А тут нова вістка лине в Перемишль і в Теребовлю.
Великий князь київський за почином Володимира Мономаха скликає з’їзд усіх князів до Любеча. Приїхав Володар до Василька.
– Що ж, брате, їдемо? – питає.
– А вже ж, – каже …
Боярин Вишата оженився був у Тьмуторокані з дочкою багатого кулця Ореста, Оленкою.
Як поховали князя Ростислава, каже він до жінки:
– Нема мені чого тут сидіти. Затужив я за Києвом.
А Оленка:
– Так їдьмо в Київ. Де ти, там …
Хоробрий, сміливий, непосидючий був князь Ростислав, син князя Володимира, а внук князя Ярослава Мудрого.
– Зовсім у батька вдався – говорили дружинники його. – Його покійний батько був такий – завсіди тільки в походах і в походах. Родився до воєнного …
Широко й далеко неслася Ярославова слава.
– Це мудрий князь і володар багатої землі – говорили всі й усюди.
А розносили цю славу і войовничі варяги і грецькі та арабські купці.
Варяги – і лицарі, і купці – завсіди находили …
Сум і тривога покрили ввесь Київ на вістку про смерть князя Володимира Великого.
Не стало доброго та щедрого князя. Не стало розумного керманича великої держави. Не стало могутнього володаря, що перед ним дрижали вороги, а поважали володарі Сходу та Заходу, …
Після смерті князя Ярополка, що княжив по Святославові, став його молодший брат Володимир великим князем київським і володарем усіх руських земель.
Войовник був він усією душею, як і його славний батько. Тільки й мріяв він про бої та підбої… Піддержували …
Вже змалечку любив Святослав військо й воєнне життя. Забава в військо була для малого Святослава найкращою, найлюбішою забавою. Мав вибрану дружину з ровесників і з нею робив далекі походи ген поза Київ, у ліси, нібито, ворога: “печенігів” чи “хозарів” шукали, …
З того часу, як Ольга почала заходити в церкву св. Іллі, вона змінилася зовсім. Не думала вже про помсту, ні про підбої. Одинокою її мрією було вибратися до Царгороду й там охриститися. Тож, коли тільки Святослав доріс, передала йому правління …
Сумні, дуже сумні вертались Ігореві дружинники в Київ без князя.
Сумні стали перед княгинею Ольгою:
– Княгине, ти вже вдовиця! – сказав аж по хвилині Стемид.
– Що, як?! – скрикнула княгиня й під наглим ударом страшної вістки впала зомліла …
Любив князь Ігор лови, веселі бенкети, та правити державою не любив, – тягарем уважав правління. Тому радо здавав державну управу на інших, на
воєводів [40] своїх. [40] Воєвода – найвищий по князі начальник над військом, той, що “веде вої” (військо)…
Був чарівний літній день. Уже й із полудня зійшло. Левада вся в квітах пишається, за левадою стоїть хатинка, убога й низенька. Почорніла, мохом поросла стріха говорить, що хатині з літ уже вийшло. Недаром і похилилася вона! Мов та бабуся сива, …
Князь Олег, що після смерти Аскольда і Дира володів у Києві, правив мудро, будував городи і укріпляв їх, щоб забезпечити перед ворогами. І велика стала українська держава. Велика, могутня. Грізний став Олег сусідам. Боялися його, боялися заганятися в межі української …
І платили кияни таку данину хозарам щороку. Аж одного разу надплили Дніпром суднами воїни, в залізній зброї. Здалеку побачили город на горі. І спитали в рибалок на Дніпрі:
– Чий це город?
А рибалки оповіли їм:
– Були колись три …
Минули літа, століття минули. Попадали дерева, що молодником були тоді, як св. Андрій благословив гори над Дніпром – попадали від старости. А на їх місці повиростали молоді дубчаки. Та й вони вже зістарілися. Ось-ось уступлять місця молодникові.
Тільки могутній, ревучий …
А таки здивувався, зчудувався раз старий Бористен.
Його хребтом проти течії надплило судно. Нічого б і дивного! Не одно ж судно носив він на своїх гордих хвилях! Та які люди в судні!? Досі все бачив він у суднах людей озброєних, …
Світле сонечко кінчало вже свою денну дорогу та кликало все за собою на спочивок після важкої праці. Теплі роси оживили буйну зелень і квіточки барвисті. Гаряча літня днина загорталася щораз щільніш у ніжну, животворну прохолоду.
І все немов ожило, немов …
Р. Б. 1165 літом оббігла ввесь Галич вістка: до князя Ярослава приїхав у гості царевич із Греції. Різно оповідали собі про причину його приїзду. Та дійсна причина була така: Андроник, двоюрідний брат грецького царя Емануїла Комнена, втік із Греції, і …
І поїхав князь Володимир із жінкою в Київ. Забрали з собою і Настаса, і корсунських священиків, і мощі святих Климента й Тива, взяли і церковний посуд та ікони на благословення собі.
Зо славою й радістю входило військо в Київ.
Раділи …
І знову минули літа. Поховали князя Кия, а за ним і Щека і Хорива не стало. А кожного поховали на горі, де поселився був і жив. Кия на горі, де був в’їзд Боричів, Щека на горі, що від нього й …
Мама сказала:
— Сергійку, завтра в тебе день народження. Тобі виповниться три роки. Скільки це, хлопчик не знав. Тоді мама взяла його за ручку й загнула в кулачок три пальчики.
— Ось стільки.
Сергійко довго ходив із затиснутим кулачком. Боявся, …
Маленький хлопчик Сергійко гуляв біля ставка. Він побачив дівчинку, що сиділа на березі.
Коли Сергійко підійшов до неї, вона сказала:
— Не заважай мені слухати, як хлюпають хвилі. Сергійко здивувався. Він кинув у ставок камінець. Дівчинка запитала:
— Що ти …
Богородиця саме збиралася випрати сорочечку Ісуса, коли побачила на лузі дівчинку, що пасла корову. Покликала її і говорить:
– Чи не могла б ти хвилину потримати Дитятко.
– Охоче, – відповіла дівчинка, котру звали Катерина.
Вона взяла на руки Ісуса, …
Київський князь Святослав був сином великої княгині Ольги. Від молодих літ любив слухати оповідань про походи українських князів і бавитись у військо. З дітьми, що жили на княжому дворі, „ходив походами” на „ворогів”, уявних хозарів або печенігів. Така любов до …
На полі, повнім квітів, жила у вулику разом з іншими бджілками маленька бджілка Міні. Так називали її подруги, бо вона між ними була найменша. Міні мала чорну голівку, великі карі очі та золотий пухнатий животик, прикрашений чорними смужками.
Міні любила …