Я ніколи не бачив свого друга в такому розквіті духовних сил, як 1895 року. Слава його чимдалі зростала, а практика більшала, і я лише з поваги до чужих таємниць не дозволю собі зробити й натяку на імена тих вельможних відвідувачів, …
Проминули роки після тих подій, про які я згадуватиму, а розповідати про них і досі доводиться з осторогою. Тривалий час було неможливо навіть стримано і вибірково запропонувати ці факти увазі публіки, але тепер уже їхня головна дійова особа недосяжна для …
Вечорами до нас частенько навідувався містер Лестрейд зі Скотленд-Ярду, і Шерлок Холмс радів цим відвідинам, бо дізнавався від нього про все, що діялося в поліції. Вдячний Лестрейдові за принесені новини, Холмс завжди був ладен уважно вислухати деталі будь-якої справи, дорученої …
Це було 1895 року, коли певні обставини, — про них я тут не згадуватиму, — змусили нас із містером Шерлоком Холмсом провести кілька тижнів в одному з наших славнозвісних університетських міст; тоді нам і довелося зазнати невеличкої, але повчальної пригоди, …
Коли я дивлюся на три грубі томи нотаток про нашу працю за 1894 рік, то мушу визнати, що мені досить важко вибрати з такого багатого матеріалу випадки, найцікавіші самі собою і водночас такі, що найяскравіше відображали б ті своєрідні здібності, …
До нас на Бейкер-стріт частенько надходили дивовижні телеграми, але мені особливо запам’яталася одна, яку принесли похмурого лютневого ранку сім чи вісім років тому, — Шерлок Холмс просидів над нею з чверть години. Телеграму було адресовано йому, і в ній стояло:…
Був на диво холодний, морозяний ранок наприкінці зими 1897 року, коли я прокинувся від того, що хтось термосив мене за плече. То був Холмс. Свічка в руці осявала його рішуче, схвильоване обличчя, і я з першого погляду зрозумів — сталося …
Я думав, що «Убивство в Ебі-Ґрейндж» буде останнім з подвигів мого друга Шерлока Холмса, про які я розповідав коли-небудь публіці. Ні, не брак матеріалів спонукав мене так думати, — навпаки, я бережу записи про кілька сотень випадків, про які ніколи …
— Місіс Воррен, я не бачу тут жодних серйозних підстав для тривоги й не розумію, нащо мені, людині, чий час усе ж таки має певну ціну, встрявати в цю історію. Правду кажучи, я маю достатньо інших справ.
Сказавши це, Шерлок …
1. Дивовижна пригода з містером Джоном Скоттом Еклсом
Як зазначено в моїх нотатках, це сталося похмурого, вітряного дня наприкінці березня 1892 року. Коли ми сиділи за сніданком, Холмс одержав телеграму й одразу ж написав відповідь. Він не сказав нічого, але …
Передостаннього листопадового тижня 1895 року увесь Лондон потонув у густому жовтому тумані. З понеділка аж до четверга з наших вікон на Бейкер-стрит неможливо було розгледіти обриси будинків по той бік вулиці. Перший день Холмс провів, упорядковуючи свій грубезний довідник. Другий …
Місіс Хадсон, господиня помешкання Шерлока Холмса, була справжньою мученицею. Не тільки тому, що другий поверх її дому частенько зазнавав навали всіляких дивних і часто неприємних осіб, але й сам її славетний квартирант зі своєю дивакуватістю й безладом жорстоко випробовував її …
— Але чому турецькі? — спитав містер Шерлок Холмс, пильно оглядаючи мої черевики. Я саме вмостився в широкому плетеному кріслі, коли мої простягнені ноги збудили його невсипущу увагу.
— Ні, англійські, — дещо здивовано відповів я. — Я купив їх …
Записуючи часом деякі нові події й цікаві спогади, пов’язані з моїм давнім і найближчим другом Шерлоком Холмсом, я щоразу наражався на труднощі, причиною яких було його ставлення до публічного розголосу. Йому, скромному й насмішкуватому, завжди були нелюбі галасливі вихваляння. Після …
Була дев’ята година вечора другого серпня — найжахливішого серпня в історії людства. Здавалося, на землю, що потонула в гріхах, уже впала Божа кара — панувала страхітлива мовчанка, й задушливе, нерухоме повітря було сповнене похмурого передчуття. Сонце давно вже сіло, проте …
Частина друга ЧИСТІЇ
1. Головна дійова особа
Було четверте лютого 1875 року. Стояла сувора зима, глибокий сніг укривав ущелини Джилмертонських гір. Залізницю, проте, було добре розчищено, й вечірній потяг поволі повз колією, що сполучала безліч селищ біля шахт та копалень; …
Частина перша ТРАГЕДІЯ В БЕРЛСТОНІ
1. Засторога
— Я схиляюся до думки… — почав я.
— Думайте собі на здоров’я, — нетерпляче перервав мене Шерлок Холмс.
Я певен, що належу до числа найтерплячіших серед смертних, однак мушу зізнатися, що це …
Шерлок Холмс уже тривалий час сидів, схилившись над мікроскопом. Нарешті він випроставсь і переможно глянув на мене.
— Це клей, Ватсоне, — сказав він. — Безперечно, клей. Подивіться на ці кульки!
Я нахилився до окуляра й підкрутив чіткість.
— Оці …
Того ранку Шерлок Холмс був у меланхолійному, задумливому настрої. Щиро кажучи, його жвавій, діяльній натурі були притаманні такі разючі зміни.
— Ви бачили його? — спитав він.
— Ви маєте на увазі того дідка, що тільки-но вийшов від вас?
— …
І
В один з останніх років правління імператора Тиберія бідний виноградар з дружиною оселилися в самітній хатині на верховинах Сабінських гір. Вони були чужоземцями і жили самі — ніхто не відвідував їх. Але якось уранці, коли виноградар відчинив двері своєї …
Юдеєю бродила Посуха із запалими очима, жорстока і нещадна. Там, де вона проходила, залишався сумний слід — трава жовкла, джерела вичерпувалися, струмки висихали до дна.
Стояло літо. Сонце випалювало рослинність на схилах оголених гір, вітер ганяв хмари сірої вапнистої куряви, …
Перед міською брамою у Віфлеємі стояв на варті римський воїн. Він був у шоломі і важкому панцирі, збоку висів короткий меч, а в руках воїн тримав довгий спис. Цілий день стояв він майже без руху, і можна було подумати, що …
Якось, коли Ісусові було лише п’ять років, Він сидів на ґанку свого будинку в Назареті і ліпив пташок-зозуль з м’якої глини, яку дав Йому сусід-гончар.
Хлопчик веселився і радів, як, здається, ще ніколи раніше. Всі діти в околі не раз …
Це було тоді, коли Господь створив небо і землю, сонце, місяць і зірки, тварин і рослини. Кожному новому творінню Творець одразу давав назву, яка назавжди залишалася за тим, кому вона давалася.
Багато збереглося оповідей про той час; якби ми знали …