Ми з Маринкою завжди були подругами-нерозлийвода, ще від першого класу. Ніхто нас і уявити не міг зосібна. Разом сидимо за партою, разом повертаємось зі школи, разом готуємо уроки, разом ходимо на прогулянки, в кіно й на театральний гурток… І навіть …
Цілісінький тиждень, відтоді, як я приїхала у село до бабусі, падав дощ. Дні тяглися надто повільно і нудно. Набрид навіть телевізор, яким я марно намагалася себе розважити і вбити час. “От тобі й маєш! Оце так канікули, гарно розпочалися, нічого …
22
Того ранку у приймальні серед інших відвідувачів, які прийшли сюди зі своїми котиками-песиками, ніяковіючи, сиділо троє хлопчаків. Вони сиділи у рядочок і тримались прямо, мов аршин проковтнувши. Мак-Дьюї запримітив їх одразу, ще коли вперше визирав з дверей. Слід відзначити, …
11
Моє ім’я — Баст-Ра.[Баст (або Бастет) — у Давньому Єгипті богиня радості, веселощів та кохання, жіночої краси і домашнього вогнища, яку зображували у вигляді кішки чи жінки з котячою голово. Ра — давньоєгипетський бог сонця, верховне божество давніх єгиптян. …
Присвячується Вірджинії
На карті Аргайлширу ви не знайдете міста під назвою Інверанох, а людей, тут описаних, ніколи не було на світі. Весь сюжет цієї повісті є витвором письменницької уяви.
1
Містер Ендрю Мак-Дьюї, лікар-ветеринар, виставив із дверей кабінету свою колючу …
В історичній літературі існує чимало версій походження слова “козак”. Один із польських авторів виводив це найменування од якогось легендарного ватажка, що в давні часи успішно боровся з чужинцями; звати його буцімто було Козак. Інший — теж польський учений — пояснював …
Історія бультер’єра
Був Хеллоуїн, і вже сутеніло, коли я вперше побачив його. Рано-вранці я отримав телеграму від Джека, мого приятеля з коледжу: “На добру згадку про мене. Посилаю тобі чудове цуценя. Будь із ним увічливим, так безпечніше”. Це було дуже …
Життєпис чорно-бурого лиса
Частина перша. Дитинство
І. Рідна домівка
Сонце зайшло за Голдерські гори, і м’які сутінки, такі любі всьому живому, вже почали огортати навколишні горби та долини. Навзаході небо пишно палахкотіло, а у видолинах світло було таке слабке, що …
Було це дуже давно. Два королі — польський та угорський — об’єднали свої війська й підступили до стін славного міста Дорогобужа. Захисникам града зайди передали листа. Пропонували без битви відчинити міські брами, вийти в поле без зброї й здатися в …
Батьки маленької Соломії Крушельницької понад рік мешкали в передгір’ї Карпат, у селі Тисове коло Болехова. Одного літа там спалахнула пошесть холери. Люди мерли сім’ями, пустіли хати, сумно вили собаки. Палили люди вогні, якими очищали зле повітря. Проте все одно невидимо …
Запорожці як підмовлять, було, до себе на Січ якого хлопця з Гетьманщини, то перше пробують, чи годиться бути запорожцем. Ото звелять йому варити кашу:
— Гляди ж, вари так, щоб і не сира була, щоб і не перекипіла, а ми …
На головному майдані черга постала ще о п’ятій годині, коли за вибіленими інеєм полями співали далекі півні та ніде не було вогнів. Тоді довкола, серед розбитих будівель, пасмами висів туман, але тепер, о сьомій ранку, розвиднілось, і він почав танути. …
Розділ 34. НЕВІЛЬНИЦЬКИЙ РИНОК
У Бахчисараї його обсіло безліч нагальних справ. І перша з них — недобудована хатина. Старший будівничий каменяр Мелік, він же Гаврило Кощавий з Васютинців, схвально кивнув головою, коли Швайка сказав, що будівництво треба розширювати.
— Я …
Розділ 1. ХТО ТИ, КАРАЧОБАНЕ?
Березень 1492 року
Шаблі викрешували іскри, коні гризлися межи собою і люто іржали, а їхні хазяї усе завзятіше налітали один на одного.
Басман-бек покладався на хитрість, Селім Карачобан — на спритність. І обидва — на …
Розділ 15. ВОЙОВНИЧА ЖДАНА
Ще ніколи Швайка не почувався так ніяково. Хоча спочатку все йшло якнайкраще. Після того, як Леміш призначив його отаманом колишньої Зарембової дружини, Швайка вирішив подивитися, як його нове військо володіє зброєю. Оглядинами залишився вдоволений — усі, …
Частина третя. Джури вирушають у дорогу
З ВОВКУЛАЦЬКОГО КУТА
Житло діда Кудьми скидалося на ведмежий барліг. Хіба під самісінькою стелею було маленьке віконце. Саме під цим віконцем сидів Санько й читав:
— Аз, буки, веді… Діду, а чому ми читаємо …
КНИГА ПЕРША
Частина перша. Втеча з рідного дому
СМЕРТЬ ГАФУРА-АГИ
(березень 1487 року)
— Лети, Вітрику, — знеможено прохрипів вершник. — Тепер або пан, або пропав…
Кошлатий кінь скосив на вершника налите безмежною втомою око. З вудил зривалися клапті рожевої …
Частина друга. На Козацьких островах
НА КАМ’ЯНОМУ ОСТРОВІ
Під вечір вони вирушили углиб дніпровських плавнів. Та перед тим Швайка скочив на Вітрика, випростався на повен зріст і довго вдивлявся з-під долоні у татарський степ. Схоже, Швайку щось дуже непокоїло. Нарешті …
Батьків Богдана Хмельницького не знає і не бачив ніхто. А на горі, де зараз церква, жили собі дід з бабою. Біля них ріс густий-густий хміль. У діда і баби не було дітей, і вони по цьому журилися.
Якось ранком вийшов …
РОЗДІЛ ПЕРШИЙ
ЯК ВОНИ ЗУСТРІЛИСЬ
Хлопчик укляк перед кліткою вовка. Вовк роздратовано ходить туди-сюди.
“І чого він причепився ?..” — думає вовк.
Хлопчик вже добрі дві години стоїть перед загорожею, ніби вкопаний, і дивиться, як гайсає вовк.
“Чого йому треба?” …
РОЗДІЛ 1. Танцюй! Танцюй!
“Танцюй! Танцюй!” – долинуло з-за дверей. Дівчинка блискавкою зіскочила з ліжка і вибігла до вітальні. Мама стояла посеред кімнати і тримала в руках жовтий конверт, яким вертіла туди-сюди.
– Ксенечко, мусиш танцювати, – підморгнула, звертаючись до …
Мороз ходив по лісових галявинах у нових чоботях на рипах. Біла габа землі, нерухомі великі зірки неба, гострі шоломи дерев – все, що було перед очима, все, що лежало в площині виміру, здавалося сьогодні твоїм, створеним для тебе. Не так …
Те, що того ранку побачив Ігор у сусідньому дворі, дуже схвилювало його. Маленький хлопчик такого ж віку, як і він сам, стьобав прутиком рябе цуценя, тягаючи його по саду за шнурок. Собача жалібно скиглило, падало, переверталося на траві, намагаючись встигати …
Після ката Святополка,
Що замучив трьох братів,
Брат четвертий на престола,
Ярослав розумний сів.
Святополком Окаянним
Все зруйновано було.
Бідувало бідне місто,
Бідувало і село.
І усю свою увагу
Ярослав зверкув на лад.
І небавом Україна
Зацвіла, як пишний сад.…