Безшелесно застиг у солодкій дрімоті зачарований осінній ліс, як чотки перебираючи в пам’яті гомінкі літні дні, які, на жаль, вже пішли на відпочинок. Вони були сповнені життєрадісними трелями пернатих співаків, заклопотаним лопотанням зростаючого зеленого листя, дзижчанням, цвіркотінням і метушливим шурхотом …
Від нашого дачного селища до міста лісом усього якихось там сім кілометрів, але місцеві мешканці вважають за краще пересуватися об’їзною дорогою, хоча так виходить утричі довше. Кажуть, буцімто на ділянці коротшої дороги крізь ліс, прямо перед самим спуском у яр …
Коли вечірні сутінки починають потроху згущуватися, поступово розмиваючи обриси дерев і будинків, настає час темної ночі, сповненої загадковими, а часом навіть і лякаючими звуками. І навіть, якщо на небі сяє молочно-білий місяць і мерехтять пустотливі зорі, тут унизу, в гущавині …
Летіла Бджола й побачила гарбузову квітку. А гарбузова квітка велика-велика. Залізла Бджола всередину та набирає солодкого соку. Набрала, вже пора й летіти. Та захотілося Бджолі роздивитися квітку. Довго мандрувала вона між пелюстками. Насипалось жовтого пилку на її крильця – й …
Хіба вгадаєш, якого коника Десна раптом викине. Торік ось там була піщана коса, по якій бродили цибаті лелеки, де сиділи на висипах чайки. Була коса — і не стало.
— Десна, — каже дідусь, — забрала.
А тут берег був …
Тато збирався на ніч рибалити. Лаштував вудки, спінінги. Тарасик усе коло нього крутився і нарешті зважився:
— Візьми й мене, тату. Мені ж он дідусь вудочку змайстрував. Вудлище з горішини, волосінь — як павутинка, а гачок — золотий.
— Еге, …
Струмок був зовсім вузенький, як ниточка. Він весело дзюрчав поза городом, петляв поміж вербами на леваді. А потім вибігав на луг і губився у траві.
Тарасик знає, де починається струмок. Під Холодною горою є криничка, на дні якої б’є джерельце. …
По лозняку та вільшанику, що за городом, неначе багаття палахкотить. То від червоних кетягів на калинових кущах. Ламати їх саме в пору. Бо ягоди вже прихопив морозець, а від того вони солодшають.
Принесуть діти калину додому, бабуся пов’яже її в …
Після дощу виглянуло з-за хмари умите сонце, а втертися йому було нічим. І тоді над Десною і над Жуковим гаєм перевис різнобарвний рушничок.
— Веселка! Веселка! — застрибала Тетянка.
Сонце сховалось за хмару і рушничка забрало з собою.
У Тетянки …
Якщо дружити із стежинкою, вона багато цікавого розповість. Тетянка вийшла на ганок, а стежинка неначе взяла її за руку і повела за собою.
Довкола картопля цвіте біло й рожево, соняхи в золоті бубни вигупують. Зелений огірочок виповз із грядки на …
Не тільки на Десні повінь, а й у лісі. То ряст попід деревами розцвів, куди не глянь — рожево-сині, бузкові хвилі перекочуються.
Тарасик з Тетянкою ніби не йдуть стежиною, а пливуть серед лісової повені, навкруги роздивляються.
Дерева у весняну вдяганку …
Годі й уявити собі май без того співака, його краси! І ночі ті наші весняні тихозорі утратили би весь свій чар, коли б світло їх тишини, скупаної в блідім сяєві місяця, не мережили дзвінкі тони солов’їної пісні. Та, мабуть, весна …
Було це дуже давно. Тоді ще, як Бог сотворив небо і землю. Першого дня Бог сказав “Нехай буде світло!”, а потім розсипав по небу щедрою рукою мільйони зірок – усі зірки, крім однієї, зовсім маленької.
Жаль стало маленькій зірочці, що …
З неба летіла додолу сніжинка. Вона була ніжна, легка, прозора, мов пушинка. І красива, мов зірка.
На землі стояв хлопчик. Він бачив, як падає сніжинка, і думав: «Ось вона впаде комусь під ноги і її затопчуть».
Ні, не треба падати …
Розлютилася баба-зима, вирішила все живе звести зі світу. Насамперед стала до птахів добиратися: набридли вони їй своїм галасом і писком. Подула зима холодом, зірвала листя з усіх гаїв і розкидала його по дорогах.
Нікуди дітися птахам; стали вони зграйками збиратися, …
Осінь – це дочка Діда Мороза. Старша дочка, бо є ще в нього молодша доня – Весна. В Осені коси заквітчані пшеничними колосками й червоними ягідками калини.
Ходить Осінь лугами, берегами. Де зітхне, там холодом війне.
Любить Осінь ночами сидіти …
Край села у хмарах бузку стояла собі хата. Коло хати квітник, за квітником сад-город, а далі розлоге широке поле.
У квітнику красувалися маки, рожі, чорнобривці, у садочку стигли вишні, груші, запахущі яблука-антонівки, а в полі половіли пшениці. От вийшла з…
Приїхала Ксаночка в село до бабусі.
Та й така біда: стоїть вишня в спілих вишнях, наче у коралях, але ж равлик на гілці, рогатий – ще вколе. На городі маківки, молоденька морковочка, а хтось сидить у калині на межі та …
У Медінет Абу, багатому місті старого таємничого Єгипту, одного дня пройшла дивна чутка: якийсь мудрець завтра вранці за містом буде ловити небесні блискавки!
Цілу ніч бив над Медінет Абу грім, блискавиці золотими вужами пробігали по хмарах, аж одна з них …
— Ох і дощу, ох і дощу просить земля! — каже наша мати.
Я стою у дворі, як обварений. Спека й задуха страшна, все від сонця ховається в тінь. І я б заховався, так треба воду матері підносити. Джульбарс, той …
— Готово? — питає мене Захар Іванович.
— Готово! — відгукуюсь я і стрибаю на раму гарячого і волохатого від пилу «Білорусика».
Захар Іванович пускає трактор. Машина тихенько вуркотить і котиться дорогою, за нами починає бігти, ворушитися трос, і я …
У школу ми ходили полем.
Одним своїм краєм поле прилягало до села, і треба було зробити добрий гак, щоб обійти його, а потім толокою, балками, через стару греблю, через покинутий і запустілий Кубенків сад дістатися до Першотравенки, де стояла на …
Жив собі чоловік та жінка, які мали сина і дочку. Дочка була найкраща в світі. Ось одного разу сонце вкрало її собі за жінку. Після цього брат пішов її шукати туди, де заходить сонце.
Сестра побачила і вибігла до нього …
21. СЕЛИЩЕ ТОРТУР
У міру того, як маленький загін матросів продирався крізь зарості джунглів, шукаючи Джейн Портер, марність їхньої спроби ставала дедалі очевиднішою, і тільки горе старого та безнадійний погляд молодого англійця стримували добросердого д’Арно від повернення.
Він думав, що, …