиділи у рядочок і тримались прямо, мов аршин проковтнувши. Мак-Дьюї запримітив їх одразу, ще коли вперше визирав з дверей. Слід відзначити, …
11
Моє ім’я — Баст-Ра.[Баст (або Бастет) — у Давньому Єгипті богиня радості, веселощів та кохання, жіночої краси і домашнього вогнища, яку зображували у вигляді кішки чи жінки з котячою голово. Ра — давньоєгипетський бог сонця, верховне божество давніх єгиптян. …
Присвячується Вірджинії
На карті Аргайлширу ви не знайдете міста під назвою Інверанох, а людей, тут описаних, ніколи не було на світі. Весь сюжет цієї повісті є витвором письменницької уяви.
1
Містер Ендрю Мак-Дьюї, лікар-ветеринар, виставив із дверей кабінету свою колючу …
Як двірський літописець короля Блистка впізнавав весну
1.
Зима була така тяжка й довга, що його величність Блистек, король гномів-краснолюдків, примерз до свого трону. Сива його борода засріблилася інеєм, з підборіддя звисли льодяні бурульки, обмерзлі брови суворо наїжились, у короні …
Добрі часи
1.
— Куди ж нас повезе оцей чоловік? — стривожено питали один у одного в краснолюдки, сидячи на Скробковім возі. їх турбувала доля Підземка та Кошалка-Опалка, які десь зникли дорогою.
— От коли б до якогось короля! Тоді …
На росах, на водах,
На всіх переходах
Курличеш мені в журавлиних ключах,
Моя Україно,
Родима країно,
Ясні небеса в материнських очах.
Я чую твій голос,
Пшеничний твій колос
У душу мені засіває зерно.
Моя Україно,
Колиско-калино,
Пізнати тебе мені щастя …