Безшелесно застиг у солодкій дрімоті зачарований осінній ліс, як чотки перебираючи в пам’яті гомінкі літні дні, які, на жаль, вже пішли на відпочинок. Вони були сповнені життєрадісними трелями пернатих співаків, заклопотаним лопотанням зростаючого зеленого листя, дзижчанням, цвіркотінням і метушливим шурхотом …
Ох, як швидко пролетіло-промайнуло веселе дзвінкоголосе літо з довгими сонячними днями, нескінченими веселими іграми, щоденним купанням у річці та мрійливими вечірніми посиденьками під казковим зоряним небом. Поступово знітилися трави і відцвіли вже різноманітні польові квіти, обсипавшись на охололу землю пожухлими …
Десь ближче до обіду, коли з-за сірих набундючених хмар, що вже зовсім охляли від грозової зливи, визирнуло ще тепле золотаве сонечко, відбившись міріадами веселих діамантових іскорок в останніх дощових краплях на посвіжілих травинках, у двері хтось обережно постукав. Звук був …